ВІЧНЕ ЖИТТЯ – МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

Старіння є природним плином речей, проте сучасні вчені, як і середньовічні алхіміки, шукають еліксир безсмерття і вічної молодості...
Старіння є природним плином речей, проте, сучасні вчені, як і середньовічні алхіміки, шукають еліксир безсмерття і вічної молодості...

Галина ВОРОНИЧ і Наталія ЩИПАНСЬКА

 

Вже впродовж кількох століть людство намагається відшукати щось, що би лікувало від усіх хвороб, продовжувало життя і запобігало смерті. В наш час це питання залишається актуальним і цікавим для мас. Воно отримало нове життя у дослідженнях, з кінця минулого століття, присвяченим старінню і довголіттю. Механізми старіння є досить складними і багатоманітними. Сьогодні існує декілька альтернативних теорій, які частково заперечують одна одну, а в деякій мірі доповнюють. Одні вчені розглядають вікові зміни, як спадково запрограмовані. Інші вважають, що старіння – результат накопичення випадкових мутацій.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Старіння – це процес поступового руйнування і втрати важливих функцій організму або його частин, зокрема здатності до розмноження і регенерації. Клітини організму постійно діляться, народжуються нові, які поступово старіють. У віці до 1 року відсоток старих клітин складає 7-10%. В 50-літньому віці відсоток старих клітин зростає до 40-50 %. З віком організм людини старіє все швидше. Спочатку ця швидкість у чоловіків і жінок однакова, але після 48 років в чоловіків темп збільшується в 3 рази, а у жінок це відбувається на рубежі 58 років, після чого швидкість старіння зростає в 4 рази.

Гіпотези старіння:

Теломерна гіпотеза. При кожному поділі клітини хромосома трохи вкорочується. На кінцях хромосом є особливі ділянки – теломери, які після кожного подвоєння хромосом стають трішки коротшими і в певний момент їх довжина зменшується на стільки, що клітина вже не може ділитися. Тоді вона поступово втрачає життєздатність – саме тому, згідно з цією теорією клітини старіють. В 1985 році був відкритий фермент теломераза, який добудовує теломери в статевих клітинах і клітинах пухлин, що забезпечує їм безсмертя, стало блискучим підтвердженням теломерної теорії.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Онтогенетична гіпотеза. Головна причина старіння – це вікове зниження чутливості гіпоталамуса (основний координатор роботи ендокринної системи) до регуляторних сигналів, що поступають від нервової системи і залоз внутрішньої секреції. Згідно з цією концепцією старіння і пов’язані з ним хвороби – це побічний продукт реалізації генетичної програми онтогенезу – розвитку організму.

Адаптаційно-регуляторна гіпотеза. Ця теорія основана на тому, що старість і смерть ґенетично запрограмовані. Суть теорії полягає в тому, що віковий розвиток і тривалість життя визначається балансом двох процесів: руйнівні процеси старіння і “анти старіння”. Останній спрямований на підтримку життєздатності організму, його адаптації, збільшення тривалості життя.

Гіпотеза вільних радикалів. Згідно з цією гіпотезою, причиною порушення функціонування клітин є необхідні для багатьох біохімічних процесів вільні радикали – активні форми кисню, які синтезуються в мітохондріях – енергетичних фабриках клітин. Якщо дуже агресивний, хімічно активний вільний радикал випадково покидає те місце, де потрібний, він може пошкодити і ДНК, і РНК, і білки, і ліпіди. Природа передбачила механізм захисту від надлишку вільних радикалів, крім супероксиддисмутази і деяких інших антиоксидантів.

Гіпотеза “старіння – це помилка”. Під дією радіації відбуваються численні мутації в молекулі ДНК й ініціюються деякі симптоми старіння, такі як сивина або ракові пухлини, тобто мутації є безпосередньою причиною старіння живих організмів. Однак теорія не пояснює факту старіння людей і тварин, які не були опромінені.

Гіпотеза апоптозу. Якщо клітина заразиться вірусом, або в ній відбудеться мутація, яка може спричинити злоякісне переродження, або просто вичерпається термін її існування, то для того, щоб не наражати на небезпеку весь організм, вона повинна самоліквідуватися. Це відбувається шляхом апоптозу (запрограмована смерть клітини). Старіння – це результат того, що в організмі гине більше клітин, ніж народжується, а функціональні клітини, що відмирають, замінюються сполучною тканиною.

Всі ці гіпотези мають право на існування, хоч, можливо, декотрі й помилкові, а можливо і всі мають рацію. Зараз це важко сказати. Але як би там не було, є низка правил, яких слід дотримуватися, щоб принаймні запобігти передчасному старінню. Слід систематично займатися фізичними вправами; періодично перебувати в горах, адже це підвищує активність кісткового мозку; харчуватися висококалорійною, повноцінною їжею; не переїдати; слідкувати за вагою тіла; не курити; після 40 років вживати алкоголь в помірній кількості, а в молоді роки не вживати зовсім; не вживати занадто холодну і занадто гарячу їжу; не вживати надмірну кількість цукру; слідкувати за чистотою свого тіла; користуватися милом, що не подразнює шкіру; багато читати, розмовляти, вчитися, розвивати і тренувати свій інтелект, оскільки мозок, як і м’язи, постійно тренуючись і розвиваючись стає сильнішим; намагатися завжди бачити перед собою позитивну ціль, щоб завтрашній день не здавався похмурим і нікчемним; користуватися кожною можливістю радіти і сміятися, адже веселий настрій продовжує життя, робить його яскравішим.

Вже довгий час вчені намагаються дослідити фізіологію старіння, але ще й досі ніхто не дав конкретних відповідей на запитання, які цікавлять людство. І тим більше, ніхто не знайшов панацеї – еліксиру молодості. Сподіваємося, все ще попереду…

admin Written by:

5 Comments

  1. […] Антиоксиданти – це речовини, котрі нейтралізують вільні радикали. В процесі клітинного дихання, що забезпечує організм енергією, деякі молекули кисню вступають в реакції, в результаті яких утворюються вільні радикали (сильні окислювачі), такі як супероксид і пероксид водню. Вони є нестабільними сполуками, багатими “зайвою” енергією, тому потрапивши в організм вони вступають в різноманітні реакції, порушуючи нормальне функціонування клітин. Їхня небезпека полягає в тому, що вони пошкоджують “здорові” молекули, що беруть участь в обміні речовин, змінюють структуру ДНК, в якій зберігається спадкова інформація, беруть участь в синтезі холестерину, тим самим підвищуючи ризик виникнення багатьох захворювань. Вчені-біохіміки також вважають, що пошкодження, викликані вільними радикалами, є причиною процесів старіння! […]

  2. Igor S
    Січень 18, 2011
    Reply

    Генетика здолає все.

  3. Січень 19, 2011
    Reply

    Можливе усе, пане Igor S.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

77 − = 70