БІОЛОГІЯ-2011. ЧАСТИНА І: БІОТЕХНОЛОГІЇ.

Біотехнології на передовій біологічної науки. Джерело ілюстрації: http://www.christuniversity.in

Андрій М. ЗАМОРОКА

2011-й добігає свого кінця і “Станіславівський натураліст” розпочинає уже традиційний марафон підсумків року, що минає. Цьогоріч ми дещо змінили формат огляду, а що з того вийшло – читайте далі й порівнюйте з минулорічним… Огляд найпомітніших досягнень у біології за 2011-й рік розпочнемо з біотехнологій, хоча б з тієї причини, що це передова досліджень у науці про життя. Окрім того, біотехнології настільки швидко розвиваються і впроваджуються у наше повсякденне життя, що невдовзі ми не зможемо собі уявити себе ж без них.

 

Редаґування ґеному відкриває фантастичні можливості перед людством. Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

Ото ж, чого досягли біотехнологи у цьому році? За версією “Станіславівського натураліста” найбільш важливим, можна сказати навіть революційним, стало дослідження великої групи вчених із Філадельфії та Ричмонду (США), присвячене редаґуванню ґеному у живих орґанізмах, відомого під назвою ґенна терапія. Це дослідження стало першим успішним експериментом із лікування спадкової (і як досі вважалось невиліковної – авт.) хвороби гемофілії не “in vitro“, а “in vivo“. Вчені, використавши уже відому техніку “ґенетичних ножиць”, зуміли замінити мутовані ґени F9, що зумовлюють гемофілію, на нормальні у піддослідних мишей. Цим вони добились стійкої продукції факторів згортання крові та їх передачі до дочірніх клітин. Сама ж методика не спричинила побічних ефектів. Зазираючи у майбутнє, з надією, мушу сказати, що гемофілію, цукровий діабет, хворобу Альцґеймера та інші ґенетичні захворювання і дефекти можна буде з легкістю лікувати уже до кінця цього десятиліття. А у віддаленій перспективі, ця метода може бути застосована для модифікації самої людини…

Джерело: Li and other. In vivo genome editing restores haemostasis in a mouse model of haemophilia. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…)

Вченим вдалось зупинити старіння тканин у лабораторних мишей. Джерело ілюстрації: http://blogs.telegraph.co.uk

А от групі вчених із Мінесоти (США) та Нідерландів вдалось призупинити старіння тканин орґанізму, висловлюючись більш тривіально, – винайти “еліксир молодості”. Дослідження, як годиться, здійснювалися на лабораторних мишах, і хоча вчені не продовжили їм життя, зате вони усунули загрозу старечих хворіб у піддослідних, наприклад катаракти, деґрадації м’язів та втрати жирової тканини. Вони виходили із позиції, що старіючі клітини виділяють у тканини руйнівні продукти свого метаболізму, чим порушують структуру і функціонування сусідніх здорових клітин. Як маркер старіючих клітин, науковці використали білок p16Ink4a (інгібіторна циклін-залежна кіназа 2А відповідальна за старіння тканин, розвиток раку шлунку, підшлункової, меланом тощо – авт.) і розробили новий трансґен INK-ATTAC, який знищував p16Ink4a-позитивні клітини при його введені у орґанізм. Результатом стало запобігання чи зупинка у мишей похилого віку дисфункцій тканин і усунення старечих болячок. Надіюся, що впродовж десятиліття-півтора будуть доступними ліки від хворіб старості…

Джерело: Baker and other. Clearance of p16Ink4a -positive senescent cells delaysageing-associated disorders. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…)

Електронна мікрофотоґрафія Mycoplasma mycoides JCVI-syn 1.0. Джерело ілюстрації: http://www.zdnet.com

Якщо у минулому році вченим вдалося створити першу цілковито ґеномсинтетичну бактерію, то цьогоріч вчені із Мериленду, Масачусецу та Вашинґтону (США) поставили цікавий експеримент із заміни частин хромосом у евкаріотів, зокрема одноклітинних грибів Дріджів пивних (Saccharomyces cerevisiae Meyen ex E.C. Hansen). Вчені синтезували хімічним шляхом і замінили у живих клітинах дріжджів цілковито праве плече 9-ї хромосоми та частково ліве плече 6-ї хромосоми. Уся складність створення ґеномсинтетичних евкаріотів, у порівнянні із прокаріотами, полягає у їх (і нашому, в тому числі – авт.) величезному ґеномі, який складається із диплоїдного (подвійного – авт.) набору значної (у кожного виду різної – авт.) кількості хромосом (у прокаріотів їх лише одна – авт.). Вчені заявили про плани створення цілком ґеномсинтетичних дріжджів, які використовуватимуться у лабораторних дослідженнях. У далекоглядній перспективі, експеримент із дріжджами дасть можливість, згодом, змінювати будову хромосом людини і, можливо, лікувати таке захворювання як синдром Дауна (трисомія за 21-ю хромосомою – авт.), або ж створювати абсолютно нові види, – майже, як гратися у Бога…

Джерело: Dymond and other. Synthetic chromosome arms function in yeast and generate phenotypic diversity by design. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…)

Відтепер людське молоко можна отримати просто від корів. Джерело ілюстрації: http://www.myessentia\com

І на останок, хочу присмачити статтю людським коров’ячим молоком. Саме так – людським коров’ячим молоком. Цей біотехнологічний витвір належить китайським вченим, котрі виростили 17 здорових трансґенних корів, від чотирьох з яких отримали молоко, що, як виявилось, внаслідок експерименту, має ідентичний людському вміст лізоциму. За іншими ж показниками: жирністю, вмісті лактози, білків та мінералів, трансґенне молоко абсолютно не відрізняється від нетрансґенного коров’ячого. Цей винахід може спричинити революцію на ринку дитячого харчування, цілковито замінивши харчові суміші для дітей…

Джерело: Yang and other. Characterization of Bioactive Recombinant Human Lysozyme Expressed in Milk of Cloned Transgenic Cattle. PLoS ONE, 2011 (ориґінальна стаття…)

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 83 = 85