ТИТАН: ПЕРСПЕКТИВИ ІНОПЛАНЕТНОГО ЖИТТЯ

Титан - 20-й супутник Сатурна
Титан - 20-й супутник Сатурна

support_resЦя публікація є частиною спільного проекту “Станіславівського натураліста” й “Двокрапки“. Ми пропонуємо Вам дізнатись більше на Двокрапці.

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Далекий і холодний Титан – планета, про існування якої, на відміну від Марсу, мало хто здогадується. Ми усі звикли, напевно, завдяки генію фантастики Герберту Велсу, що десь там існують марсіани. Проте, а якщо десь там, існують “титаняни” чи “титанійці”? Неймовірно, але Титан є однією із планет претендентів на існування життя! Задля справедливості, скажу, що це не самостійна планета (їх у Сонячній системі налічується лише 8), а 20-й супутник Сатурна.

Журнал Станіславівський натуралісТ


Радарна мапа північного полюсу Титана, зроблена космічним апаратом Кассіні
Радарна мапа північного полюсу Титана, зроблена космічним апаратом Кассіні (темні плями - метанові моря і озера)

Ідея можливості життя на Титані – не нова. Вона зародилася десь іще у ХХ столітті з винайденням методів спектроскопічних досліджень – вчені аналізували відбите цим супутником світло і за спектрами поглинання хімічних елементів визначили склад атмосфери, виявивши, азот, аміак, метан, воду та інші гази. Потім були місії космічних апаратів “Вояжерів”, які пронеслись через систему Сатурна, побіжно, передавши, на Землю, низку, зроблених там, світлин. Проте, найбільш успішним дослідженням стала місія космічного апарату Кассіні-Гюйґенс. Саме зонд Гюйґенс зробив посадку на Титан і передав велику кількість фото його поверхні, провів дослідження атмосфери і ґрунту.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

За Земними мірками, Титан – дуже непривітна планета. Температура на його поверхні складає мінус 170-180 градусів за Цельсієм, тут дмуть постійні ураганні вітри, які ніколи не стихають, ідуть дощі із рідкого метану, немає кисню, а подекуди вивергаються крижані вулкани, в горах розпочинаються метанові ріки, що течуть до таких же озер і невеликих морів. І за таких умов може існувати життя? Земне – ні, а от титанійське – цілком можливо…

Шари атмосфери Титану
Шари атмосфери Титану

Якось, ще у шкільні роки, мені до рук потрапила книга Йосипа Шкловського “Всесвіт. Життя. Розум.”, яку я прочитав із величезним задоволенням. Автор настільки популярно і легко розповідає про складні астрономічні явища, можливість виникнення життя й інопланетних цивілізацій, що мені – тоді ще школяру – було все абсолютно зрозуміло. І от, у розділі про можливість життя на інших планетах Сонячної системи, я дізнався про існування однієї вельми інтриґуючої гіпотези – аміачного життя. На противагу, воді, яка замерзає при нулі  градусів за Цельсієм, аміак – лише при мінус 78 градусах, а температура його кипіння – мінус 33 градуси. Хоча, на поверхні Титану й холодніше, але можливо не на всій планеті (на полюсах Землі також холодніше, ніж на екваторі). Оскільки аміак, як і вода, є добрим розчинником, то на його основі цілком може розвинутись життя. Правда, на кардинально відмінних, від земних, принципах… Гіпотеза передбачає, що за умови відсутності кисню і води у азотно-аміачній атмосфері, кисневмісні органічні сполуки можуть бути синтезованими небіологічним шляхом, де кисень буде замінений аміногрупами. Важливість цього нюансу полягає в тому, що аміногрупи мають дуже високу реаґентну здатність. Проте, мені, як біологу, досить важко уявити побудову пептидних зв’язків у білках при взаємодії двох аміногруп… Можливо, Вам читачу, відомо, що пептидний зв’язок виникає між аміногрупою однієї амінокислоти і карбоксильною групою іншої, а тут маємо дві аміногрупи. Хоча, реакція між ними можлива. Це, звичайно, не пептидний зв’язок, але таки полімер. Зауважу, що білок не є обов’язковим – ми уже писали про гіпотезу світу РНК, коли на Землі первинним було життя на основі РНК, а тільки згодом виникло білкове життя

За температур, що панують на поверхні Титану, швидкість хімічних реакцій є дуже низькою. Навіть на Землі, організмам потрібні значно швидші темпи обміну, аніж то є у довколишнім середовищі. Тому титанійським істотам (якщо такі взагалі існують), у процесі еволюції, потрібно було виробити дуже стійкі і ферментативно активні біополімери. Взагалі, життя за таких умов буде несхожим ні на що досі відоме: інші метаболічні цикли і шляхи, інший тип ґенетичного апарату і багато ще чого іншого…

Космічний апарат Кассіні (графіка)
Космічний апарат Кассіні (графіка)

Повернімось до Титану. Порівняння фотографій, зроблених космічним апаратом Кассіні у 2005 і 2007 роках, показало, що поверхневий ландшафт планети змістився на 30 кілометрів! Вчені одразу ж припустили, що під поверхнею планети, яка очевидно є льодовою кіркою, існує суцільний рідкий океан з води і аміаку. Тобто, його температура більша нуля градусів за Цельсієм, а це уже умови співставні із земними. В цьому океані цілком можуть бути глибоководні екосистеми такі, як і на Землі. Метан на Титані, концентрація якого у атмосфері складає 1,6-5% – більше, ніж на Марсі, може бути продуктом життєдіяльності тамтешніх бактерій. Тож питання про існування підповерхневого життя на Титані чекає ще своїх першовідкривачів.

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

admin Written by:

5 Comments

  1. Лютий 9, 2009
    Reply

    На даний момент, ми не знайшли жодного прямого доказу існування життя поза Землею.

    Існують лише опосередкованні припущення, що на якісь планеті чи супутникові може бути життя, бо там існують умови для його виникнення.

    Андрію, до чого ти особисто більш схильний, життя все таки існує поза межами Землі чи ні?

    Я розумію, це питання більше віри, але я особисто не можу визначитись. впевнений лише в тому, що для мене було б більше дивно, якби воно існувало лише на Землі.

    Віталію, безумовно, життя – це більш розповсюджене явище у Всесвіті, аніж ми то собі бачимо. Я гадаю, що виникнення живих істот – це закономірний процес еволюції планет, а от виживання цих істот є абсолютно іншим питанням, яке уже не пов’язане з першим… Варіації організації живої матерії можуть бути найрізноманітніші – нам відома лише одна – земна. Але почекаємо часу, коли світ сколихне звістка про знахідку бактерії на Марсі, чи може якоїсь багатоклітинної істоти на Європі…

  2. […] Існування екосистем чорних курців дивують науковців не лише екстремальними температурними умовами, але й тим, що середовище перенасичене важкими металами й радіонуклідами, які пригнічують життєдіяльність майже усіх живих істот і можуть стати причиною ракових захворювань, а жителі чорного курця не відчувають їх негативного впливу. Окрім того кислотність середовища надмірно висока – 2,2-2,8, при якій більшість істот не виживає. Тутешні тварини пристосувались до жорстких умов, виробивши механізми захисту. Біологів цікавлять їх антиоксидантні системи та біохімічні процеси, які могли б допомогти виробити лікарства від величезної кількості захворювань і навіть раку у людей. З іншої сторони, вчені теоретизують, що аналогічні, незалежні від енергії Сонця, екосистеми можуть існувати на інших планетах Сонячної системи, де є океани, зокрема на Європі чи Титані. […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 35 = 40