ЩЕ ОДИН ОКЕАН У СОНЯЧНІЙ СИСТЕМІ – ЩЕ ОДНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЗАРОДЖЕННЯ ЖИТТЯ?

Океан завжди вважався колискою життя... Джерело ілюстрації: http://www.studio-central.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Скільки океанів Вам відомо? Індійський, Атлантичний, Тихий, Північний – чотири… Хтось ще може говорити про Південний, але усі вони разом становлять єдиний Світовий океан. Ще донедавна вчені і пересічні громадяни були переконані, що Земля – єдина планета Сонячної системи, на якій є океан, а потім була Європа з її власним океаном, відтак заговорили про два океани Титану – поверхневий з метану і підльодовиковий з води, а зовсім недавно стало відомо про зниклий океан на Марсі… І ось сьогодні вчені уже говорять про ще один позаземний океан на Енцеладі…

Енцелад - чотирнадцятий супутник Сатурна, найяскравіше, окрім Сонця, космічне тіло Сонячної системи, яке відбиває 99,9% усього світла. Джерело ілюстрації: http://www.wikipedia.org

Коли у 1980-му та 1981-му роках американські космічні кораблі “Вояджер-1” та “Вояджер-2” досягли системи Сатурна, то вони передали на Землю попередні відомості про його найбільші супутники, і Енцелад в тому числі. Тоді цей мацьонький чотирнадцятий супутник Сатурна (загалом у Сатурна налічується 62 відомі нині супутники – авт.) діаметром всього 500 км (для порівняння: протяжність лише України зі сходу на захід становить 1300 км, що аж у 2,6 разів більше діаметру Енцелада – авт.) нічим особливо не зацікавив дослідників. У загальному підсумку він виглядав нецікавою велетенською космічною крижиною. Візії радикально змінилися лише у 2005-му, в часи дослідницької роботи космічного корабля “Касіні”. Виявилося, що маса планетоїда значно більша, ніж просто крижини таких розмірів, ба більше, Енцелад проявляє не аби яку вулканічну діяльність! Щоправда, вулкани вивергають не маґму, а лід, який вистрілює у космос на сотні кілометрів… Усе це заставило астрономів більш прискіпливіше придивитись до Енцелада…

Криовулкани на південному полюсі Енцелада щосекунди вивергають близько 250 кілограмів води. Джерело ілюстрації: http://www.wikipedia.org

Фактично зразу, вчені запідозрили існування рідкої води під льодовиковим панциром Енцелада, адже лід, хоч і текучий, але не може вивергатися таким чином, як то обзервується на чотирнадцятому супутнику Сатурна. Так себе може поводити лише рідка вода, яка під тиском виривається із жерла криовулкану, миттєво замерзаючи і перетворюючись на крижаний пил, що шлейфом тягнеться за супутником. Однак, існування рідкої води ще потрібно було довести, як і з’ясувати причину її наявності.

Позаяк, маса Енцеладу виявилася більшою, ніж то вважалося раніше, то вчені розрахували, що тіло планетоїда складене із силікатів і заліза. Одначе, орбіта супутника, практично, ідеально колова – її ексцентриситет становить всього 0,0047 (значення ексцентриситету коливається в межах від 0,0 – колова орбіта і до 1,0 – еліптична орбіта – авт.), у Землі, наприклад, – 0,0167. Це означає, що колосальна гравітація Сатурна, практично, однаково впливає на Енцелад у будь-якій точці його орбіти, відповідно стискання і розтягнення планетоїда значно слабше, ніж, наприклад, у Європи. Тому науковці припустили, що у кам’яному тілі супутника протікають ядерні реакції, на кшталт, таких же як і у природних ядерних реакторах на Землі. Такі процеси вивільняють багато тепла щоб підтримувати значну за обсягом підльодовикову водойму…

Термограма поверхні льодовика на південному полюсі Енцелада і т.з. "тигрових смуг". Температура сірого фону становить -183С, а жовтих смуг -116С. У глибині планетоїда знаходиться джерело енерґії, що продукує 4,7 ГВт тепла. Джерело ілюстрації: http://www.wikipedia.org

Дебати стосовно реального існування рідкої води під льодовиками Енцелада тривали до сьогоднішнього дня, коли у журналі “Наука” (“Science”) вийшла друком стаття з доказами наявності океану на чотирнадцятому супутнику Сатурна. Вчені згромадили та проаналізували гравіметричні дані, отримані з космічного корабля “Касіні” у 2010-2012-му роках, які, власне, й дали, хоча й дотичні, але докази існування підльодовикового океану. Основним завданням науковців було встановити розподіл маси у тілі Енцелада, що за їх задумом, повинно було б розкрити таємницю внутрішньої будови супутника. З цією метою, космічний корабель “Касіні” кілька разів було скеровано до Енцелада таким чином, що кожен раз він пролітав над іншою точкою планетоїда. Захоплений гравітаційним полем чотирнадцятого супутника Сатурна, космічний корабель, щораз, змінював свою швидкість, при цьому, сигнал, який “Касіні” надсилав на Землю, зазнавав ефекту Доплера – зміни частоти коливання хвилі в умовах прискорення. Виявилося, що зазначений ефект є найслабшим над південним полюсом Енцеледа, ніж то було теоретично розраховано, якщо б планетоїд складався лише із льодовикового панциру і кам’яного тіла. Між цими двома шарами знаходиться – третій, який, як з’ясувалося, має набагато меншу густину, ніж силікатні гірські породи, але більшу, ніж лід. Єдиним вмотивованим поясненням цього є наявність рідкої води, тим паче, що криовулкани вивергаються лише на південному полюсі планетоїда… Розрахунки показали, що виявлене значення ефекту Доплера може зумовлюватись лише океаном завглибшки 10 кілометрів, що рівнозначне максимальним глибинам на Землі! При цьому сам Енцеладійський океан знаходиться на глибині 30-40 км під льодовиковим панциром.

Модель внутрішньої будови Енцелада із кам'яним тілом і рідким океаном. Джерело ілюстрації: http://www.wikipedia.org

В усій цій історії найбільша інтрига залишається у питанні: “Чи можливе позаземне життя на Енцеладі?” Рідкий океан і джерело постійного тепла – ці два фактори лише підсилюють інтригу, а особливо, якщо зважити, що планетоїд має вкрай мізерні розміри… У 2011-му році вчені повідомили світу, що зразки виверженої Енцеладом води, містять приблизно 2% солей натрію та калію, тобто Енцеладійський океан є солоним, як і земний… Але найбільшою несподіванкою було виявлення орґанічних сполук у виверженнях! Це ще більше посилило інтригу. На жаль, допоки не буде місії із висадкою на Енелад і буріння його льодів, ми так і не знатимемо напевне чи є життя на чотирнадцятому супутнику Сатурна…

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

48 + = 51