Андрій М. ЗАМОРОКА
Далека і недосяжна Європа, скована льодами і скрипучими морозами… Та чи є там життя в його абсолютному розумінні? Чи може це безмежний, збавлений берегів, мертвий океан, в якому колись потонуть наші примарні надії на нове і невідоме життя? Хіба то не є світ наших ілюзій? Що з цього приводу думають вчені і чи буде коли-небудь місія до Європи?…
Фантастика, рано чи пізно, однак, стає буденністю. Речі – від Інтернету до відеотелефонії, про які мріяли і писали покоління фантастів, нами сприймаються за належне. Але чи стане віщим фантастичний фільм Себастьяна Кордери “Європа” (“Europa Report”)? Чи дійсно Європа населена живими істотами? Відповіді на ці та низку інших запитань слід очікувати впродовж найближчого десятиліття…
Європа є першим кандидатом на життя за межами Землі. А ні Марс, а ні Венера не мали, не мають і не матимуть настільки сприятливих умов для виникнення та еволюції життя як то є на шостому супутникові Юпітера. Марс – це планета-пустеля, холодна і суха; Венера – планета-лазня, розпечена і волога, а Європа – планета-льодовик…
Це лише ззовні Європа непривітний крижаний світ, збавлений атмосфери, з екстремально низькою температурою поверхні, що становить
–190°С, потужними радіаційними сплесками Юпітера і мізерною гравітацією… Проте, як стверджують астрономи, під крижаною шкаралупкою прихований розмірено-спокійний світ європейського океану. Океану – сповненого фантастичних таємниць, майбутніх відкриттів, що змінять парадигми науки і людської цивілізації назавжди, найімовірнішої колиски невідомих форм позаземного життя…
Найбільш проблематичним для вчених було довести, що під льодовиковою поверхнею Європи знаходиться справжній рідкий океан. Найпершим доказом були тріщини льодових полів, які різноспрямовані і нагадують льодовий покрив Північного океану Землі. Тобто, зумовлені не гравітаційними силами Юпітера і його супутників, а саме потоками рідкої води знизу. Остаточні докази існування рідкого океану на Європі були отримані завдяки космічному кораблю “Ґалілео” (1989-2003 рр.), який точно виміряв магнітне поле планетоїда, де вчені побачили відхилення спричинені величезними об’ємами рідкої води. Розрахунки показали, що глибина європейського океану становить близько 100 кілометрів – це у 10 разів більше, ніж максимальна глибина земного! А згодом відкрили багатокілометрові водяні ґейзери, що б’ють з-під льодовиків… З тих пір заговорили про можливість життя на Європі…
Одначе, звідки береться тепло, яке забезпечує рідкий стан води? Відомо, що від Сонця Європа отримує тепла вдвічі менше, ніж від Юпітера. При цьому температура поверхні не вища –190°С! Згідно сучасних уявлень, розігрів Європи зумовлений гравітаційними силами Юпітера: коли супутник наближається до своєї планети, то він розтягується, а коли віддаляється – стискається, при цьому кінетична енергія переходить у теплову, яка й нагріває океан знизу. Як виявилося, більшість із цієї енергії виділяється у екваторіально-тропічній зоні Європи – між широтами 40°, а у полярних – зовсім мало. Потоки теплої води піднімаються із дна і розтоплюють лід, який на екваторі є найтоншим. Він розтріскується, а із тріщин б’ють багатокілометрові ґейзери.
Проте, що відбувається у океані Європи залишається величезною таємницею. Вченим лише у минулому році вдалось встановити, що він є солоним. Завдяки інфрачервоній спектроскопії на поверхні льодового панциру було виявлено сульфат маґнію, який міститься у червоній плямі на одній зі сторін Європи. Ця пляма має космічне походження і є результатом осідання твердих часток викинених вулканами сусіднього планетоїда – Іо. У виверженнях Іо маґнію мало, зате багато сірки та її сполук, а у ґейзерах Європи – навпаки. Відповідно сульфат маґнію утворився уже на поверхні останньої шляхом простих хімічних взаємодій. Окрім того, у розрідженій атмосфері, вчені виявили йони натрію та калію, які, найпевніше, мають океанічне походження. Оскільки сульфат маґнію концентрується лише на стороні – постійно оберненій до Юпітера та Іо, а натрій і калій представлені повсюдно, науковці зробили висновок, що підльодовиковий океан повинен бути багатим на йони цих металів, але не у вигляді сульфатів, а хлоридів. Таким чином, він солоний і за хімізмом повинен бути подібним до земного! А у земних океанах вирує життя…
Чи здивує нас відкриття орґанічних молекул у спектрограмах із поверхні Європи? Напевне що ні! Рідкий солоний океан і орґаніка – це саме та комбінація чинників, якої ми усі так нетерпляче очікуємо, це непрямі докази існування невідомої позаземної біосфери. Сьогодні, планета-льодовик, ні, – планета-океан Європа є першим кандидатом на позаземне життя, до якої спрямовані погляди астрономів та астробіологів. І хоча, космічні кораблі, один за одним, відправляються на Марс, але цілі змінюються і невдовзі ми відстежуватимемо посадки роботів на цей маленький планетоїд – супутник великого Юпітера…
Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal
[…] планета Сонячної системи, на якій є океан, а потім була Європа з її власним океаном, відтак заговорили про два океани Титану – […]