Андрій М. ЗАМОРОКА
Пошук відповіді на питання як і чому виникла біла раса, збив на манівці людську цивілізацію, призвівши до драматичних і непоправних гуманітарних подій першої половини ХХ століття. Однак, навіть повоєнна зміна цивілізаційної парадиґми не змогла знайти рішення проблеми. І тільки сьогодні молекулярна біологія, ґенетика та еволюційна теорія підійшли впритул до остаточного вирішення наболілої загадки.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Півтора століття тому назад, видатний натураліст Чарльз Роберт Дарвін, підсумовуючи основні положення своєї теорії еволюції, припустив, що життя, ймовірно, зародилось десь у “…маленькому тепленькому ставочку…”, звідки розселилось по усій Землі. Його інтуїтивні міркування – не такі вже й безпідставні, і підтверджуються результатами сучасних досліджень. Однак, сьогодні існує багато різних візій виникнення живого із неживого, ключовою проблемою яких є виникнення процесу передачі спадкової інформації. У цім дописі, Станіславівський натураліст пропонує познайомитись із одним з можливих бачень процесу з’яви спадковості та виникнення життя.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Великий еволюційний сенс усілякої рябкуватості забарвленні тіла тварин полягає у тому, що вона дає можливість прожити довше і дати більше потомства. Природний добір постійно відсіює тих, хто менш пристосований до середовища існування і гірше маскується. І якщо у макроеволюційному контексті це цілком зрозуміло, то питання про клітинні і молекулярні механізми формування смуг, плям і цяток, залишається досі відкритим.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Спільна еволюція комах і квіткових рослин, які вони запилюють, – факт відомий, напевно, ще з часів Чарльза Дарвіна. Взаємини цих живих істот, часом, набувають настільки химерних форм, що існування обох партерів стає неможливим один без іншого. І цілком логічним висновком є припущення, що запилювачі виникли разом із квітковими рослинами – своїми господарями. Однак, постає питання не цілком філософського характеру: хто був перший: квітка чи запилювач? Якщо квітка, то звідки, навіть у найпримітивніших покритонасінних, з’явилися нектарники та пристосування до запилення комахами, а якщо запилювач, то що вони запилювали до з’яви квіткових? Палеонтологічний літопис розкриває декотрі секрети, і скидається на те, що екологічна ніша запилювачів виникла значно раніше, ніж з’явилися квіткові рослини…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Мабуть, настав час переписувати підручники із антропології та переглянути усі попередні візії людської еволюції. Саме такий висновок випливає із аналізу п’яти скелетів викопних людей віком 1,8 мільйоноліть із околиць містечка Дманісі, що у Грузії. Дослідники цих останків дійшли висновку, що усі знахідки ранніх викопних людей з Африки та Евразії належать одному, а не різним видам!
Андрій М. ЗАМОРОКА
Коли у 1956-му році Роберт В. Браун описав свого “ботанічного археоптерикса” – Санміґелію Левіса (Sanmiguelia lewisii Brown, 1956) із пізньотріасових відкладів Техасу (220 мільйоноліть назад), то здавалося, що давню дилему, йменовану “жахливою таємницею Дарвіна” – час виникнення покритонасінних рослин, було вирішено. Одначе, це тільки був початок гарячих дебатів та бродінь, адже деякі з палеоботаніків сумнівалися у приналежності Санміґелії до квіткових, оскільки достовірні знахідки останніх датуються лише початком крейдового періоду – 120-130 мільйоноліть назад… Відтак, маятник наукових візій з цього приводу періодично хитається то у сторону пермсько-тріасового то юрсько-крейдового періодів їх виникнення. Сьогодні, видається, він знову на стороні прихильників тріасової гіпотези, про це, власне, мова й піде далі…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Проминуло уже два десятиліття з тих пір, коли ґенетично модифіковані рослини з’явились на фермерських полях та полицях супермаркетів. З тяжкими потугами, зустрічаючи фанатичний опір фінансованих хімічними корпораціями ортодоксальних екофундаменталістів, модифіковані сільськогосподарські культури таки розповсюдились по світу, зайнявши свою економічну нішу. Однією із цілей їх створення була мінімізація витрат на хімічний захист посівів від комах-шкідників. І це дало результат – втрати виробництва зменшились, продуктивність зросла, а шкідники канули в Лету. Здавалось би, ось воно – тріумф людського генію, проте, у природі не все так однозначно… Отож, читайте далі: еволюція проти біотехнологій.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Сказати, що уявлення про еволюцію тварин впродовж останніх півтори століття були неправильними – це нічого не сказати! Запропонована у ХІХ столітті Ернстом Геккелем теорія виникнення тварин у вигляді вільноплаваючих пелагічних личинкоподібних істот була настільки зрозумілою і видавалася природною, що на ній побудувалася уся система донедавньої зоології… Проте, у вік молекулярної біології виявились настільки потужні несумісності між анатомією і морфологією з однієї сторони та ґенетикою – з іншої, що у науці назріла революція – личинкова революція.
2012-й був напрочуд багатий на наукові публікації присвячені виникненню та ранній еволюції життя на нашій планеті – від біохімічної еволюції до ймовірного механізму з’яви багатоклітинних тварин. Але окрім того, минулий рік приніс нам і розуміня сучасних еволюційних подій, пов’язаних зі стрімким ростом людського впливу на довколишнє середовище – зміна поведінкових реакцій та життєвих циклів. І ще цілу низку цікавих наукових відкриттів…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Майже усі тварини мають одну чудову здатність – бачити довколишній світ. Сприйняття цього світу відбувається через орґан, який породив цілу низку гарячих дискусій і не менш палких дебатів між непримиренними опозиціонерами – креаціоністами та еволюціоністами. Суть тих дискусій зрозуміла і не потребує свого роз’яснення, а той орґан – око… Станіславівський натураліст уже розповідав про виникнення і різноманіття очей у тваринному світі, тому сьогодні пропоную торкнутись проблеми виникнення і еволюції світлочутливого пігменту опсину.