Author: admin

Листопад 9, 2008

za_kompamy_st_naturalist.jpg

Галя ВОРОНИЧ і Наталія ЩИПАНСЬКА 

В сучасному урбанізованому світі люди часто надають перевагу сидячій роботі, яка на перший погляд видається легшою і безпечнішою, що не завжди є вірним. Адже мала рухливість, зумовлена цим видом діяльності, спричинює такі негативні явища: застій у м’язах, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршення постачання мозку киснем, послаблює обмінні процеси тощо.

Доведено, що люди, які регулярно (не менше трьох разів на тиждень роблять гімнастику, втричі рідше потерпають від серцево-судинних захворювань, зокрема, гіпертонії, атеросклерозу, інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця); гіподинамія – одна з причин розвитку цукрового діабету, дегенеративних змін у суглобах, депресій; постійна гіподинамія, офісна сидяча робота і крісло біля телевізора призводять до ерективної дисфункції; малорухливий спосіб життя і синдром хронічної втоми різко знижують захисні сили організму – опір інфекціям і негативним факторам довкілля.

Листопад 6, 2008

north_pole_st_naturalist.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА 

Льодовики Північного-льодовитого океану тануть надзвичайно швидкими темпами. І якщо, ще кілька років тому, спеціалісти-ґляціологи прогнозувати зникнення льодового покриву півночі до кінця ХХІ століття, то нині вони переглядають свої висновки на більш невтішні коротші терміни – до середини теперішнього віку. І небезпідставно, адже тільки за 2007 рік льодовий щит скоротився на мільйон квадратних кілометрів!

Жовтень 29, 2008

metr1.jpg

 

Андрій М. ЗАМОРОКА 

 Науковцями Галицького національного природного парку, у кар’єрі, поблизу села Дубівці Івано-Франківської області було виявлено рештки мамонта. Про наявність там “якихось” кісток, науковий відділ парку дізнався від робітника кар’єру. Прибувши на місце, вчені побачили, що екскаватор, який знімав верхній шар лесу, практично цілковито знищив скелет доісторичної тварини. Збереглися лише уламок бивня та зуб, які були відкопані та перевезені у музей природи Галицького національного парку. Пропонуємо Вам фоторепортаж з місця розкопок. Фотографії люб’язно надані начальником наукового відділу паном Володимиром Бучком.

Жовтень 27, 2008

epidexipteryx-hui_st_naturalist.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА

Китайські палеонтологи відкрили чергового пернатого динозавра – Епідексиптерикса Гуї (Epidexipteryx hui). Цей маленький хижак жив на Землі у середині юрського періоду між 168-им і 152-им мільйоноліттями до нашого часу. Журналісти вже встигли охрестити його найдревнішим птахом на Землі, який жив до знаменитого усім Археоптерикса, хоча прямого відношення до птахів що перший, що другий не мають. Як стверджують вчені цей оперений динозавр був одним із великої предкової групи птахів.

Жовтень 25, 2008

kolovertka_st_naturalist.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА

Напевне, два останні відкриття американських вчених, не аби як потішили б Станіслава Лема, який написав, свого часу, сатиричну повість “Вторгнення з Альдебарану”. Де армія головних героїв – альдебаранських загарбників – була випадково розбита у Центральній Європі п’яним водієм вантажівки, а космічний корабель прибульців місцеві селяни розтягли на самогонні апарати. Усе це виглядає дуже кумедно, якби не здатність мікроскопічних багатоклітинних тварин-коловерток цупити все, що “погано лежить”. Власне, коловертки не роблять самогонних апаратів, а крадуть чужу ДНК…

 

Жовтень 24, 2008
Фобетікус Чана - Phobaeticus chani
Найдовша комаха у світі - Фобетікус Чана (Phobaeticus chani)

Андрій М. ЗАМОРОКА

15 жовтня 2008 року у міжнародному зоологічному журналі “Zootaxa” була опублікована величезна стаття присвячена перегляду систематики родини Фасматид, що належить до ряду комах-паличників. І, можливо, вона залишилася б непомітною, якби автори – Франк Н. Геннеман та Оскар В. Конлі – не навели у ній опис Фобетікуса Чана (Phobaeticus chani) – найдовшої комахи у світі, а уже 17 жовтня Інтернет просто вибухнув новиною про комаху рекордсмена. Оглядачі наукових новин різних сайтів, різними мовами розповідали про це чудо природи… 

Жовтень 17, 2008

 

t-rex_st_naturalist.jpg

Ірена МОСКАЛЮК

З глибини віків немов величний король посеред музейних експонатів (десь між відбитками трилобітів та королем Генріхом) стоїть він – жахливий ящір. Велетенський хижак, який колись бігав на просторах нашої матері Землі. В роді Тиранозавр відомо один вид Tyrannosaurus rex, хоча деякі вчені вважають Tarbosaurus bataar, з Азії, другим видом, а дехто виділяє ще декілька видів тиранозаврів. Королівський тиранозавр, “T. Rex” є дуже популярним персонажем в масовій культурі і, безперечно, найвідомішим динозавром у світі. Що ми знаємо про цю істоту?

Жовтень 13, 2008

guarinisuchus-munizi_st_naturalist.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА 

На південному-сході Бразилії палеонтологи віднайшли кістяк древнього крокодила Guarinisuchus munizi з родини Дирозавриди. Можливо особливої уваги ця знахідка і не привернула б, якби не два надзвичайні факти. Перший, то є те, що інші види досі вважалися виключно африканськими, за винятком Гіпозавра, що траплявся також і у Північній Америці. Друге, Ґварінізухус чи не єдиний вид древніх плазунів, який пережив глобальне вимирання у кінці крейдяного періоду на території сучасної Бразилії.


Жовтень 13, 2008

gambusia_affinis_st_naturlist.jpg

Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ 

Італійські учені з університету Падуї довели, що риби володіють примітивними математичними злібностями і можуть рахувати до чотирьох. Об’єктом дослідження учених стала невелика рибка гамбузія, завезена до Європи з Північної Америки на початку XX століття. Гамбузія – дрібна риба завдовжки до 5,5 см. Живородна риба, статевої зрілості досягає вже в 3-4-місячному віці при довжині тіла 2см. Розмноження відбувається з березня по листопад досягши температури води 14 °С. За рік відзначили до 7 поколінь від однієї самки.

Жовтень 1, 2008

archaeopteryx_st_naturalist.jpg 

Андрій М. ЗАМОРОКА 

У далекому 1861 році, при розкопках біля міста Золенґофену у Баварії, натураліст Ґерман Ван Маєр натрапив на відбиток пташиного пера, яке дуже заінтриґувало його, адже знахідці було близько 150-ти мільйонів років, а таких древніх птахів наука ХІХ століття не знала. Тому Ґ. Ван Маєр назвав свою птаху, за єдиною пір’їною, Археоптериксом – древнім крилом. Проте, у тім же таки 1861 році поблизу міста Ланґенальтайму у тій же Баварії знайдено відбиток дивної істоти в пір’ї, а оскільки інших тварин, що мали б пір’я на той час не було відомо, то й знахідку Ричардом Овеном безапеляційно було найменовано птахом. Сьогодні цей екземпляр зберігається у Лондонському музеї.