Author: admin

Червень 2, 2009
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК

 

Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.

Травень 31, 2009
Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)
Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)

Андрій М. ЗАМОРОКА

Здавалося б, серпентофобія – страх перед зміями, – закладена у нас на рівні інстинктів, але то є не так. Люди бояться цих безногих й тихих істот, що здатні завдати нам смертоносного укусу, і це породжує сліпу і нестримну паніку. Через необачність, а то й звичайнісіньку безпечність іноді трапляються укуси отруйних змій. “Станіславівський натураліст” склав перелік отруйних змій в Україні.

Травень 23, 2009
Химерні напів ссавці, напів рептилії Простероґнатуси (Pristerognathus) населяли Землю у тріасовому періоді
Химерні напів-ссавці, напів-рептилії Прістероґнатуси (Pristerognathus) населяли Землю у тріасовому періоді

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Коли у середині ХІХ століття сер Ричард Овен – відомий британський палеонтолог – описував перших знайдених звірозубих ящерів, він відмітив, що їх скелети мають багато спільних рис із ссавцями. Проте, знадобилося ще третина століття, аби відомий американський палеонтолог Едвар Дрінкер Коп заявив про родинні зв’язки між Дицинодонтами та Ссавцями. Палеонтологічні знахідки підтверджували ідеї Копа, але разом із тим з’явилася дилема – ссавці походять від однієї групи плазунів, чи було кілька паралельних гілок еволюції? Науковий світ, в результаті, поділився на два табори: монофілетиків і поліфілетиків…

Травень 19, 2009
На човнах вздовж Дністровського каньйону
На човнах вздовж Дністровського каньйону

Андрій М. ЗАМОРОКА

Цьогоріч мені випала рідкісна можливість приєднатися до групи львівських туристів, що мали намір відправитися на рафтах у мандрівку Дністровським Каньйоном. Я уже давно загадував собі про таку можливість, тому й не зміг не скористатися чудовою нагодою реалізувати свою мрію. Отож, у п’ятницю першого травня ми стартували із села Незвиська у Івано-Франківській області…

Травень 14, 2009
Риба-чистильник очищує хижу Мурену
Риба-чистильник очищує хижу Мурену

Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ

 

Виявляється, риби спостерігають за поведінкою інших риб, щоб з’ясувати, кому можна довіряти і хто “не всадить ніж тобі в спину”. Морський лящ спостерігає за рибою-чистильником перед тим, як “найняти його до себе на роботу”. Риба-чистильник допомагає своїм великим “клієнтам”, поїдаючи на них паразитів, у відповідь же вони отримують захист, хоча чистильникам більше до душі живильний слизистий шар великих риб.  Зазвичай риба-чистильник тримається біля “клієнта” і збирає з поверхні його тіла зовнішніх паразитів.

Травень 10, 2009
Зграйка Геміґрамусів Блегера у акваріумі
Зграйка Геміґрамусів Блегера у акваріумі

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

У 1924 році німецький зоолог Ернест Ахль (Ernst Ahl) опублікував науковий опис маленької тропічної рибки з червоною головою і прозорим тілом, спійманої у низов’ї Амазонки, яка, отримала назву Геміґрамус червоноротий (Hemigrammus rhodostomus Ahl, 1924). Він навіть не підозрював, що уже після Другої світової війни ця рибка стане популярною між акваріумістів. Ернст Ахль не дожив до закінчення війни, загинувши у лютому 1945 року у тодішній Югославії… Проте, здійснене ним відкриття увіковічнило його ім’я в історії науки та акваріумістики.

Травень 6, 2009
Примара
Примара

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Не багато комах утримують вдома, проте, ці дивовижні істоти – паличники – стали справжнісіньким хобі для сотень тисяч українців в усіх куточках країни. На перший погляд непримітні, вони, водночас, є найдовшими комахами на Землі, і як найліпше підходять для домашнього інсектарію. Ця стаття присвячена утриманню і розмноженню паличників вдома.

Квітень 28, 2009
Дзвоники круглолисті (Campanula rotundifolia L.) в альпійському поясі Мармароських гір (світлина Руслана Жирака)
Дзвоники круглолисті (Campanula rotundifolia L.) в альпійському поясі Мармароських гір (світлина Руслана Жирака)

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Напевно, зо два роки тому, випало мені подорожувати Гуцульськими Альпами. Цей дещо екзотичний хребет наших Карпат розмежовує Україну та Румунію, тому його ще називають, на румунський манір, Мармароські Гори або Марамарош. З-поміж туристів маршрут цим хребтом не надто ходжений, хоча доводилось бачити горіння десятків очей, коли показував знимки з тих країв. Причиною того є, перш за все, прикордонний режим, а після вступу Румунії до Євросоюзу, то ті терени стали практично закритими.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Квітень 26, 2009
Еволюційне дерево нащадків плазунів (малюнок: Заморока А.)
Еволюційне дерево нащадків плазунів (малюнок: Заморока А.)

Ірена МОСКАЛЮК й Андрій ЗАМОРОКА

 

Раніше на сторінках “Станіславівського натураліста” ми уже розповідали про те, як астероїд знищив динозаврів. І хоча, розповідь, зазвичай, починають з початку, але напевно, саме у тому і є іронія долі, що кінець і початок ери 160-и мільйонолітнього панування титанів був однаковим. Саме так – вимерли динозаври через падіння астероїда і народилися також в результаті його падіння…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Квітень 19, 2009
Старунський "вулкан"
Старунський "вулкан"

Руслан Жирак

 

Крім знахідок мамонта і носорогів, Старуня відома ще й через наявність в околицях села грязьового вулкану на березі р. Великий Лукавець (притока Бистриці Солотвинської). Цей феномен досліджували професори В.М. Кляровський і Н.Х. Білоус. Саме завдяки результатам їхніх досліджень Старуня була затверджена як ґеологічна пам’ятка загальнодержавного значення. Вулкан з’явився в березні 1977 року після землетрусу в горах Вранча в Румунських Карпатах, досягав висоти 3 м, а зараз на рельєфі нагадує грязеву пляму.

Журнал Станіславівський натуралісТ