Author: admin

Вересень 23, 2009

ПРЕДОК ТИРАНОЗАВРА

Експозиція Королівського музею в Тирелі. Джерело: http://www.en.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Палеонтологів дуже довгий час діймало питання: “Хто був предком Тиранозавра королівського?” З цим питанням були пов’язані численні наукові бродіння, дискусії і баталії, що пов’язано із браком палеонтологічних знахідок, неправильними визначеннями та численними синонімізаціями. Усе це вносило і вносить добрячу плутанину у родинні зв’язки Тиранозаврид (Tyrannosauridae Osborn, 1905). А повідомлення, на минулому тижні, про відкриття нового виду цієї родини не тільки не внесло чіткості, але й додало запитань…

Вересень 19, 2009

ЗВИЧАЙНА МУРАХА

Мураха, що випасає попелиць. Джерело: http://www.sl.wikipedia.org

Андрій М ЗАМОРОКА

Що ми знаємо про мурах? Це такі ж звичні для кожного з нас істоти, як птахи, кішки чи собаки. Вони всюдисущі і вельми чисельні – від дощових тропічних лісів до найпосушливіших пустель. Мурахи живуть у ґрунті, скелях, деревах і хмаросягах – лекше сказати, де їх немає, ніж перелічити місця, де вони розповсюджені. А немає їх лише в Антарктиді, де вічні морози, і на вершинах найвищих гір на Землі… Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка хоча б раз у житті не стикалася з цими дрібними істотами, незалежно де то було: у лісі, на пікніку, чи на кухні, енного поверху. То що ж ми про них знаємо?

Вересень 17, 2009

РЕЛІКТИ ҐОРҐАН

Краєвид заповідника "Ґорґани". Джерело: Руслан Жирак

Андрій М. ЗАМОРОКА

Карпати. Це слово у нас асоціюється із благодатним краєм на заході Галичини. Захмарні вершини, безкраї вітри полонин, стрімкі потоки-ріки і смерековий розмай. Усе це разом утворює предковічну і непорушну ідилію. Але так було не завжди… Карпати були іншими – такими, якими ми їх не знаємо.

Вересень 15, 2009

ЖУК-ТИТАН

Велетенський вусач. Джерело: http://www.bbc.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Комахи є одними із найдревніших суходільних істот та першими хто підкорив повітряний простір Землі. Як і коли вони виникли залишається загадкою і достеменно нікому невідомо. Палеонтологи лише констатують, що у кам’яновугільному періоді – 350 мільйонів років тому, комахи уже були звичайнісінькими мешканцями наземних екосистем. Декотрі, як от велетенські бабки, досягали фантастичних розмірів, наприклад, розмах крил у Меґаневри Монія (Meganeura monyi (C. Brongniart, 1893) становив 69-71 см!

Вересень 10, 2009

ЛІСИ ДИНОЗАВРІВ

Дерево Каурі між сріблястими деревовидними паоротями і каурієвою травою. Джерело: http://www.galenfrysinger.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Уявіть собі, – на Землі є місце, де нічого не змінилося із часів динозаврів! Тут гори сягають захмарних висот, майже, у чотири тисячі метрів над морем, а їхні схили і підніжжя вкриті густими дощовими лісами з подокарпів і деревовидних папоротей. Тут птахи не літають, а ходять по землі й лазять по деревах, як і їхні предки динозаври. Тут немає звірів… А називається це місце Нова Зеландія.

Вересень 5, 2009

КОМЕНТАР: РОСОМАХА НЕ ЧУПАКАБРА І НАВІТЬ НЕ РОСОМАХА, А БОРСУК!

Борсук (Meles meles (Linnaeus, 1758). Джерело: www.digitalwildlife.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

По збізі кількох днів, як до редакції “Станіславівського натураліста” надійшли матеріали про те, що міфічною чупакаброю може бути росомаха, їх було передано фахівцю-зоологу. Світлини слідів невідомої тварини – орієнтовно росомахи, з притаманною науковцю точністю, зроблені паном Тарасом Кісілем, які прискіпливо вивчив начальник наукового відділу Галицького національного парку пан Володимир Бучко. Ми отримали його відповідь щодо приналежності слідів, і як обіцяли, розміщуємо коментар.

Вересень 2, 2009

ВЕРСІЇ: ЧУПАКАБРА – ЦЕ РОСОМАХА?

Росомаха (Gulo gulo Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.arkive.org

Тарас КІСІЛЬ

В Україні заговорили про чупакабру, після нечуваного розголосу про дивну істоту, що ночами робить рейди на теренах Заходу України, по сільських обійстях, де утримують кролів. Загадковий звір, наділений не абиякою фізичною силою, за одну ніч встигав виламавши металеві прути кліток, задушити декілька десятків кролів та випити з них кров, як справжній упир. Останнім часом, саме на Львівщині, подібні випадки охопили Золочівський, Бродівський, Буський та Кам’янко-Бузький райони. Важко вже було повірити, що це один такий спритний звір, і якщо їх декілька, то скільки?

Вересень 1, 2009

ЧОРНІ КУРЦІ

Чорний курець або палій. Джерело: http://www.oceanexplorer.noaa.gov

Андрій М. ЗАМОРОКА

30 років тому науковці вважали океанське ложе безплідною пустелею, де панують неймовірні тиск, пронизливий холод і вічна темрява. Яке місце може бути ще більш непривітним? Але у 1977-у році глибоководна експедиція Інституту океанографії імені Елени Б. Скріпс (США) доставила на поверхню сенсаційні фото- і відео матеріали багатющої морської екосистеми, яку науковці знайшли на дні западини у Східно-Тихоокеанському розломі. Експедиція відкрила ґеологічний феномен чорних курців і зібрала безцінні колекційні зразки живих організмів, котрі виявились новими для науки…

Серпень 27, 2009

СКЛЯНІ КРОКІВКИ

Центролена ілекс (Centrolene ilex (Savage, 1967). Джерело: http://www.calphotos.berkeley.edu

Андрій М. ЗАМОРОКА

У продовження рубрики дивні тварини, нині розповім про незвичних скляних жаб-кроківок. Ясна річ, мова йде не про витвір людських рук, а про живих істот, настільки парадоксальних і настільки неймовірних, що їх, направду, можна назвати справжніми діамантами тропічних лісів. Їхній вигляд, спершу викликає подив, а потім захоплення тим, якою красивою і філіґранною може бути природа. Вони видаються настільки витонченими, що здається, наче достатньо великої краплини дощу, аби розбити на друзки цих жабок…

Серпень 25, 2009

ПІРАНІЇ У ПРИРОДІ Й АКВАРІУМІ

Піранія червона (Pygocentrus nattereri Kner, 1858). джерело: http://www.tropicarium.se — Піранія червона (Pygocentrus nattereri Kner, 1858). Джерело: http://www.tropicarium.se

Андрій М. ЗАМОРОКА

Мені неодноразово доводилось чути від знайомих усілякі небилиці про піраній, саме це й слугувало приводом до написання статті, яку Ви маєте нагоду зараз читати. Для більшості жителів Станіславова, та й України загалом, піранія відома за голлівудськими фільмами жахів, тому немає нічого дивного, що забачивши цю тропічну рибу в акваріумі усіх цікавить чи бува не кусала вона господаря або як власник змінює воду… Між хворобливою уявою кіношних режисерів та сценаристів і природою існує суттєва відмінність, ба, більше – вони цілком протилежні. Для перших важливо здивувати і вразити глядача, залишивши у його свідомості глибокий слід, а для природи – оптимізувати екосистему…