ВЕРСІЇ: ЧУПАКАБРА – ЦЕ РОСОМАХА?

Росомаха (Gulo gulo Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.arkive.org
Росомаха (Gulo gulo Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.arkive.org

Тарас КІСІЛЬ

В Україні заговорили про чупакабру, після нечуваного розголосу про дивну істоту, що ночами робить рейди на теренах Заходу України, по сільських обійстях, де утримують кролів. Загадковий звір, наділений не абиякою фізичною силою, за одну ніч встигав виламавши металеві прути кліток, задушити декілька десятків кролів та випити з них кров, як справжній упир. Останнім часом, саме на Львівщині, подібні випадки охопили Золочівський, Бродівський, Буський та Кам’янко-Бузький райони. Важко вже було повірити, що це один такий спритний звір, і якщо їх декілька, то скільки?

Люди з острахом, а хто постраждав то й з відчаєм, переповідали про свої припущення і тлумачення цих подій. Були незаперечні факти – хтось у незвичний спосіб, як для знайомих нам звірів, знищує домашніх тварин, і навіть є свідки, що бачили цього страшного “прибульця”. Та цього виявилось недостатньо, щоб визначити хто це. Навпаки версій побільшало. Згадали і про американського кровопивцю чупакабру, і про прибульців з далекого космосу і про експерименти в секретних лабораторіях. Все це послугувало чудовим підґрунтям для сенсаційних повідомлень на шпальтах газет та новин телеканалів.

Світлина 1. Слід великої тварини (орієнтовно Росомахи) в околицях с. Підгірці. Джерело: Тарас Кісіль
Світлина 1. Слід великої тварини (орієнтовно Росомахи) в околицях с. Підгірці. Джерело: Тарас Кісіль

 

То ж я, будучи поруч з місцями вищезгаданих подій, вирішив самостійно розібратись, що ж насправді трапилось у цих селах. Я не ставав на бік чиєїсь версії. Для мене були важливі факти, а особливо свідчення самих свідків. Для початку я зібрав матеріал з ЗМІ. Вибравши характерні ознаки, у мене вималювалась картина можливого образу цього звіра. Далі використовуючи пошукову систему в мережі Інтернет, віднайшов різні зображення та свідчення про істот за цими ознаками. Що цікаво, відразу ж після перших пошуків, все вказувало на звичайну росомаху (Gulo gulo Linnaeus, 1758). Проте, як заперечення були відсутні свідчення, що росомаха п’є з тварин кров, як упир та й ареал її поширення знаходиться далеко на Півночі та Далекому Сході… Поступово перечитуючи та аналізуючи різний матеріал, я дізнався також що подібні випадки траплялись і на інших теренах, зокрема на теренах Росії, в кінці березня 2005 року недалеко від Оренбургу, на хуторі Саперка, а пізніше і в селах Воздвиженка і Шишма, де жертвами стали індики, вівці і кози, а у жовтні 2008 року в селищі Чита, республіки Татарстан, та Кадошкинському районі Мордовії. Тільки там постраждали вже барани та вівці. Дізнався і про те, що близькі “родичі” росомахи – тхорі і куниці часто висмоктують кров з домашньої птиці. Та й нікого тепер не здивуєш, коли з чийогось домашнього зоопарку втече крокодил, чи якийсь інший звір.

Світлина 2. Сліди кількох різновікових особин (орієнтовно Росомаха) біля калюжі. Джерело: Тарас Кісіль.
Світлина 2. Сліди кількох різновікових особин (орієнтовно Росомаха) біля калюжі. Джерело: Тарас Кісіль.

 

Не поспішаючи з висновками я вирішив зробити наступне: відвідати свідків що бачили цього звіра, аби вони спробували його розпізнати, чи спростувати побачене. Для цього я зібрав багато різних фотографій звірів, що хоч якось могли претендувати на роль чупакабри. Особливу увагу я приділив росомасі, зібравши її фото у різних ракурсах і положенні, а також відео про неї. Не оминув і зображення фантастичних зображень власне самої чупакабри, що є поширені в Інтернет мережі. Також окремо зробив детальний опис росомахи з усіх наявних у мене джерел.

Світлина 3. Ті ж сліди - зблизька. Джерело: Тарас Кісіль
Світлина 3. Ті ж сліди – зблизька. Джерело: Тарас Кісіль

 

У неділю, 5 липня, прихопивши з собою фотоапарат і ноутбук, спочатку вирушив у село Глиняни. Де зустрівся безпосередньо з лісником Іваном Фідиком та Мирославою Вартинишин. А у вівторок 7 липня відбув у Підгірці де зустрівся із Ганною Панас. Тепер, як то кажуть почувши все на власні вуха, пересвідчився у правдивості існування якоїсь дивної істоти на Львівщині. І що важливим було те, що мої припущення і підхід для визначення тварини виявилися вдалими, хоча було б непогано ще отримати залишки шерсті та відбитки слідів на місці “злочину”. Пані Мирослава переглядаючи фотографії, впевнено зупинялась на деяких фотографіях, стверджуючи, що саме такого звіра бачила, тільки більш світлого. Водночас дивуючись: “Невже, ця тварина має таку нелюдську силу та спритність, щоб виламувати клітки?”. А були це зображення однієї тварини – росомахи. Жінка підтвердила і показані їй відео матеріали, де можна було побачити переміщення росомахи стрибками, як у “кенгуру”. Також і пані Ганна Панас зупинялась на зображеннях росомах. “От тільки, каже – шерсть у нього була коротка і оранжева (руда – ред.)”. На світлині 4 зображені сліди від пазурів тварини, що навідалась до кліток з кролями у пані Ганни Панас.

Світлина 4. Сліди від кігтів невідомої тварини (орієнтовно Росомаха) у господарстві пані Ганни Панас. Джерело: Тарас Кісіль
Світлина 4. Сліди від кігтів невідомої тварини (орієнтовно Росомаха) у господарстві пані Ганни Панас. Джерело: Тарас Кісіль

 

Прямуючи з Київської автотраси ґрунтовою дорогою в сторону села Підгірці, випадково, біля великої калюжі натрапив на сліди, схожі на собачі тільки дуже великих розмірів. Відбиток задньої лапи сягав розміру по довжині і ширині 10х10см а передньої по довжині – 8см (Світлина 1.). Також, поруч було багато менших, здвоєних слідів, подібних на ведмежі. (Світлини 2 і 3). У думках після побаченого промайнуло: “Велика самиця росомаха її малеча?” Хто, знає? Це вже аналізувати фахівцям. Є у мене й така думка, що росомахи могли з’явитись на теренах України, не утікши з якихось приватних звіринців, а ймовірно вони міґрували з півночі, поступово заповнюючи порожні екологічні ніші, на місці зниклих хижаків, як от вовки, рисі чи ведмеді. Сподіваюсь, що вище викладений матеріал зацікавить українських зоологів, і надалі матиме своє продовження у вигляді фахового і детального вивчення появи цієї тварини на Україні.

Від редактора
Світлини, що надані автором статті, передані фахівцям для експертизи. “Станіславівський натураліст” очікує на їх висновки та коментарі, які згодом будуть розміщені на порталі.

Читайте коментар зоолога щодо можливих слідів росомахи.

admin Written by:

21 Comments

  1. Вересень 3, 2009
    Reply

    Як на мене, вам потрібно зв’язатись з журналістами каналу 1+1 (а саме там я бачив історії про чупакабру), нехай вони випустять ваш матеріал і нехай люди не бояться і не вигадують казок.

  2. Людмила
    Жовтень 29, 2009
    Reply

    я лише не розумію, чому їй треба було з такими зусиллями лізти ламати клітки, коли до курейзначно простіше потрапити. і кролиця була одна, а курей семеро. нічого не розумію…

  3. igor
    Листопад 23, 2009
    Reply

    я цю тварину бачив на свої очі. Це Ужгород.
    Це тхір колосальних розмірів. Сліди і відстань між ними підходять під параметри тої тварини що я бачив. Він прудко лазить по деревах. Голосно чхає і хрипло гарчить. Шерсть якась руда. Із фотографіями з інету , до речі мало спільного.
    Я бачив його увечері при світлі ліхтаря в Ужгороді. вул.Гвардійська. Диявольське поріддя
    Розмови про таку тварину йдуться у нас з 2001 року. Невже на наших очах створився новий вид тварин?

  4. igor
    Листопад 23, 2009
    Reply

    Розміри від носа до хвоста було коло 1 м. морда і лапи були як у середньої собаки. Хвсіт довгий, тонкий, тхорячий ( не пухнастий як в куниці, але і не голий – як у “чупакабр” з фото).важить орієнтовно 7- 9 кг. Прудка тварина. Не дивлячись на мене , воно поскакало стрибками в 1, 5 метра скочило на дерево і зашурхотіло гіллям. При ліхтарі помітно було що рухи його як у тхора. Дивовижна грація як для такої великої тварини.
    Це було у 18 чи 19 квітня 2008 р. в ужгороді. Якраз цвіли вишні. Після про цю тварину у нас небуло чути. Але буває що пси всі разом вночі починають страшно брехати, так зі страхом, коли собака боїться :(.

  5. Руслан Жирак
    Грудень 1, 2009
    Reply

    Пане Ігоре, прочитавши Ваші коментарі, мені аж страшно уявити собі, що то таке незвично-екзотичне Ви могли побачити в славному місті Ужгороді. Що б то могло бути не берусь судити напевне, хоча, судячи з Ваших слів, оскільки, Ви бачили це “диявольське поріддя” при світлі ліхтаря, то можливо, в темряві при незначному освітленні, Ви сплутали звичайну руденьку кішку, чи гарну вгодовану білочку (пишу без іронії, не в образу Вам). Що б ще могло так прудко лазити по деревах, навіть не знаю, хоча вишні (сакури) в Ужгороді справді красиві і то факт. Фотографії з інтернету – це не істина в останній інстанції, а, як правило, просто чиясь уява, виражена за допомогою фотошопу, тільки заради того, щоб підсилити інтерес до даної теми чи потішити своє самолюбство. Говорити про те, що немає жодних наукових підтверджень про існування чупакабри я вже стомився, то ж не буду вкотре повторювати все те, що написано в статті і в попередніх коментарях, єдине на чому хочу вкотре наголосити, що людська уява і фантазія річ справді багатогранна і незбагненна, а вкупі із самонавіюванням і страхом, в якого, як відомо, “великі очі” – це майже нездоланна сила, а допомогти розібратися в подібному трафунку і повернутись до реальності, можуть тільки наукові факти, тверезий розум і елементарний аналіз фактів і подій.
    Але в будь-якому випадку, щиро вдячний за коментарі, увагу до нашого журналу і маю надію, на адекватне сприйнятття і розуміння. Я намагався лише пояснити те, що Ви написали, то ж не ображайтеся. Якщо матимете ще якісь особливі “факти” і “підтвердження” про існування цієї популярно-міфічної істоти-чупакабри завжди радий подискутувати з Вами! Залишайтеся з нами, а ми будемо старатися пояснювати подібні псевдосенсаційні речі з наукової точки зору, популярно, переконливо і зрозуміло спростовуючи подібні байки!
    З найкращими гратуляціями зі славного міста Станіславова Руслан Жирак

  6. igor
    Грудень 4, 2009
    Reply

    Немає жодних наукових підтверджень. Правда. Але для мене одна хиба – я вищезгадану тварину дійсно бачив. І то не білочка і не “білочка” :))). Я ж написав сюди – на блог спеціаліста. Моя думка – це щось з породи куниць але якесь воно аномально велике. Фото чи ше шось я не маю. Тому не можу підтвердити нічого.
    Але ще одне- тепер про цю тварину у нас не чути. Але у 2007 (навіть не у 2008) за неї казали. Її не називали чупакабра чи щесь як. Пару тіток говорили – харчить і схоже на якусь собаку але лазить по деревах як кішка (??? я тоді сміявся). Тепер же мовчок. Невже ця тварина всього одна?! Чи кілька особин. І воно що – лазить від одного великого міста до іншого?
    Я розумію що пишу дурницю, якби я його не бачив. На свої очі. Тварин я знаю. і з чимось звичним я повязати його не можу. А страх – він був… Ви би лиш чули той звук що воно видає “Ахрррррррр…фрррр” таке як чхає кішка але голосно. Плюс його розміри і напевно, сила.
    Я ж до вас звертаюсь як до спеціалістів. Така тварина дійсно існує. Фото з інету то не її. Але воно є. Моя думка що це великий тхір чи куниця.

  7. igor
    Грудень 4, 2009
    Reply

    Може це який вид з інших країн- припустимо Пн. чи Пд Америк? І хтось його випускає періодично по населених пунктах. А потім забирає назад. (?)
    Незважаючи на фантастичність такої версії вона логічна. В наших сусідніх країнах – Словаччині і Угорщині (нагадаю – Ужгород знаходиться на самому словацькому кордоні) про таких тварин ніколи і ніде не було чути. Ви як спеціаліст думаю знаєте як там поставлено мисливське господарство і екологічні служби. Натомість така велика тварина періодично зявляється у великому місті і ніби в одному екземплярі (????хоча невідомо, але точно що небагато) а потім у населених пунктах за сотні кілометрів. Зах.Україна густо населена, якби воно жило тривалий час, багато людей би про це знало. А тут всього кілька десятків очевидців ( в т.ч. я)
    Якась нова Собака Баскервілів. Чи звір Жеводана (я вже в інеті порився). Аналогія якась така проскакує. А ще в мене була думка -що це створився новий вид тварин(куницевих), але то вже явно фантастика.

  8. igor
    Грудень 4, 2009
    Reply

    В принципі, порившись у Вікіпедії я знайшов щось подібне – Харза (Martes flavigula) з Азії та Ілька (Martes pennanti) з Пн.Америки.
    Я зупинився би на харзі – опис з Вікіпедії пасує –
    “Держится преимущественно на земле, хотя отлично лазает по деревьям. Бегает очень быстро, а перепрыгивая с дерева на дерево, делает скачки до 4 м. При погоне за добычей харзы издают звуки, напоминающие лай. Длина тела 55—80 см, хвоста 35—44 см; весит до 5,7 кг. Тело вытянутое, очень гибкое; ноги короткие. Хвост малопушистый. Мех довольно грубый, короткий, блестящий. ” І до моєї версії досить цікаве – “Попав в неволю, особенно молодой, харза легко привыкает к человеку и становится совсем ручной”

  9. igor
    Грудень 4, 2009
    Reply

    я розумію як воно виглядає зі сторони – як маячня. Але ж я її бачив.
    І до слідів і описів очевидців, що наче вказують на іншу тварину – росомаху. Але я вже думаю – може ця невідома особа ( чи група добродіїв) возить цілий звіринець цих “пухнастиків” – харзи, росомахи. Наріжуть птиці і скотини , налякають людей, – і назад. Якось описати його у людей не виходить – вони ж ( в тому числі і я) таких тварин ніколи не бачили. А воно раптом зявляється в іншому місці.

  10. igor
    Грудень 4, 2009
    Reply

    І до згаданих у статті слідів – ”
    Відбиток задньої лапи сягав розміру по довжині і ширині 10х10см а передньої по довжині – 8см (Світлина 1.). Також, поруч було багато менших, здвоєних слідів, подібних на ведмежі. (Світлини 2 і 3). У думках після побаченого промайнуло: “Велика самиця росомаха її малеча?”
    А може росомаха і харза?! Разом вкупі бомбили клітки (адже росомаха не пє кров) ? Тоді моя версія може бути правдоподібна ( хоча інопланетна чупакабра мабуть імовірніша)

  11. andy_pit
    Березень 23, 2010
    Reply

    Щось незрозуміло – якщо це були тхір чи куниця, то що робив на місці подій росомаха (він же не п’є кров)?

  12. Квітень 5, 2010
    Reply

    колеги!
    у мене теж є фотка чупакабри з Закарпаття, зроблена восени минулого року. надіслав мій колега з УжНУ, якому я абсолютно довіряю, для уточнення визначення (труп до метра завдовжки, добрее видно всю зубну формулу). Щоправда, я визначив її не точно. поки як арктоідею з групи lutrini-mustelini… хоча мені доводять, що це найімовірніше каніда. фотку без дозволу не покажу….

  13. Квітень 7, 2010
    Reply

    Пане Ігоре, залежно кого чи що сприймати за чупакабру… Ви ж самі кажете, що то щось із куницевих… Власне то і є найбільш ймовірні претенденти на роль “жахливого козячого упиря”.

  14. Квітень 8, 2010
    Reply

    думаю, що у всіх небожевільних випадках мова йде про кам’яну куницю (Martes foina) або тхора темного (Mustela putorius). у мене вже велика колекція таких фактів. насправді, люди забули про нашу фауну і невідоме вимагає пояснень. див. також на нашому теріологічному форумі: http://terioshkola.org.ua/forum/viewtopic.php?p=663#663

  15. Квітень 13, 2010
    Reply

    отримав роз’яснення фахівців із слідів. самі вони не захотіли включтися в дописи і просили зробити це мене. на форках, у т.ч. ща макрознімку з лінійкою, фотографії відбитків лап борсука (Meles meles). ніяких суперечок бути не може. у кожному разі класно, що такі повідомлення з’являються, оскільки тільки сумніви у належності зразків до певних (заздалегідь визначених) видів і загалом аналіз проблеми “фантомних видів” дозволяють виявляти раніше не описане різноманіття. у тому числі й нові для науки (або для фауни того чи іншого регіону) види. робота за шаблонами не має ні нових знань, ні наснаги…. шукайте і знайдете. але не в макросвіті….

  16. Квітень 13, 2010
    Reply

    Пане Ігоре, власне так само сказав й пан Володимир Бучко, розглянувши сліди, їх форму і розміри – сумнівів немає то є сліди борсука. Однак борсук не безчинствує у господарствах. Є велика підозра, що то собаки, причому ті, котрих утримують на припоні й час до часу випускають побігати.

  17. Квітень 15, 2010
    Reply

    так, я вже знайшов коментар п. Володимира. я, насамперед, цитував повідомлення Ігоря Дикого, нашого головного “борсукознавця” (забув це відзначити). окрім того, Микола Роженко, який нещодавно захижав дисертацію по хижих ссавцях, написав так: “зображені на світлинах сліди ймовірніше всього борсука, ніяк не росомахи (пропорції у неї між пальцями та п*ятою інші це точно). Трохи схожі на медведя, але форма також не його…..”

  18. Квітень 15, 2010
    Reply

    Власне, пане Ігоре, тут сумнівів і не було. А на хвилі “чупакабрової” істерії пан Тарас Кісіль – автор допису, – принаймі намагався знайти логічне наукове пояснення. До слова, нещодавно, 18 березня чупакабра з’явилася у Галицькому національному парку. Пан Володимир Бучко разом із паном Василем Хованцем – головним лісничим і заступником директора ГНПП, виїхали на місце події і винесли свій вердикт – безчинствує великий собака, якого утримують у цьому ж селі (с. Тумир, Галицького р-ну, Ів.-Франківської обл.)

  19. Fred
    Серпень 20, 2010
    Reply

    Я лично знаком Игорем Загом, Игорем Диким, Николаем Роженко. Сам я тоже зоолог. Совершенно точно все то, о чем они говорят и пишут тут вопросов нет. Сложность в том, что одному фигуранту в разных местах, в разное время и разные очевидцы приписывают совершенно несовместимые признаки. То есть, в сообщениях очевидцев речь идет о разных видах животных. Единственный видеофильм (который я видел) – касается, как считает Николай Роженко, лисицы. Кстати, именно этот одесский специалист первым засвидетельствовал появление на Украине шакала, хотя никогда ранее с ним не встречался (это я к тому, что означает освеедомленность специалиста). Конечно, вполне вероятно, что на Украине могут появиться и другие новые, не известные местному населению виды, но эти виды не могут представлять собой “коктейль” таких несовместимых признаков, какими обладают сумчатые травоядные кенгуру и хищные звери из семейств куньих или собачьих. Похожая ситуация была создана в свое время студентами во Франции: чтобы разыграть и испугать своего профессора Жаржа Кювье, они “соорудили” фантастического зверя с огромными зубами, рогами и копытами, который ужасно ревел, брызгал слюной и испускал дым из носа… Но Кювье, в ответ на “нападение” этого чудища сказал: “зверь, я тебя не боюсь, так как копытные животные не едят мясо” (за точность фразы не ручаюсь, но смысл в сопроставлении признаков!
    С уважением, Фред

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 10 = 12