Author: admin

Вересень 29, 2010
Жуки-вусачі приваблюють своєю неординарною зовнішністю, а особливо незвично довгими вусами. Джерело ілюстрації: http://biolib.cz

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Уже минуло більше десятка років, як я вперше розпочав свої наукові пошукування відносно таких милих і привабливих створінь, як жуки-вусачі. А вперше ми з ними “познайомилися” на польовій практиці із зоології у Карпатах, коли я був ще студентом-біологом на першому курсі в університеті. З тих пір я всіляко пізнав їх життя, і от тепер, як науковець і фахівець у цій сфері, можу розповісти про дивовижних “вусатих” жуків Українських Карпат читачам “Станіславівського натураліста”.

Вересень 26, 2010

Реконструкція Пелаґорніса чилійського (Pelagornis chilensis Mayr et Rubilar-Rogers, 2010) - велетенського морського птаха, який жив впродовж міоцену-пліоцену, кайнозойської ери. Джерело ілюстрації: thttp://anystropheus.wordpress.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Двоє палеонтологів із Німеччини та Чилі описали, за їхнім твердженням, найбільшу птицю, яка будь-коли здіймалася у небо. Ця велетенська морська птаха планерувала над просторами Тихого океану, вихоплюючи із морських хвиль необачну рибу своїм зубатим дзьобом. Саме так, зубатим – це не помилка, адже впродовж 56-ти мільйоноліть Землю населяли велетенські Костезубі птахи (Pelagornithidae Fürbringer, 1888), які раптово вимерли з початком льодовикової епохи.

Вересень 23, 2010
Мухомор зелений (Amanita phalloides (Fr.) Link) або бліда поганка - найотрутніший гриб України. Джерело ілюстрацї: http://www.treknature.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Свого часу, мені неодноразово доводилось спілкуватися із українськими горянами – гуцулами та бойками. І найбільше мене дивувало те, що жителі Карпат визнають лише один гриб – білий, а решту навіть не вважають за гриби… Можливо, саме з цієї причини у Карпатському реґіоні отруєння смертельно небезпечним грибом – Мухомором зеленим (Amanita phalloides (Fr.) Link), більше відомим під тривіальною назвою “бліда поганка” – є надзвичайно рідкісними.

Вересень 20, 2010

На Мадаґаскарі вчені виявили павуків, які тчуть велетенську павутину. Джерело ілюстрації: http://news.natinalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Саме таку пораду я дам тим, хто панічно боїться павуків, адже ця стаття присвячена їм. Ба, більше, багатьом таке навіть не насниться у нічному жахітті… Уявіть собі, що мандруючи Мадаґаскаром, Ви несподівано натикаєтесь на 25-и метрову павутину і її господаря! Лячно? Ще б! Однак, вчені-арахнологи, котрі надибали у нетрях уцілілих тропічних лісів Мадаґаскару це чудо природи, тільки втішились йому!

Вересень 14, 2010
Узбережний тропічний ліс у бухті Чатем, острів Кокос. Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Малесенький скелястий острів Кокос, один-однісінький, загубився на неозорих просторах Тихого океану. З моменту його відкриття, мореплавці обов’язково відвідували цей острівець. Кокос був чи не єдиним місцем, по дорозі на Ґалапаґоси, де можна було поповнити припаси води і провіанту. Однак, мало кому відомо, що райський куточок, який манить мандрівників, майже неторканими лісами і дикими скелями, виник у горні пекельного вулкану наприкінці пліоцену – понад два мільйоноліття тому назад…

Серпень 30, 2010
Макет Мамонта найвеличнішого (Mammuthus primigenius Blumenbach, 1799) у Канадійському королівському музеї Британської Колумбії. Джерело ілюстрації: http://en.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Це одна із найбільш цікавих загадок природи, якщо із вимиранням меґафаун мезозою чи палеозою менш-більш усе зрозуміло, то щодо плейстоценових тварин-велетів існує безліч гіпотез і жодна, допоки, не стала загальноприйнятою. Вимирання волохатих мамонтів і носорогів, печерних ведмедів і левів, великорогих оленів і шаблезубих тигрів, а також ще багатьох інших тварин, співпадає із кінцем останнього льодовикового періоду – близько 10-9-ти тисяч років тому. Логічно міркувати, що саме глобальне потепління спричинило їх масову загибель. Та чи це так?

Серпень 26, 2010
Мураха-деревоточець (Camponotus Mayr, 1861). Джерело ілюстрації: http://www.helsinki.fi

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ні, то не жарт і навіть не сюжет апокаліптичного кіна у головній ролі із Мілою Йовович. У цій статті до “Станіславівського натураліста” я розповім Вам про справжніх мурашиних зомбі, у цілковитому сенсі цього слова. Річ у тім, що в тропічних лісах Амазонії та Конґо розповсюджений мікроскопічний паразитичний гриб, який бере під контроль мозок мурах і заставляє їх виконувати потрібні йому дії…

Серпень 16, 2010
Крокодил із зубами ссавця - Паказух Капіліми (Pakasuchus kapilimai O'Connor et cet., 2010). Джерело ілюстрації: http://news.nationalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА
 

Еволюція є сліпим і різнонаправленим процесом. За тривалу історію життя на Землі вона породжувала дивовижних істот, які об’єднували у собі ознаки різних родин, рядів, класів і навіть типів. Усі вони претендують, ба, більше, – є проміжними ланками, за котрими полюють біологи. Кожна така знахідка викликає жваві зацікавлення та дискусії. Не став винятком і новоописаний дивовижний танзанійський чи то пів-крокодил, чи може пів-ссавець, одним словом крокодил-пів-ссавець…

Серпень 14, 2010

Лейба Світової спадщини ЮНЕСКО вирощеноа із квітів у парку Гоґланд, що у Карлскруні, Швеція. Джерело ілюстрації: http://sv.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

В недавньому часі ЮНЕСКО було оголошено перелік нових територій та об’єктів, які увійшли до числа Світової спадщини. У 2010-му році під охорону міжнародної Конвенції Світової спадщини, яка ратифікована 187-а країнами, взято 21 новий об’єкт: 15 культурних, 5 природних і 1 змішаний. Загалом же, до переліку внесено 911 найбільш цінних територій, з яких 180 є природними. “Станіславівський натураліст” пропонує огляд 5-ти нових природних територій Світової спадщини. Нагадаємо, що з природних об’єктів в Україні таку номінацію мають букові праліси Карпат.

 

Серпень 5, 2010
Косар блідо-рожевий (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758). Джерело ілюстрації: http://www.naturfoto.cz

Андрій М. ЗАМОРОКА

Гадаю, читачі “Станіславівського натураліста” добре пам’ятають нашу публікацію, півторамісячної давності, про знаходження Косаря блідо-рожевого (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758) у Галицькому національному парку і ту жваву дискусію, що розгорнулася стосовно причин появи цього птаха на гніздівлі у Галичині. Нещодавно нам, до редакції, надійшов лист із копією коротенької публікації у журналі “Орнітологія у Північній Євразії” (Орнитология в Северной Евразии) про гніздування Косаря у Західній Україні. То ж ми поспішаємо поділитись новиною із нашими читачами.