ПІДСУМКИ: 2012-й – РІК КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

2012 - рік глобальних кліматичних змін. Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Після бучної всепланетарної дефіляди зі стрічі нового 2013-го року, життя поволі повертається у свою звичну колію, і кожен з трепетом зазирає у найближче прийдешнє. Одначе, ми пропонуємо спокійно, без передпразничного ґальопу, озирнутися на рік, що минув, й підвести сумуючу лінію усіх звершень як біологічної так і дотичної до неї науки. Аби з глибоким розумінням досягнуто, сміло ступити вперід.

Найпевніше 2012-й запам’ятався як рік глобальних кліматичних змін. Принаймні його таким зробили ЗМІ: ультра холодна зима у Європі, екстремального гаряче літо у Північній Америці, рекордне танення арктичної полярної льодової шапки, угараган Сенді у США і таке інше… Усі ці природні явища заставили з новою силою заговорити про Глобальне потепління і його наслідки. Проте, не все так однозначно, як виглядає на перший погляд. І, передовсім, слід сказати про суспільну думку. Як показали соціологічні дослідження (Scruggs and all, 2012), з часу початку світової кризи, проблеми змін клімату у суспільстві відходять на другий план. І це помітно по обидві сторони Атлантики – 3 2008-го по 2010-й кількість стурбованих цим питанням громадян зменшилась на 10-15% й падіння продовжується далі. Основною причиною цього, на думку вчених, є зростання безробіття, коли індивідуальне виживання переважає над суспільним. Але не тільки добробут визначає ставлення людей до змін клімату, а й їх віра та переконання. Наука, яка у багатьох аспектах замінила собою релігію (не в усіх, звичайно – авт.), базується на тій же основі – вірі (людям потрібно вірити хоч у щось – авт.). Виявляється, що наукова інформація є визначальною для віри у кліматичні зміни, одначе, політичні переконання визначають сприйняття “потрібної” наукової інформації. Прихильники демократів у США вірять у Глобальне потепління спричинене людиною, а прихильники республіканців – ні. Причому у перших це залежить від рівня освіти, тоді як у других – ні (Hamilton, 2012).

До 2100-го року африканські савани можуть перетворитися на тропічні ліси. Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

Але навіть у наковому світі немає єдиної думки стосовно процесів Глобального потепління. Часто густо, думки стосовно одного питання можуть діаметрально протилежно розходитись, що певна річ, породжується суб’єктивністю інтерпретації результатів досліджень. Якщо одні вчені доводять, що зміни клімату спричинять глобальну перебудову біосфери, то інші – лише локальну. І одні, й інші наводять ґрунтовні докази, і очевидно, що і перші, і другі мають рацію. Наприклад, Газен із колегами (Hazen and all, 2012) прогнозують, що до кінця ХХІ століття, глобального зміщення у високі широти зазнають океанічні екосистеми не більше і не менше, ніж на 900-1000 км! Ален і колеги (Allen and all, 2012) стверджують, що зміщення тропіків на північ відбувається зі швидкістю 0,7 градусу широти за десятиліття. Разом з тим, Гіґінс та інші (Higgins and all, 2012) впевнені, що глобального зміщення рослинних поясів Землі не буде. Вони переконують, що до 2100 року відбудуться доволі локальні зміни у біосфері, як от заліснення африканських саван… Чи скажімо перетворення тундри у лісотундру (Macias-Fauria and all, 2012), що призведе до потужного вивільнення вуглекислого газу із арктичних ґрунтів (Hartley and all, 2012). Разом з тим, Сайконен з колегами (Saikkonen and all, 2012) стримують панічні настрої серед декотрих своїх колег і у суспільстві, публікуючи дослідження, котрі показують, що глобальна міґрація видів до полюсів обмежується фотоперіодизмом – тривалістю дня і ночі, а також арктичними днем і ніччю. Тобто, зміщення рослинних зон буде, але не таке значне як прогнозується.

Залежність між економічним ростом (зелена крива) та емісією вуглекислого газу (чорна крива). Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

Загалом же, тундра виявилася дуже плідною у вивченні кліматичних і пов’язаних з ними екосистемних змін, які тут виражаються набагато яскравіше, ніж у інших кліматичних зонах Землі. Особливо це відображається на вічній мерзлоті. Чи не найпомітнішим у 2012-му стало гасло: “Вічна мерзлота не така вже й вічна!”. Виявилось, що більшість із кліматичних моделей, котрі прогнозують зміни клімату у ХХІ столітті, не враховують заморожені карбон та нітроґен у мерзлоті… Обсяги першого становлять приблизно 850 мільярдів тон, а другого 44 мільярди тон (Harden and all, 2012) і їх вивільнення спричинить ескалацію парникового ефекту.
Пошуки відповідей на причини всепланетарної зміни клімату кожен раз підводять нас до все нових і нових неочікуваних висновків і джерел парникових газів. До прикладу, у 2012-му було опубліковане дослідження, яке виявило потужні викиди метану та чадного газу у Арктичному океані (Kort and all, 2012). А комплексне дослідження (Tapia Granados and all, 2012) взаємовпливів між потеплінням з однієї сторони та вулканізмом, Ель Ніньйо, ростом населення та світовою економікою – з іншої, виключило з цього переліку ріст населення. У той же час світова економіка – основний донор вуглекислого газу. Вчені встановили, що на кожен трильйон приросту світового валового продукту, концентрація вуглекислого газу зростає на пів частки на мільйон і між ними є пропорційна залежність.

Один із проектів холодження земних атмосфери та океану - викид морської води у атмосферу і створення потужного хмарного покриву. Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com

Але, окрім досліджень, моделювань і пошуку причин Глобального потепління, 2012-й ознаменувався і різноманітністю пропозицій стосовно способів боротьби із цим явищем, які, щоправда, часом доходять до абсурду. Зокрема, дослідна група Кравіца (Kravitz and all, 2012) запропонувала розпилити у стратосфері сульфати – сполуки сульфатної кислоти, які зроблять небо білим або блідо-блакитним, розсіюватимуть сонячне світло і більшість його відбиватимуть у космос. А група МакКелана (McClellan and all, 2012) зробила розрахунки для подібного проекту стратосферного затінення поверхні Землі за допомогою аерозолів, що обходитиметься щорічно у 5 мільярдів доларів США. Цікаво, чи натхненники таких проектів враховують наслідки, коли ті аерозолі почнуть випадати на землю з дощами? Тоді як Латан з колегами (Latham and all, 2012) запропонували створити густі хмари над океанами за рахунок викиду солоної води високо в небо. Сіль утримуватимиме молекули води не дозволяючи їм випадати у вигляді дощу. Такі хмари довго затінятимуть поверхню і відбиватимуть сонячні промені. Мені страшно подумати, коли така солона хмара нарешті проллється дощем над сушею і винищить усю рослинність… Ще один екзотичний спосіб скорочення емісії вуглекислого газу на електростанціях запропонований Хіменесом Аґвіляром (Jiménez Aguilar, 2012), суть якого полягає у використанні людської сечі у якості абсорбента. Продукти спалювання вугілля чи природного газу пропускають через реактор заповнений сечею, в результаті поглинається вуглекислий газ і утворюється гідрокарбонат амонію – добриво для полів.

Насправді нам ще дуже далеко до цілковитого розуміння механізмів регуляції у біосфері, що також проявляється і у питанні Глобального потепління. Як показали опубліковані у минулому уже році дослідження, біосфера здатна дуже адекватно зреагувати на зростання концентрації вуглекислоти в атмосфері, поглинаючи її. Зокрема, дослідження групи Балантина (Ballantyne and all, 2012) показали, що із 1960-го по 2010-й поглинання карбону біосферою збільшилось вдвічі – з 2,4 ± 0,8 до 5,0 ± 0,9 мілярдів тон у рік. Тобто, його засвоєння екосистемами Землі щорічно зростає на 0,05 мільрда тон. Слід зауважити, що уся промисловість людства з 1959-го й по нині вивільнила близько 350 мільярдів тон карбону, і 55% від цього обсягу уже поглинуто біосферою. Очевидно, що у відповідь на емісію вуглекислоти глобальна екосистема Землі відповідає щорічним збільшенням приросту біомаси.

У сухому залишку, від опублікованих у 2012-му році досліджень, ми отримали велику невизначеність стосовно змін клімату – чи на добре, чи на зле… Саме ця невизначеність лякає людей більше, а ніж катаклізми напророковані Глобальним потеплінням. То ж вчені по усій планеті ведуть свої пошукування, а ми пильно стежимо за їхніми результатами.

admin Written by:

2 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

64 − = 61