БІОЛОГІЯ-2011. ЧАСТИНА ІІІ: АНТРОПОЛОГІЯ.

Антропологія. Автор ілюстрації: Андрій М. Заморока

Андрій М. ЗАМОРОКА

Еволюційне дерево людського роду не вирізняється своєю стрункістю, а радше, нагадує старого покрученого дуба із безліччю сухого гілля… Верхівка його зеленіє – це наш вид Людина розумна, а старе гілляччя – вимерлі види – відпадає, гублячись у мороку мільйоноліть еволюційної історії. Перед антропологами і палеонтологами постало завдання зібрати опалі галузки і скласти їх єдину картину нашого походження. У цій справі, з року-в-рік, все більше і більше помітно проґресу. Не став винятком і уже проминулий 2011-й. А які власне відкриття здійснили вчені на ниві антропологічній, то читайте далі…

Порівняння скам'янілої кістки плесна Австралопітека афарійського із такою ж у Людини розумноїДжерело ілюстрації: http://blogs.discovermagazine.com

Одним із найважливіших відкриттів 2011-го року, у царині антропології, стала перша, за історію досліджень, знахідка четвертої кістки плесна ступні (метатарзус) Австралопітека афарійського (Australopithecus afarensis Johanson et White, 1978), більш відомого під псевдо “Люсі”. Ця маленька кістка вирішила давню суперечку між прихильниками гіпотез кулако- і прямоходіння у Австралопітеків. За формою, метатарзус Австралопітека афарійського є тотожним людському, який формує арку ступні, що забезпечує рівновагу підчас ходіння на двох ногах. А в людиноподібних мавп ця арка відсутня, тому їх хода є незграбною і вони розхитуються зі сторони в сторону й розмахують широко розставленими руками… Таким чином, вчені довели прямоходячість наших древніх предків.

Джерело: Ward and other. Complete Fourth Metatarsal and Arches in the Foot of Australopithecus afarensis. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)

Парантроп Бойса (Paranthropus boisei (Mary Leakey, 1959)

2011-й привніс розуміння і у сутність однієї із глухих гілок людської еволюції – Парантропів – сучасників Австралопітеків. Вважають, що перші відокремились від других близько 2,7-го мільйонолітть тому, зрештою, вимерши й не давши потомків… Однак, на відміну від всеїдних Авсралопітеків, Парантропи перейшли до цілковитого вегетаріанства (що з того вийшло, ми уже знаємо… – авт.), про що свідчить будова їх щелеп – товсті і масивні щелепи, великі, широкі й плоскі зуби, а також сліди від кріплення потужних щелепних м’язів. Вважалось, що ці ознаки розвились в результаті харчування горіхами, твердим насінням і плодами. Однак, група науковців із Кенії та США провела аналіз співвідношення ізотопів карбону у викопних кістках Парантропа Бойса (Paranthropus boisei (Mary Leakey, 1959), отримавши неочікуваний результат – це співвідношення було надзвичайно близьким до такого ж у зебр, антилоп, газелей і навіть гіпопотамів… Вчені дійшли висновку, що Парантроп Бойса харчувався жорсткими травами, простіше кажучи, пасся… А відповідно, даний гомінід проживав на відкритій місцевості східноафриканських саван.

Джерело: Cerling and other. Diet of Paranthropus boisei in the early Pleistocene of East Africa. PNAS, 2011 (ориґінальна стаття…)

Кам'яні знаряддя праці знайдені із Джебел Фая у Об'єднаних Арабських Еміратах. Джерело ілюстрації: http://discovermagazine.com

Антропологи уже давно мали загальноприйняту дату виходу анатомічно сучасних людей із Африки – приблизно 50 тисячоліть тому назад. Однак, цьогоріч, група із Великої Британії, США, України та Німеччини опублікувала статтю, де стверджує, що вихід людей із Африки відбувся набагато раніше – ще до початку Вюрмського зледеніння, і пролягав через Аравію. Таке твердження викликало сум’яття у антропологів і археологів й доволі неоднозначну оцінку… Однак, науковці, у своїх висновках, ґрунтувались на знаходженні кам’яних знарядь праці датованих середнім кам’яним віком (125 тис. років тому), які є дуже подібними до північноафриканських того ж часу. Ці знаряддя були знайдені у місцині під назвою Джебел Фая, поблизу Ель-Мадам у Об’єднаних Арабських Еміратах. Зважаючи на те, що Північну Африку населяли анатомічно сучасні люди, автори дослідження припустили, що вони населяли й Східну Аравію, а відповідно, надалі розселялись саме звідси.

Джерело: Armitage and other. The Southern Route “Out of Africa”: Evidence for an Early Expansion of Modern Humans into Arabia. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)

Знаряддя праці знайдені при розкопках у Бизовій. Джерело ілюстрації: http://www.popular-archaeology.com

Ефект бомби мало відкриття останнього, із відомих, пристанищ Неандертальців за полярним колом Росії. Це дослідження здійснене групою науковців із Франції, Норвегії та Росії поблизу невеличкого російського села Бизовая на крайній півночі. Знаряддя праці, які були знайдені ще у 1960-х роках, вважались виготовленими руками анатомічно сучасних людей, однак, науковці, після їх детального вивчення, та додаткових розкопок, дійшли висновку, що вони належали до, так званої, Мустьєрської культури. Як відомо, Мустьєрська культура притаманна для Неандертальців і проіснувала в Європі близько 200-т тисяч років… Датування знайдених кісток забитих тварин вказує на те, що їх вік становить 28,5 тисяч років – час, коли Неандертальців у Європі уже не існувало. Автори дослідження стверджують, що це була чи не остання неандертальська стоянка, а відтак територія їх проживання значно розширилась.

Джерело: Slimak and other. Late Mousterian Persistence near the Arctic Circle. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)

 

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 23 = 26