Ірена МОСКАЛЮК
Навесні 1887 року на розкопках біля Денвера в штаті Колорадо була виявлена пара надбрівних рогів, сполучених з верхом черепа. Геолог Уїтмен Крос відіслав знайдений екземпляр професорові палеонтології хребетних Єльского університету Чарльзу Маршу. Вважаючи, що формація, в якій були знайдені останки, відноситься до пліоцену, палеонтолог приписав їх незвично великому бізонові, давши йому назву “Високорогий бізон” (Bison alticornis). Уже наступного року на основі нових фрагментарних останків Марш описав рогатих динозаврів, давши роду назву Ceratops, проте він продовжував вважати перші останки видом бізона.
Різноманіття родини Цератопсидів
Загалом крейдяний період характеризувався великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин. 2-га половина цього періоду відзначилась новою трансгресією моря в межах якого відклалися потужні шари мергелю та крейди. На початку крейдяного періоду зберігся теплий і вологий клімат. Наприклад клімат в Антарктиді був приблизно десь такий як у сучасній Великобританії. З’являються покритонасінні рослини і невеликі плацентарні ссавці. А уводі провідне становище займають костисті риби. Рогаті чудовиська, які фактично, являлися найближчими родичами пташок, при масі 12 000 кг мали мозок завбільшки з куряче яйце – Цератопси – одні з останніх видів динозаврів, що найдовше змогли протриматись на планеті. Проживали вони, переважно, на території гір Північної Америки.
Протоцератопс є одним із найраніших Цератопсид
У 1888 році 29-річний палеонтолог Джон Белл Хетчер, що працював з Маршем, в ході розкопок формації пізнього крейдяного періоду в штаті Вайомінґ, виявив практично повний двометровий череп з рогами. По міцному черепу, що добре зберігся, можна було зрозуміти, що надалі буде виявлене множина інших, по яких можна буде виявити відмінності між видами і окремими особинами. Марш визначив цю знахідку як новий вид, що відноситься до роду Ceratops, потім, проте, виділив в окремий рід, якому дав назву Triceratops. Пізніше і знахідка, заявлена як високорогий бізон, була зарахована до трицератопсів. Трицератопс (Triceratops) — рід викопних травоїдних динозаврів з родини рогатих динозаврів. Жили в кінці періоду пізньої крейди (65—70 мільйонів років назад) в Північній Америці. Довжина тіла трицератопсів досягала 9 м, а висота — 3 м.
Скелет Зуніцератопса
Походження трицератопсів залишалося украй незрозумілим аж до 1922 року, коли член Американського Геологічного Товариства палеонтолог Генрі Осборн, під час експедиції до Центральної Азії, у пустелі Гобі відкрив місцезнаходження Баїн-дзак – багате на тваринні останки крейдяного періоду. Найбільш видатною знахідкою став Протоцератопс (Protoceratops), який нагадував Трицератопса, проте жив на декілька десятків мільйонів років раніше нього. Зараз найбільш раннім з Цератопсів, що мали надбрівні роги, вважається знайдений в 1990-х роках Zuniceratops, що мешкав в пізньому крейдяному періоді, близько 93—89 млн. років назад. Відкритий в Китаї в 2005 році динозавр Yinlong є найранішим зі всіх цератопсів, його останки датуються пізнім юрським періодом (161—156 млн. років назад).
Отож масивні велетні, які можна сказати, мали велике серце і малий мозок досі залишаються для нас загадкою, яку можливо, хтось розгадає найближчим часом.
[…] Динозаври поділяються на два основні ряди: заурімії, в яких скелет нагадував скелет ящірок, і орнітомії, чий скелет був схожим на скелет птахів. У заурімій розрізняють два ряди: мероподи і зауроподи, а в орнітомій — чотири: орнітоподи, стегозаври, актинозаври та цератопси. […]
[…] в порівнянні з розмірами тіла (що і не дивно) були панцирні і колючі динозаври. Стегозавр розміром із слона, мав […]
[…] Підряд Цератопси (Ceratopsia) […]
[…] Цератопси (Ceratopsia Marsh, 1890) Приблизно так виглядав Айкацератопс […]