ОДНА ЛЮДИНА: ВІЛІБАЛЬД СВІБЕРТ ЖОЗЕФ ГОТЛІБ фон БЕССЕР

Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер - Галицький натураліст. Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

“Станіславівський натураліст” продовжує знайомити своїх читачів із видатними натуралістами Галичини, з-поміж яких чільне місце посідає Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер. Саме цей вчений стояв біля витоків натуралістки у Галичині, принісши із собою дослідницькі традиції із “ліннеївської” Європи…

Натуралістка, яка нагадувала, радше, модну забавку, а ніж науку, практично блискавично поширилась Європою у XVIII столітті – заможні та владні маґнати й дворяни згромаджували у себе екзотичних тварин і рослин. Вони наймали на службу натуралістів, котрих відправляли у експедиції далекими краями, аби ті поповнювали їх диковинні колекції – привід до ґонору та хизування… Одначе, упорядкованість у “забавку для багатих” внесли знані натуралісти того часу: Карл Лінней, Жан Батист Ламарк, Жорж Леопольд Кюв’є й ціла низка інших, які своєю працею заклали підвалини для народження сучасної біології. Найбільшою потугою у тогочасній натуралістиці став систематичний метод запроваджений Карлом Ліннеєм, який докорінно перетворив “алхімію та метафізику” на науку. Саме під впливом ліннеївської “Системи природи”, до Кракова – тепер Польща, а тоді Австрійська Імперія (ще до об’єднання з Угорщиною) – 1805-го року прибув зі Львова, юний Вілібальд Бессер, уродженець Інсбрука, теперішня Швейцарія. Він продовжив тут навчання у Краківському університеті, після того, як його Альма матір – Львівський університет було перетворено у ліцей 1805-го року…

Переоцінити важливість Вілібальда Бессера для натуралістки Галичини важко, адже як педагог, він дав знання не одному десятку учнів, як натураліст, він вперше дослідив флору Поділля, Волині та Бессарабії, а як ентузіаст, він розвинув Кременецький ботанічний сад… Але усьому передувало навчання. У 1807-му році Бессер закінчив Краківський університет і доля його закинула у невеличке містечко Кременець, що на півночі сучасного Тернопілля, а на той час західна окраїна Російської Імперії, де він працював професором зоології і ботаніки у Волинській Ґімназії. Парадоксально, але проживаючи і працюючи у Російській Імперії, Вілібальд Бессер залишався європейцем за своїм духом і був підданим і прихильником Австрійської Імперії.

В часі початку педагогічної праці, він уже добре був знайомим із працями Кшиштофа Клюка (саме той, котрий описав американського Метелика-монархаавт.) та Станіслава Боніфація Юндзіла. Обидва натуралісти здійснювали дослідницькі експедиції у Східну Галичину, за результатами яких опублікували низку праць, одначе, вони були зосереджені у Вільнюському Університеті, а Вілібальд Бессер мешкав у Галичині. У багатьох відношеннях він узагальнив дані Клюка і Юндзіла й на їх базі зробив найґрунтовніше дослідження флори реґіону. Це була його перша монументальна праця у двох томах, яка вийшла у світ, коли Бессеру виповнилось 25 років. Він назвав її “Primitiae Florae Haliciae Austriacae utriusque” (лат. “Вступ до флори Австрійської Галичини”), в якій перелічує 1215 видів судинних рослин. 24 види, з наведених у праці, вперше описані для науки Бестером. Саме у цій праці відчувається той велетенський вплив “Systema naturae” (лат. “Система природи”) Карла Ліннея, оскільки Вілібальд Бессер застосував її положення для викладу свого матеріалу, розподіливши види між таксонами і використавши біноміальну латинську номенклатуру. Він вперше застосував наукові методи до вивчення флори. Саме з цього часу починається відлік розвитку наукової ботаніки у Галичині.

Паралельно із вчителюванням у Волинській Ґімназії (м. Кременець), яка із 1818-го року стала ліцеєм, Вілібард Бессер впродовж 1809-1831 років працює директором ботанічного саду того ж таки Кременецького ліцею. Колектив саду, під його умілим керівництвом, активно працював на поповнення колекції, яка у 1823-му році становила 12 тисяч видів! Одначе, як завше, у розмірений хід життя втручається доля і політика – у 1830-му році в окупованій Російською Імперією Варшаві спалахнуло польське повстання, яке перекинулось на усю Правобережну Україну, Білорусію та Литву, воно увійшло в історію під назвою “Листопадового Повстання”. Кременецький ліцей опинився у вирі подій – студенти виступили проти російської окупації і разом із польськими повстанцями взяли владу у місті. В наступному році, коли імперські війська увійшли у Кременець, повстання було придушене, а бунтівний ліцей розформований. Ботанічний сад, яким керував Вілібальд Бессер, у примусовому порядку було перевезено до Києва, і створено нинішній Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, та ж доля спіткала й майно Кременецького ліцею, у складі якого була 50-тисячна бібліотека, що включала 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). На базі вивезених із Кременця наукових цінностей, у 1834-му році було створено Київський Університет. Слідом за залишками ліцею, до Києва, подався й Вілібальд Бессер, де впродовж чотирьох років (1834-1838 рр.) викладав у новоствореному університеті. Згодом він вийшов на пенсію і у 1841-му році повертається у рідний серцю Кременець, де й помирає 1842-го року… Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер прожив всього 58 років (7.VII.1784-23.Х.1842)…

admin Written by:

One Comment

  1. Ljubimov
    Березень 29, 2011
    Reply

    Спасибо, буду знать.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

29 + = 33