ВЕЛИКА МІҐРАЦІЯ

Метелики-монархи (Danaus plexippus (Linnaeus, 1758) щороку здійснюють видовищну міґрацію з півночі на південь до місць їх зимівлі. Джерело ілюстрації: http://pos-darwinista.blogspot.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Щороку, наприкінці серпня, у південних провінціях Канади розпочинається одне із найдивовижніших дійств на Землі. Воно поволі охоплює північні та лавиною накриває центральні й південні штати США, досягаючи врешті-решт свого апоґею у Центральній Мексиці. Сотні мільйонів Метеликів-монархів (Danaus plexippus (Linnaeus, 1758) одномоментно здіймаються у небо і летять на південь до місць своєї зимівлі, долаючи тисячі кілометрів, вони здійснюють Велику Міґрацію – справжнє диво природи.

 

Один із сотень, а може і тисяч давньогрецьких міфів, розповідає, що Оракул напророкувала Данаю – праправнуку Зевса і царю Арґоса – смерть від руки його зятя. І от, коли 50 доньок Даная виросли, його брат Єгипет вимагав їх одруження на своїх 50-ти синах. Стривожений Данай спланував втечу, спорядивши велетенську трирему, на якій він із доньками подався у далеку мандрівку із Лівії до Греції. Мабуть, даючи назву метелику, польський натураліст Ян Кшиштоф Клюк вподобав собі саме цю частину міфу, відображаючи міґрації Метелика-монарха, то ж назвав його на честь арґійського царя – Данаєм (Danaus Kluk, 1780). Та за іронією долі видова назва метелика носить ім’я Плексипа – одного із зятів Даная – сина Єгипта. Так найменував метелика великий шведський натураліст Карл Лінней, описавши його як Вітрильник Плексип (Papilio plexippus Linnaeus, 1758), правда, дещо раніше за Клюка.

Міфічні Данаїди - доньки царя Даная. Джерело ілюстрації: http://wikimedia.org

На кшталт, Данаїд – доньок Даная – Метелики-монархи з останніми теплими днями північного літа здіймаються і вирушають у далеку подорож на південь, рятуючись від приходу зими. Ця подорож є, воістину, “Великою Міґрацією” – подвигом для маленьких комах, адже Метелики-монархи, маючи всього 10 сантиметрів у розмасі крил, і вагою всього 14 грам, долають за три місяці близько 4,5-5 тисяч кілометрів! Уявіть собі, що сотні тисяч помаранчевих комах затуляють сонце і небо, перетворюючи день на присмерк, а шелест ніжних крилець скидається на шум лісу на вітрі… Вони мчать зі швидкістю 20 кілометрів за годину, долаючи вдень по 80 кілометрів!

Небо тьм'яніє від міріад Метеликів-монархів, що летять на південь. Біосферний заповідник "Маріпоза Монарка", Мічоакан, Мексика. Джерело ілюстрації: http://panoramio.com

Недивно птахам, які щороку міґрують на південь – у теплі краї, вони накопичують жир для тривалої і виснажливої подорожі, одначе, як вдається таким ефемерним істотам, як Метелики-монархи, долати небачені у комашиному світі відстані? У багатьох відношеннях на це питання відповіді немає. Звичайно, вони роблять короткі зупинки на своїм шляху, для того аби поживитись нектаром квітів, багатим на вуглеводні, які є основним джерелом енерґії для них. Для декотрих комах, здебільшого метеликів, наприклад, Сфінкса мертвої-голови (Acherontia atropos (Linnaeus, 1758), Сфінкса олеандрового (Daphnis nerii (Linnaeus, 1758) чи деяких видів Совок (Noctuidae Latreille, 1809), відомі тривалі міґрації, але усі вони є односторонніми, а от Метелики-монархи, перезимувавши, знову повертаються на північ для розмноження…

Дивує інше, – тривалість життя Метелика-монарха становить 4-5 тижнів, а міґрація на південь, зимівля та повернення на північ – 7 місяців!.. Справа в тім, що наприкінці літа у них з’являється особливе покоління метеликів-довгожителів – “покоління Мафусаїла”, названого іменем міфічного чоловіка, діда Ноя, із біблійної легенди, який прожив 969 років. Тож осінні Метелики-монархи живуть у 7 разів довше, ніж їх батьки. Для того аби уявити собі цю тривалість життя наведу приклад: середній вік людини приблизно становить 75 років, то якщо б діти такої людини могли подовжити своє життя, як то роблять метелики, то їх вік склав би 525 років!

Велика міґрація - сотні тисяч Метеликів-монархів долають небачені у комашиному світі відстані. Джерело ілюстрації: http://deviajar.blogspot.com

Міґрація розпочинається в околицях Великих Озер та Апалацьких Гір. Метелики-монархи, підхоплені покликом інстинкту, збираються багатотисячними зграями, до котрих, в міру просування на південь, пристають міріади нових метеликів. Цікаво, що ті їх популяції, які проживають західніше Великих Озер, зразу прямують на південь, а метелики зі східних популяцій – подаються на схід до узбережжя Атлантичного океану. Вони летять вздовж берегової лінії і, нарешті, зустрічаються із іншими міґраційними групами на півдні США. Тепер, ця велетенська хмара комах прямує до Трансвулканічного Плато у Центральній Мексиці, де буде зимувати.

Дивовижно, однак, Метелики-монархи не розпорошуються по території своєї зимівлі, а збираються у велетенські групи на дуже малих територіях. Одним із таких місць є Біосферний заповідник “Маріпоза Монарка” (Метелик Монарх) на межі центрально-мексиканських штатів Мічоакан та Мехіко. Тут, у горах – на висоті приблизно 2,5-3 тисячі метрів над морем – Метелики-монархи облюбували собі всього-на-всього 12 місць для зимівлі, площа яких є, на правду, мізерною – разом лише 4, 72 гектари! Уряд Мексики заборонив вирубку лісів та господарську діяльність задля збереження чуда природи.

Метелики-монархи на зимівлі. Джерело ілюстрації: http://en.wikipedia.org

Коли Метелики-монархи прилітають на місця зимівлі, вони, у буквальному розумінні, обліплюють гілля Ялиці священної або, як її називають місцеві, – Оямель (Abies religiosa (Kunth) Schltdl. & Cham., 1830). Гілля Ялиці священної досить міцні аби утримати тонни ваги маленьких метеликів. Проте, іноді, дерева ламаються під їх вагою. За приблизними підрахунками вчених у заповіднику зимує близько 300-т мільйонів метеликів, а це 4200 тон живої маси! Нескладні обчислення показують, що на один гектар лісу у місцях зимівлі припадає 890 тон Метеликів-монархів! Це, на правду, вражаючі величини…

Після довгого перельоту через увесь північноамериканський континент, Метелики-монархи впадають у стан гібернації, простіше кажучи, зимової сплячки. У цей час активність їх метаболізму – обміну речовин – дуже сильно знижується, цьому сприяють також і низькі температури, які в середньому складають 8-10°С. Сплячка триває з грудня по лютий. Декотрі метелики, час до часу, прокидаються і знову впадають у сон.

Тисячі метеликів, прибуваючи на зимівлю, обліплюють гілля Ялиці священної у горах Трансвулканічного плато, Біосферний заповідник "Маріпоза Монарка", Мічоакан, Мексика. Джерело ілюстрації: http://www_learner_org

У березні місяці, з приходом весни, розпочинається друга дія Великої Міґрації. Прогріті сонцем, Метелики-монархи прокидаються усією своєю масою. Вони виснажили свої запаси жиру і тепер і у пошуках нектару розпочинають свою подорож на північ. Та їх веде туди куди потужніший інстинкт, ніж голод, – продовження роду. Покинувши Мексику, метелики розпочинають розмножуватись на півдні США. Як не прикро, але відклавши яйця, Метелики-монархи помирають, так і недосягши місць, із котрих розпочалась їх епічна подорож на південь… Проте, їх політ до Великих Озер продовжують діти і внуки – необхідно цілих три покоління аби нащадки Метеликів-монархів у червні-липні досягли прабатьківської землі. А у серпні знову народжуються метелики-довгожителі, які за покликом предків знову подаються на південь, і так триває уже мільйони років…

Чому? Чому Метелики-монархи щорічно здійснюють таку незвичну подорож? Ентомологи – фахівці із вивчення комах – не можуть дати однозначної і вичерпної відповіді на це, здавалось би, просте запитання. Зрозуміло, що теплолюбні метелики, їх яйця, гусінь та лялечки – усі життєві стадії – не здатні вижити в умовах суворої зими помірного клімату. Але є ще однин фактор – це доступність їжі. Для дорослих метеликів великої значення немає нектар яких квітів споживати, а от для гусені важливо харчуватись листям “правильних” рослин. Ці рослини називаються Ваточниками (Asclepias L.). Згідно однієї із гіпотез, міґрації Метеликів-монархів пов’язані з кліматичними змінами у північній півкулі. У часи льодовикового періоду усі природні зони були зміщені до півдня, відповідно, й Ваточники зростали ближче, а то й у тих же місцях, де відбувається зимівля метеликів. Проте, відступ льодовиків на північ, спричинив і переміщення природних зон – Ваточники переселилися слідом за ним. З’ява першого весняного покоління Метеликів-монархів на півдні США теж має свій еволюційний сенс – тут раніше наступає весна, раніше розпускаються Ваточники і є доступний харч для гусені, одночасно, раніше Ваточники й плодоносять, і всихають. Це покоління метеликів змушене міґрувати на північ слідом за тамтешнім потеплінням і зростанням кормових рослин. Таким чином, Метелики-монархи досягають влітку Канади. Але що саме їх змушує знятись і летіти на південь – це загадка. Дехто вважає прийнятним поясненням зміну тривалості довжини світлового дня – як у птахів. Проте, яким чином четверте покоління метеликів, котрі ніколи не були у Мексиці, знаходять дорогу до місць зимівлі, змушує вчених висувати найрізноманітніші припущення, але вони не здатні відповісти на це питання. Найбільш ймовірним поясненням є гіпотеза хімічного сліду – гусінь та метелики виділяють певні речовини, які здатні, неруйнуючись, існувати тривалий час. Саме за цим слідом й орієнтуються міґранти. Правда, ця гіпотеза, наразі, немає свого підтвердження…

Понад 300 мільйонів Метеликів-монархів,щорічно здійснюють свою епічну подорож на південь і навпаки. Джерело ілюстрації: http://static.panoramio.com

І на останок хочу сказати ще кілька слів про поширення Метелика-монарха. Окрім “основної” міґрації є ще й мала міґрація західної популяції метеликів, яка відбувається щорічно із Каліфорнії, де вони зимують, у Скелясті Гори, де метелики розмножуються. Окрім того, Метелики-монархи здатні перетинати Атлантичний океан! Їх знайдено, певна річ, не у таких кількостях, на Бермудських і Азорських островах, острові Мадейра, на півдні Анґлії та заході Європи, а також у Новій Зеландії, Австралії та на Гавайських Островах.

У природі існує ще безліч дивовиж, які чекають свого пізнання, то ж читайте “Станіславівський натураліст”, бо прийшов час відкривати світ!

admin Written by:

5 Comments

  1. Maria
    Жовтень 20, 2010
    Reply

    Дуже гарна і ціква стаття 🙂
    Тут вказано, що “Вони виснажили свої запаси жиру і тепер і у пошуках нектару розпочинають свою подорож на північ”.
    А хіба в метеликів (та й у комах взагалі) буває жир?

  2. Жовтень 20, 2010
    Reply

    Дуже дякую, пані Maria. Справа в тому, що жир – це універсальний продукт запасання. Наприклад, у рослин жири – олія – накопичуються у насінні, тоді як крохмаль у стеблах, кореневищах, бульбах тощо. В усіх тварин є жир і комахи не вийняток. Звичайно, що у комах жир не відкладається у вигляді сала як у свиней, однак, так само накопичується у сполучних тканинах. Дуже багато видів комах у дорослому стані взагалі не здатні харчуватися, а живуть за рахунок жирів накопичених личинкою. Для багатьох комах їх жирові запаси є єдиним джерелом води (!), яка утворюється при розчепленні цих речовин і називається “метаболічною водою”. То ж пізнання світу багатоґранне.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

78 − = 71