15 Липень 2010
АМБРОЗІЯ ДІСТАЛАСЬ СТАНІСЛАВОВА!
Опублікував admin Категорія: Рослини України .
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) - пагони. Джерело ілюстрації: http://www.ambrosiainfo.de
Андрій М. ЗАМОРОКА
Якось відомий популяризатор науки і ботанік Олексій Смірнов у своїй книзі написав: “…В Америці амброзії бояться більше, ніж у нас тополевого пуху. Її пилок, подейкують, у час цвітіння хмарами клубочиться над континентом і спричинює алергію… Гадаю, що то є дуже перебільшено…” він навіть не міг припустити, що мине лише тридцять років і “хмари пилку” амброзії нависнуть над іншим континентом – нашою Європою.
"Розкішний кущ" амброзії... Джерело ілюстрації: http://www.schmitzens-botanikseite.de
“Амброзієвий бліц кріґ” через усю Україну тепер завершився остаточно. Якщо ще у 1930-х боротьба із амброзією на півдні України велась із поперемінним успіхом, то до кінця минулого століття вона була програна остаточно. Усі потуги карантинних служб виявились марними не тільки і не стільки через нестачу коштів, корупцію, неефективність, імітацію роботи і публікацію фіктивних звітів, а власне через неспроможність протистояти аґресивному виду. Та, напевно, буде дуже важко знайти приклад їх успішної боротьби із будь-яким карантинним видом, чи то амброзія, чи то трипс, чи то кукурудзяний жук, чи то яка інша напасть…
Зі звітів Державної інспекції з карантину рослин відомо, що ще у 2006 році в Україні залишались дві області – Івано-Франківська та Волинська, – де про амброзію знали лише із книжок та телевізійних новин, однак, тепер можна сміливо констатувати, що ця рослина зростає повсюдно. То ж статус карантинної рослини із обмеженим поширенням на території України – це уже не про амброзію.
Суцвіття жіночих квіток Амброзії полинолистої. Джерело ілюстрації: http://www.floralimages.co.uk
Про з’яву Амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) у Івано-Франківську “Станіславівському натуралісту” стало відомо із публікації кількатижневої давності у науковому віснику Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Автори дослідження провели масштабне вивчення території міста, прилеглих передмість та довколишніх сіл, де виявили потужну інвазію амброзії.
Як пишуть науковці, перша “неофіційна” реєстрація цього бур’яну у Івано-Франківську була здійснена ще у далекому 1992 році по вулиці Івана Павла ІІ (тоді ще вул. Будівельників), а офіційна – 2007-го! Як бачите між звітами карантинної служби і даними науковців є дуже суттєва різниця – висновки про ефективність роботи робіть самі…
Суцвіття чоловічих квіток Амброзії полнолистої. Джерело ілюстрації: http://www.fungoceva.it
Вчені налічили 36 місць зростання Амброзії полинолистої у нашому Станіславові. Найбільшу чисельність виду – понад 100 особин на 1 м², вчені відмітили на півночі (мікрорайони Княгинин, Пасічна та узбережжя Бистриці Слотвинської), заході (с. Крихівці, мікрорайон БАМ та Парк культури та відпочинку ім. Т. Шевченка) і частково на півдні міста (район аеропорту). Менш чисельною амброзія є у східній (вул. Хоткевича, с. Вовчинець та с. Микитинці) і південній частинах (вул. Бандери, Ребета і Микитинецька). Найменше всього амброзія заселяє центральну частину міста. Цікавий факт – на противагу багатьом довідникам, станіславівські амброзії досягають лише 40-60 см у висоту, а не 150-200 см.
З усього видно, що небезпечна рослина щільно заселила усі периферії Станіславова, однак, найменше прижилась у бруковано-асфальтованому середмісті…
То чим же так страшна Амброзія полинолиста?
Пилок Амброзії полинолистої під скануючим електронним мікроскопом. Джерело ілюстрації: http://www.ambrosiainfo.de
Пилок амброзії спричинює у значної частини населення гостру алергічну реакцію, яка відома під назвою “поліноз”, також “сінна пропасниця”, “пилкова алергія”, “сінна астма” тощо. Чутливість людей до пилку амброзії неоднакова, проте, мінімальним алергічним порогом є насичення повітря не менше, ніж 20-ма пилковими зернами на 1 см³. Типовими ознаками полінозу є алергічне запалення слизових оболонок очей та носа. Людина відчуває легкий свербіж у носі, що проявляється нападом чхання. Ці перші ознаки можуть викликати більш тяжкі симптоми (підвищення температури, риніт, кон’юнктивіт, бронхіальну астму).
Однак, на амброзію бідкаються не тільки алергетики й алергологи, а й екологи та аграрії. Як виявляється, ця рослина має потужні алелопатичні властивості – виділяє у ґрунт специфічний набір речовин, який пригнічує ріст інших рослин. Якщо звичайними місцезростаннями амброзії були пустища, звалища, відкоси залізничних колій, занедбані сільськогосподарські угіддя, узбіччя автомобільних магістралей, будівельні майданчики, то тепер вона активно забур’янює городи та поля, зменшуючи врожайність сільськогосподарських культур. Наприклад, врожаї соняшнику знижуються на 40%, а кукурудзи – на 30%, що у перерахунку на гривневий еквівалент становить приблизно 1680 млн. гривень в рік!
Амброзія цілковито витіснила інші бур'яни вздовж доріг! Джерело ілюстрації: http://www.ambrosiainfo.de
Батьківщиною Амброзії полинолистої є Північна Америка, де вона зростає у дикому стані у преріях та світлих листяних лісах. Поруч з нею зростає ще понад 40 видів амброзій, які також можуть спричинювати алергію. До слова, в Україні поширено 3 види амброзій: Амброзія безкрила (Ambrosia aptera DC.), Амброзія трироздільна (Ambrosia trifida L.) та уже знайома нам Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.).
На наш Європейський континент Амброзія полинолиста потрапила у першій половині ХІХ століття, однак, довший час мала дуже локальне розповсюдження лише у великих портових містах. У різних джерелах вказується на факт виявлення амброзії на півдні України 1838 року, хоча, з приводу його достовірності тривають дискусії… У Німеччині вид вперше було виявлено у Гамбурзі 1860 року; у Швейцарії – 1878 року, у Румунії та Молдові – 1908 року; в Угорщині – 1920-ті роки; у Сербії – 1953 року… У багатьох країнах Європейського Союзу прийнято спеціальні закони із боротьби з амброзією. Хоча, воювати із рослиною, яка дає до 100 тисяч насінин за сезон, зі схожістю від 10-ти до 40-а років, – це все рівне, що вітряками зупиняти вітер… А куди ж ідуть наші гроші – платників податків, також на вітер?..
