НАПАДИ АКУЛ: ХТО ВИНЕН?

akula.jpg

 

Ігор Юркевич й Андрій Глов’як

“Не входьте у воду”. Цю фразу повторювали нинішнім літом на всіх океанських пляжах. Тут є над чим задуматися. Відомості, зібрані американськими ученими, що спеціалізуються на вивченні живих і викопних акул, говорять про зростання, за останнє десятиліття, числа довільних, неспровокованих нападів акул на людей. Цей процес викликав небувалий інтерес до акул, небачений з часів виходу в світ книги Пітера Бенчлі “Щелепи” і однойменного фільму, а також його численних продовжень. Так вчім причина підвищеної агресивності акул?

Складні наукові дослідження, проведені в авторитетних інститутах, показали, що зловживання людиною рибальством привело до відсутності корму для акул, які, як наслідок, перемістилися до узбережжя у пошуках інших джерел живлення. Це, певна річ, могло дещо потурбувати акул, роздражнити їх, що стало причиною їх агресивної поведінки у відношенні до тих, що купаються, серфінгістів, пірнальників та інших. Насправді відповідь набагато простіша. Число зіткнень збільшується через те, що все більше людей виходять у відкрите море, іґноруючи застереження влади, і вторгаючись у зони проживання акул, що веде до сутичок і зіткнень з тваринами. Джон Мейзі, хранитель американського Музею природної історії, в Нью-Йорку гадає: “Я вважаю, що в основному акули атакують людей випадково, коли ті потрапляють в зони проживання акул: чи то є біля берега, чи то є у відкритому морі”. Як приклад, він наводить, трагедію, під час Другої Світової Війни, американського крейсера “Індіанаполіс” в Тихому океані. Тоді він був потоплений торпедною атакою, а більшість екіпажу були з’їдені акулами до прибуття рятувальних кораблів. “Акули не полюють на людей”, – додає він. Також Мейзі припускає, що деякі акули міґрують, а шляхи їх міґрації проходять поблизу теплих течій, що омивають узбережжя, отож, влітку, вірогідність попастися акулі на обід є вищою, аніж взимку. Але оскільки багато людей купаються і взимку, то будь-яка статистика відсутня. Мейзі вимагає вибачитися перед акулами. “Плавати на їх території – це те ж саме, що гуляти джунґлями Індії, і бути з’їденим тигром, а потім дорікати тигрові”, – говорить він.

Незважаючи на те, що кількість нападів з боку акул збільшується, їх чисельність зменшується. Репутація безжальних мисливців і “машин для пережовування їжі” зводить шанси знайти суспільну підтримку в боротьбі за обмеження лову акул, майже, близька до нуля, і робить цих риб постійною здобиччю для мисливців за щелепами, або для постачальників прибуткового китайського ринку медичних препаратів, на якому деякі частини акули вважаються чудодійними. Тері Бейлінґ, прес-секретар Морського клубу з Сарасоти, штат Флорида, США, стверджує, що всі нападки на акул за їх агресивність щодо людини абсолютно неспроможні, оскільки існує 350 видів акул, з них близько 80 відсотків не в змозі заподіяти людині шкоди – більшість взагалі не вступають у контакт з нами. До останніх відносяться глибоководні види, арктичні акули і деякі види, що не мають навіть зубів. Тері Бейлінґ також згідна з тим, що зростання числа нападів акул пов’язане із збільшенням кількості людей, що купаються: “Акули не шукають людей, а натрапляють на них випадково. На жаль, вони пізнають світ за допомогою своїх могутніх щелеп”.

Ну а як же вийти живим з сутички з акулою? Ось деякі приклади з життя. На Ричарда Вотлі, 55-річного тріатлоніста, акула напала в середині червня 2007 року в Алабамі. Він знаходився майже в 100 метрах від берега, коли відчув сильний поштовх в стегно. Він зрозумів, що це акула, і спробував врятуватися. Через секунду акула отримала могутній удар кулаком в ніс – все, на що Ричард був здатний, вклав він в цей удар. Пославши хижака в нокдаун, Ричард щосили попрямував до рятівного берега. Але акула швидко отямилась і продовжувала атакувати. Проте, кожна її спроба напасти закінчувалася плачевно – удари в ніс слідували один за іншим, поки Ричард нарешті не виліз на берег цілий і неушкоджений. До речі, це був перший зареєстрований напад акули на людину в Алабамі за останні 25 років. Іншому плавцеві не так пощастило. Це трапилося в Мексиканській затоці. Чака Андерсона, 44-річного вчителя, атакувала ззаду така ж акула. Несподівана зустріч коштувала йому правої руки.

То могутній правий хук в ніс акулі – ефективний засіб захисту? Бейлінґ говорить: “Ні, немає і ще раз немає. Такі удари лише роздражнять акулу, так що необхідно подавити цей природний людський інстинкт, а якщо ви побачите акулу, то вам краще застигнути і чекати допомоги, або поволі, плавно виплисти в безпечні води. “Але все таки варто пам’ятати, що вірогідність бути з’їденим акулою в 30 разів нижче, ніж бути убитим блискавкою. Отже купання все ще безпечне.”

admin Written by:

2 Comments

  1. Volodumur
    Липень 3, 2008
    Reply

    На сьогодні вже доведено, що в бвльшості акул, що мешкають в прибережних водах одні з найвищих показників тестостерону у крові. У рифової рівень найвищий серед всіх особин чоловічої статі на планеті, додайте до цього територіальність – і вийде відповідь на ваше питання. Якшо акула і кусає, то не факт, що вона хоче вас зїсти!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 6 = 16