31 Травень 2009

5 ОТРУЙНИХ ЗМІЙ УКРАЇНИ

Опублікував admin Категорія: Плазуни .

Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)
Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)

Андрій М. ЗАМОРОКА

Здавалося б, серпентофобія – страх перед зміями, – закладена у нас на рівні інстинктів, але то є не так. Люди бояться цих безногих й тихих істот, що здатні завдати нам смертоносного укусу, і це породжує сліпу і нестримну паніку. Через необачність, а то й звичайнісіньку безпечність іноді трапляються укуси отруйних змій. “Станіславівський натураліст” склав перелік отруйних змій в Україні.

З отруйних змій в Україні розповсюджені лише гадюки. Загалом їх налічується 5 видів: Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758), Гадюка степова (Vipera ursinii (Bonaparte 1835), Гадюка Нікольського (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986), Гадюка Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861) та Гадюка носата (Vipera ammodytes (Linnaeus 1758), які дуже нерівномірно розповсюджені по країні. Найбільша їх кількість у південних та східних областях – 5 видів, а найменше – в Західній та Північній Україні – 1 вид. Повсюдно в Україні трапляється лише Гадюка звичайна. Вона заселяє усі принагідні території від альпійських лук Карпат на висотах понад 1800-2000 м над морем, до рівнин Причорномор’я і боліт Полісся.

Голова Гадюки Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861)

Голова Гадюки Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861)

Отрута наших гадюк є дуже небезпечною і за своїми властивостями та дією прирівнюється до отрути гримучої змії, проте, укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, на правду, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю. І за найменшої нагоди намагається утекти або, зачаївшись, перечекати присутність людини. Лише у випадку безпосередньої навмисної провокації зі сторони людини, або якщо людина випадково наступила на цю тварину, вона застосовує останній рубіж оборони – смертоносну отруту. Отрута виробляється двома отруйними залозами, які знаходяться у верхній щелепі та сполучені із порожнистими зубами-іклами. При укусі, отруйні зуби висовуються зі спеціальних мішечків, у яких вони постійно містяться, проникаючи глибоко у тіло жертви, а потужні м’язи, що оточують залозові капсули із отрутою різко скорочуються й отрута під тиском впорскується у жертву. Укус триває всього кілька десятих часток секунди, тому нагадує, радше, сильний удар, аніж, власне, укус.

Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)

Гадюка звичайна (Vipera berus (Linnaeus 1758)

Гадюка звичайна або живородна (Vipera berus (Linnaeus 1758) – найбільш розповсюджена в Україні. Це невеликі змії – максимум 60-70 см, а зазвичай їх довжина варіює в межах 30-50 см. Особливою її ознакою є наявність трьох великих і ряд дрібних щитків спереду від умовної лінії, яка з’єднує передні краї очей. Носові отвори прорізані у носових щитках. Передня частина голови заокруглена. Забарвлення є надзвичайно мінливим – від світло-сірого і блакитного, до мідно-червоного та чорного з темним ромбічним малюнком на спині. Звичайними місцями проживання є добре прогріті узлісся, лісові галявини, лісосмуги, порослі чагарником яри і балки, степові схили з чагарниками тощо.

Гадюка степова (Vipera ursinii (Bonaparte 1835)

Гадюка степова (Vipera ursinii (Bonaparte 1835)

Гадюка степова (Vipera ursinii (Bonaparte 1835) – звичайний вид на території центральних, східних та південних областей України, на західніше Хмельницької та Вінницької областей ніколи не виявлялась. Вид знаходиться під охороною Бернської конвенції, ратифікованої Україною. За розмірами майже така ж як і Гадюка звичайна – 60-65 см. Передня частина голови ледь-ледь видовжена, її краї припідняті. Спереду лобного та надочних щитків добре помітний ряд дрібних щитків неправильної форми. Міжщелепний щиток, як правило, торкається одного із верхівкових. Дихальний отвір прорізаний у нижній частині носового щитка. Забарвлена Гадюка степова у бурі відтінки з темним ромбічним малюнком на спині. З кожного боку тіла наявно по одному ряду невеликих розмитих плям. Темне забарвлення є надзвичайно рідкісним. Трапляється у вкритих чагарником степових балках, ярах, заплавах річок, лісосмуги.

Молодий самець Гадюки Нікольського (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986)

Молодий самець Гадюки Нікольського (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986)

Гадюка Нікольського (Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant and Rudayeva, 1986) – широко розповсюджена на території південних та східних областей України. Раніше її вважали темною формою Гадюки звичайної, проте, детальні дослідження показали її відмінності і приналежність до окремого виду. Це найбільша гадюка України – довжина тіла у дорослих особин становить 76-80 см. Голова велика, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Забарвлення чорне з ледь-ледь помітним ромбічним малюнком на спині. Молоді тварини – до трьох років – мають сірувато-буре забарвлення, а пізніше темніють. Особливою ознакою є яскраво-жовте або помаранчеве забарвлення нижньої сторони кінчика хвоста. Живе на узліссях, лісових галявинах лісосмугах складених листяними породами дерев, а у соснових – надзвичайно рідкісна.

Гадюка Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861)

Гадюка Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861)

Гадюка Ренарда (Vipera renardi (Christoph 1861) – єдина з гадюк України, що має природоохоронний статус і занесена до Червоної книги, як зникаючий вид. Поширена дуже нерівномірно, найбільше знахідок відомо з Причорноморської низовини і Слобожанщини. Найбільш північна – це південь Київської області, а найбільш західна – південь Хмельницької. Раніше вважалась східним підвидом Гадюки степової, зараз же виокремлена у самостійний вид, хоча декотрі герпетологи сперечаються про її статус. Живе у полиновому степу, балках з чагарником, лісосмугах.

Гадюка носата (Vipera ammodytes (Linnaeus 1758)

Гадюка носата (Vipera ammodytes (Linnaeus 1758)

Гадюка носата (Vipera ammodytes (Linnaeus 1758) – найбільш рідкісна гадюка України, оскільки трапляться дише в окремих локалітетах у дельті Дунаю на території нашої країни. Особливою ознакою є специфічний виріст на кінчику носа завдовжки 3-7 мм. Довжина тіла коливається в межах 60-70 см. Забарвлення варіює – від майже білого з чорним ромбічним малюнком до мідно-червного з таким же малюнком вздовж спини. Живе у порослих лісом та чагарником балках й долинах рік. Смертельних випадків при укусах Гадюки носатої ніколи не фіксували.

Живляться усі гадюки дрібними гризунами і птахами, а самі є об’єктом полювання для лелек, хижих птахів та ссавців. Таким чином, виконуючи функцію зв’язкової ланки у екосистемах, тому заслуговують на нашу охорону і бережне відношення.

Інші статті за цією темою:

118 коментарі(в) наявно...

Андрій Каже:

1 Червень 2009 at 21:04.

Гарна стаття. Раніше з отруйних змій України я знав тільки Гадюку звичайну і степову. А тепер дізнався ще про три види )).

Pazey Andryuk Каже:

1 Червень 2009 at 22:27.

А не підкажете, що це за звір такий? http://fotky.com.ua/files/24928_wvqos.jpg
Зустріли під час походу в Карпати поблизу гори Чорна Клива. Отруйна чи ні?

admin Каже:

1 Червень 2009 at 22:51.

Це Гадюка звичайна, – на правду, отруйна змія. Бачу, що вилізла на весні. В цей час її отрута найбільш токсична. Не радив би її дратувати.

Оля Каже:

3 Червень 2009 at 16:45.

А коли спарюються уж з гадюкою, то їх плоди теж отруйні?

Pazey Andryuk Каже:

3 Червень 2009 at 18:19.

Дякую за відповідь!
а смертельна отрута для людини чи ні? і які взагалі можуть бути наслідки та шляхи їх подолання?

admin Каже:

4 Червень 2009 at 19:39.

Олю, вуж з гадюкою спаровуватись не можуть, з тієї простої причини, що вони належать до різних видів, ба, більше, – до різних родин.

admin Каже:

4 Червень 2009 at 20:00.

Pazey Andryuk, отрута наших гадюк є смертельно небезпечною. Проте, змія її вводить так мало, що спричинити смерть людини є неможливим, за винятком того, коли організм дуже ослаблений або вражений якоюсь хворобою. Одного мого знайомого була вкусила Гадюка Нікольського, у експедиції, то він навіть не хотів чути ні про яку лікарню, але його таки змусили прийняти протиотруту. Після укусу температура тіла зростає до 40-41-ого градусу за Цельсієм, розпочинається пропасниця. Якщо нічого не робити, то через 4-5 днів усе минеться. Люди помирають, через застосування народних методів лікування – це куди небезпечніше, аніж укус гадюки. Після укусу необхідно менше рухатись, багато пити води, аби нирки швидше вивели отруту і якомога швидше доставити потерпілого до лікарні.

Pazey Andryuk Каже:

5 Червень 2009 at 12:37.

admin – дякую за корисну інформацію та розгорнуту відповідь! Нічого цього не знав. Мабуть, ще багато людей живуть кіношними штампами.

admin Каже:

8 Червень 2009 at 18:38.

Дуже прошу! Для того натхненно й працює “СН”. На правду, більшість людей панічно боїться змій, вважаючи їх чи не найбільшим злом сухопутніх теренів. Насправді ж гадюки дуже полохливі й вразливі створіння. Вони ніколи не нападуть першими, а за найменшої можливості втечуть, аби знайти сховок.

Станіславівський Натураліст » МІФИ І ПРАВДА ПРО УКУСИ ГАДЮК, ЩО МЕШ Каже:

15 Червень 2009 at 17:57.

[...] і легковажність призводить до небажаного контакту з отруйними гадюками, проте, більшість з обивателів живуть голлівудськими [...]

Natasha Каже:

20 Червень 2009 at 19:01.

Як називається змія червоного кольору, яка живе на деревах, в дуплах і падає з дерева на свою жертву? При контакті зі шкірою людини, шкірі починає гноїтися. Зустрічається на Поліссі. Народна назва- падальниця.

admin Каже:

21 Червень 2009 at 09:52.

Natasha, я вперше чую про “падальницю”… У цій статті описані усі отруйні змії України – інших немає (окрім тропічних, що утримуються у серпентаріях і тераріумах). Це радше схоже на фолькльор і нагадує розповіді карпатських гуцулів про страшну коротку червону гадюку, яка зрештою, виявилась лише формою Гадюки звичайної… Аналогічна ситуація й з велетенською чорною гуцульською змією – горяни вважають її смертельно отруйною, – хоча то лише Полоз лісовий, який може досягати 2 м вдовжину і не є отруйним. Гадаю, що поліщуки свою “падальницю” просто путають з чимось іншим, можливо з неотруйною мідянкою… :)

наталка Каже:

3 Липень 2009 at 12:40.

бачила гадюку степову в івано-франківській області. власне характерний ромбічний малюнок змусив думати, що то вона.

admin Каже:

5 Липень 2009 at 16:29.

Важко сказати чи це була гадюка степова. Їх забарвлення дуже мінливе, а ромбічний малюнок характерний для усіх, чи майже всіх гадюк. Для достеменної ідентифікації необхідно дивитись на щитки голови та ряди лусок черева. Гадюку степову так далеко на заході України не реєстрували, можливо Ви її сплутали зі звичайною гадюкою…

Станіславівський Натураліст » У ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ НАШЕСТЯ ЗМІЙ? Каже:

15 Липень 2009 at 22:14.

[...] мене гірку посмішку, – як виявилось, то була далеко не отруйна гадюка, а цілковито безпечний вуж. Виявили його у сквері на [...]

Андрій Каже:

21 Липень 2009 at 20:44.

А реально я бачив тупо чорного кольору гадюку біля Ворохти!!!
Що вона сейозно не отруйна???????????
І чи правильно перевязувати тугою завязкою місле вище укусу(ну для того щоб отрута не потрапила у серце) ?????????????????7

admin Каже:

21 Липень 2009 at 23:17.

Андрію, існує два варіанти чорної змії – це може бути темна форма Гадюки звичайної – отруйної змії, або Полоз лісовий ( http://www.naturalist.if.ua/?p=1890 ) – неотруйна змія. Якби була фотографія, то можна було б визначити…
Щодо укусів змій і медичної допомоги читайте тут: http://www.naturalist.if.ua/?p=1809

Ольга Каже:

29 Липень 2009 at 12:13.

Мене турбує питання про те, як захистити свій дім та город від плазунів.
Мій батько мешкає в с. Шкнева Поліського району Київської області. В цьому році в селах району фіксується дуже багато випадків зустрічі людей зі плазунами. В нас на подвір’ї та городі майже кожен день проходять ці неприємні зустрічі (ужі чи гадюки – хто знає?). Дякую Вам за можливість не тільки познайомитись з цими створіннями, а й за можливість спілкуваня. З повагою!

admin Каже:

29 Липень 2009 at 17:42.

Пані, Ольго, якогось універсального способу захиститись від плазунів не існує. Змії – чи то гадюки, чи то вужі – пробираються на території, де є для них їжа – це гризуни, жаби усіх ґатунків і видів. Гадюки, за звичай, не наближаються до людського житла. Найчастіше в городах і садках трапляється Вуж звичайний – неотруйна змія з родини Вужів. Його легко можна відрізнити від гадюки за темним забарвленням тіла і жовтими плямами (“вухами”) на потилиці. Якщо у Вас є фотографії надішліть нам на електронну пошту – точно встановимо вид – наша адреса: st-naturalist@rambler.ru

Ольга Каже:

30 Липень 2009 at 19:09.

Дякую, при нагоді сфотографую і надішлю фото. З повагою!

admin Каже:

30 Липень 2009 at 21:54.

Гаразд, чекатиму на фото.

Nikifor Каже:

12 Серпень 2009 at 14:03.

Випадок.
Збирав вночі хмиз для багаття, і мене шось вкусило в ногу через джинси й шкарпетку. Результат – дві симетричні дірочки в нозі в сантиметрі одна від одної і дві каплі крові – навіть не набрякло.
Регіон – прикарпаття.
Що ж це мене вкусило?

admin Каже:

12 Серпень 2009 at 14:48.

Пане Nikifor, важко сказати, що Вас укусило. Якщо Ви при доброму здоров’ї і шукаєте інформацію у Інтернеті, а не лежите у шпиталі, чи принаймі на прийомі у лікаря, то будьте певні, що то не гадюка. Бо при її укусі набряк був би уже за кілька хвилин, а потім слабкість і пропасниця…

Nikifor Каже:

12 Серпень 2009 at 15:06.

Дякую за вичерпну відповідь.
та я чув що в них (гадюк) може бути й “холостий” укус.

admin Каже:

12 Серпень 2009 at 15:16.

Пане Nikifor, за “холостий” укус нічого не можу сказати бо таких відомостей немаю :( . Але тішуся, що у Вас усе обійшлось.

Dana Каже:

13 Серпень 2009 at 12:42.

Доброго дня! Скинула Вам на електронку фотографію однієї тваринки. Підкажіть будь-ласка, хто це, а то страшно…Зустрілись на стежці весною в Карпатах. Дякую!

admin Каже:

13 Серпень 2009 at 14:01.

Моє шанування, пані Dana. Знайдена Вами тваринка належить до родини безногих ящірок – Веретільниць, вид – Веретільниця ламка (Anguis fragilis Linnaeus, 1758). То є неотруйна тварина, тому її боятися неварто.

Dana Каже:

13 Серпень 2009 at 14:59.

Дякую за відповідь. Втішили :)

Ігор Каже:

13 Серпень 2009 at 16:23.

Доброго дня,
одного разу я косив траву в Карпатах,
змію розрізав навпіл, а звідтам виповзли малі змії.
Ніхто не вірить. Яка це може бути змія?

admin Каже:

15 Серпень 2009 at 16:50.

Пане Ігоре, у Карпатах водиться лише один вид гадюк – Гадюка завичайна. Те, що із розітненої змії вийшли живі дитинчата не є чимось надзвичайним, адже гадюка – це живородна змія. А люди не вірять тому, що не мають достатніх знань про змій, плазунів і природу в цілому… Рідко хто задається метою знайти відповіді на запитання – такі люди мають допитливий склад розуму і заслуговують на повагу. Бажаю Вам успіхів. :)

admin Каже:

15 Серпень 2009 at 16:51.

Пані Dana, радий, що зміг Вам допомогти.

kolia Каже:

8 Вересень 2009 at 00:24.

ia zystriv naternopilischuni iak dvi zmii zamalusia liyboviy,odna chornovatoho koliory a dryha rushoho,dovshuna 40sm.vu nepidkashetu scho ce bylo?

admin Каже:

8 Вересень 2009 at 21:19.

Пане kolia, скоріш за все Вам трапились звичайні гадюки. Якщо Ви уважно читали статтю, то зауважили, що гадюка звичайна може мати забарвлення від світло-сірого і блакитнуватого до чорного.
В іншому випадку могли бути також мідянки, для яких притаманне таке забарвлення.
Також могли бути водяні вужі…

Якщо у Вас є фото, то надішліть їх на наш емейл ( st-naturalist@rambler.ru ) – ми зможемо визначити вид.

Vasya Каже:

16 Вересень 2009 at 10:47.

Вуж зверху який полністю чорний чи ні?

admin Каже:

16 Вересень 2009 at 17:11.

Пане Vasya, залежить від того який вид вужів. Якщо мова йде про Вужа звичайного, то він у 99% випадків зі спини менш-більш темного забарвлення і лише зрідка має слабкий ромбічний малюнок. А якщо про Вужа-рибалку, то забарвлення його спини набагато мінливіше – від однотонного чорного до сірого із ромбічним малюнком (нагадує малюнок гадюки). Прочитати детальніше можна за цією Інтернет-ланкою: http://www.naturalist.if.ua/?p=1890

oleg Каже:

13 Листопад 2009 at 10:38.

У мене у дворі гадюки є особливо весною і літом

admin Каже:

19 Листопад 2009 at 23:44.

Пане Олеже, мабуть Ви живете близько біля лісу, або місць їх полювання.

Таня Каже:

21 Лютий 2010 at 14:29.

Доброго дня, Вам! Я студентка біологічного факультету, дозвольте використати вашу статтю з метою повідомити наших студентів про цих дивовижних створінь) ?

admin Каже:

21 Лютий 2010 at 19:54.

Пані Таня, прошу дуже, можете використати даний матеріал для свого повідомлення. Не забудьте згадати й “Станіславівський натураліст”. ;)

Таня Каже:

22 Лютий 2010 at 23:08.

дякую) не забуду!

Надія Каже:

3 Березень 2010 at 18:39.

Дуже дякую за цікавий та інформативний матеріал. Зустрічалася з плазунами неодноразово і завжди розходилися мирно. Фото одного з них (хотілося б знати – кого) надіслала вам на мейл

admin Каже:

7 Березень 2010 at 21:45.

Пані Надія, на зробленій Вами світлині зображена темна форма Гадюки звичайної.

lena Каже:

9 Березень 2010 at 18:18.

минулого понеділка мій кіт приніс мені подарунок – дохлого горинича. гад був близько 50 см і мав біле пузо. це вуж чи якась гадюка? (львіська обл.) коли вони просипаються?

admin Каже:

9 Березень 2010 at 19:42.

Пані lena, а Ви, часом, не звернули увагу на колір спини і голови? Бо колір черева не є критерієм для визначення, а ще краще було б фото.

СВГ Каже:

20 Квітень 2010 at 11:05.

В Украине 3 вида ядовитых змей — гадюка Никольского, гадюка обыкновенная, гадюка степная восточная, и один вид условно ядовитый — медянка обыкновенная (слюна вызывает аллергическую реакцию, ядовитые железы отсутствуют). Носатой гадюки у нас никогда не было. А гадюка Ренарда, как вы пишите, и гадюка степная — это один вид — гадюка степная восточная Vipera renardi (Christoph, 1861)
Не вводите людей в заблуждение!

admin Каже:

20 Квітень 2010 at 11:43.

Пане /пані/ СВГ, маю велику надію на те, що Ви є фахівцем-герпетологом. Якщо то є так, тоді Ви знаєте, що Fauna europea (і не тільки) для України наводить саме 5 видів гадюк, – власне, ті, котрі перелічені у статті. А якщо Ви уважно читали статтю, то там написано, що Гадюка Ренарда раніше вважалась підвидом Гадюки степової, а сьогодні як окремий вид.

СВГ Каже:

22 Квітень 2010 at 08:07.

Уважаемый администратор, «Fauna europea» – не компетентные, в данном вопросе, учитывая изложенную информацию.
Почитайте, пожалуйста, определители….И публикации украинских герпетологов.

admin Каже:

22 Квітень 2010 at 10:14.

Пане /пані/ СВГ, Єврокомісія зібрала під своєю еґідою провідних зоологів Європи (до речі, між яких є і мої добрі знайомі та колеги), інвестувала колосальні кошти у створення чи не найпотужнішої фауністичної бази даних у світі, а Ви одним своїм “не компетентные” перекреслюєте фундаментальну працю сотень фахівців.

Певна річ, база не є ідеальною – туди ще багато чого не включено, і це нормальний процес, однак, вказуючи Vipera ammodytes для України, а цей вид розповсюджений від Італії до Туреччини і від Греції до Румунії та України, європейські герпетологи, очевидно, мали вагомі чи то літературні, чи то фактичні дані для цього.

Я не можу судити про Вашу компетентність, та й то не входить у мої наміри, однак, (із власного досвіду знаю), що визначники, здебільшого, є неповними, особливо радянські і їх новіші “копі-пасти”. Літературні джерела і публікації мають таку чудову властивість, як доповнювати один інший і оприлюднювати нову – невідому раніше інформацію. Я не герпетолог, то ж не слідкую за дрібними публікаціями у цій галузі. Особлво цікаво, коли про наші терени пишуть іноземні автори, а зважаючи на значну анґажованість більшості (не всіх, звичайно) українських вчених і їх відірваність від світової науки, як мінімум технологічними перешкодами (у розвинених країнах, сьогодні, ґрунтовна фауністична робота супроводжується молекулярним підтвердженням результатів – українським зоологам до цього ой як далеко…), то цілком ймовірно, що низку публікацій вони просто “проспали”.

Що говорити про інземні публікації, коли розгортаєш нове видання Червоної книги України, а там “дірки” на місці Галичини, Волині, Буковини чи Закарпаття. Київські самозакохані писаки не змогли “форсувати” Збруч і акуратно проіґнорували сотні публікацій Західноукраїнських зоологів, які, до речі, були подані у Інститут зоології НАНУ… Правильно, сидячи на ґрантових коштах, і здійснюючи “серйозні” експедиції, хіба лиш на Жуків острів, вони вважають себе чи не єдиними українськими науковцями, а усі решту – провінція! А іноді вартує роззирнутись довкола, і трохи струсити пиху…

СВГ Каже:

23 Квітень 2010 at 10:01.

Пане Адміністратор, то може, з’їздимо разом в експедицію, в місця, де на Ваш погляд зустрічається носата гадюка? Якщо ми її знайдемо, прилюдно попрошу у Вас вибачення за свою не компетентність )

Я згоден, що дірок багато у Червоній книзі. Але, повірте, нам (українським герпетологам) зсередини видніше, які види у нас є, і яких нема.

admin Каже:

23 Квітень 2010 at 16:52.

Пане СВГ, я не потребую Ваших вибачень. У статті я оприлюднив думку фахівців і координаторів Fauna europea. Ви висловили своє бачення проблеми. Можливо, якщо звернутись до фахівців ЄС, то вони нададуть вичерпні пояснення щодо даного факту…

СВГ Каже:

23 Квітень 2010 at 19:33.

А я і не прошу пробачення…Пане Адміністратор. Я написав «Якщо ми її знайдемо»…вибачусь.
Мені дуже подобається носата гадюка, але, нажаль, нема цього виду у нас. Немає жодної публікації, жодної знахідки хоча б однієї Vipera ammodytes (Linnaeus 1758) в Україні, навіть усного повідомлення немає, жодного. Виникає адекватне питання: на якій підставі фахівці Fauna europea внесли цей вид до складу герпетофауни України?

СВГ Каже:

23 Квітень 2010 at 20:08.

Знаєте, є такий гарний вислів: «Тяжко буде тим – хто вірить в істину авторитета, замість того, щоб покладатись на авторитет істини»…….

admin Каже:

24 Квітень 2010 at 16:12.

Пане СВГ, питання про те, чим керувались фахівці Fauna europea, потрібно ставити їм, а не мені. Я ж лише зсилаюсь на джерело, а воно констатує факт.

Мушу зазначити: “Істина за межами досяжного” – у кожного з нас вона своя, в одних вона спільна, а у інших, почасти, викликає суперечності, намагаючись від них розродитись. Ми усі її шукаємо, але ніхто не може претендувати на істину в останній інстанції…

Олесь Каже:

24 Квітень 2010 at 19:17.

Скажіть будь-ласка, чи правда, що припікши укус вогнем (цигарка, запальничка) отрута знешкоджується? Дякую за увагу.

admin Каже:

24 Квітень 2010 at 19:51.

Пане Олесю, довжини отруйних зубів гадюки досягає 1-1,2 см, то ж отрута впорскується глибоко у тканини. Цигаркою чи запальничкою ви лише обпечете шкіру на глибину кілька міліметрів і не досягнете отрути. Більш детально читайте тут: http://www.naturalist.if.ua/?p=1809

Orca Каже:

29 Квітень 2010 at 14:46.

Минулого літа, в липні, на перевалі Столи, в Карпатах, я ледь не наступив на змію. Вона повільно переповзала через стежку, якою я йшов. А можливо просто грілась на сонечку, а побачивши мене, пішла геть. Агресії вона не виявляла, просто відповзла в чагарник. Вона була завдовжки близько 30 см, насичено-червоного кольору, із властивим гадюкам візерунком на спині. У місцевих, так і не зміг з’ясувати, що це за змія і чи є вона небезпечною. Судячи з Вашої статті, це гадюка звичайна. Чи так це?

Танда-МИФ Каже:

1 Травень 2010 at 14:22.

Чи правильно я зрозуміла, що характерною ознакою гадюк є чорний ромбічний малюнок на спині? Сьогодні на городі (Київ) зустріли двох змій – вони якраз парувались, якщо я вірно розумію “танці” двох змій. Довжина вочевидь більше ліктя, сіро-гематитовий фон і чорні ромби по спині. Голівки трикутні.

admin Каже:

3 Травень 2010 at 18:44.

Пане Orca, у Карпатах відомо тільки один вид гадюк – Гадюка звичайна. Зважаючи на описані Вами деталі, то справді була вона.

admin Каже:

3 Травень 2010 at 18:48.

Пані Танда-МИФ, справді, для гадюк притаманний добре виражений ромбічний малюнок на спині. Винятком є, хіба, дорослі Гадюки Нікольського чи темна форма Гадюки звичайної – вони цілковито чорні. Однак, такий малюнок може проступати і у мідянки, і у вужів, особливо Вужа-рибалки. Звашого опису можна зробити висновок, що то все таки були гадюки.

Миколай Каже:

7 Травень 2010 at 11:50.

Вкусила чорна змія “Гадюка Чорна” 3 дня провалявся у лікарні ставили капальниці у вену

admin Каже:

10 Травень 2010 at 19:17.

Пане Миколаю, співчуваю. Із отруйними тваринами завше не завадить обережність. Хай щастить.

Богдан Каже:

18 Травень 2010 at 13:51.

“ставили капальниці у вену”
Миколай,видно лікарі вас просто “чистили” від інтоксикації,бо не мали спец засобів.

Сергій Каже:

20 Травень 2010 at 00:29.

Скажіть будь-ласка, я сам родом із Волинського Полісся (Ратнівський р-н) і в нас крім гадюк, вужів і мідянок, дуже поширений вид т. зв. “смужів”. Світлин даних плазунів я не маю, але за власними спостереженямми (особисто бачив разів з 5) вони є не великого розміру 20-50 см завдовжки, коричневого або сірувато-коричневого кольору, без ромбічних узорів. Побутує думка, що даний вид ще небезпечніший ніж гадюки. Скажіть наскільки дана інформація достовірна. Дякую!

admin Каже:

20 Травень 2010 at 12:12.

Пане Сергію, мені важко сказати, якого плазуна Ви бачили, лише за наведеним описом. Перше, що спало на гадку, то це неотруйна безнога ящірка веретілниця, але вона розміром до 30-35 см, а не 50. Ще це може бути якась форма або мідянки, або звичайної гадюки. Так мені підказує досвід. Справа в тому, що мені багато доводилось їздити Карпатами й спілкуватись із бойками та гуцулами. З їх слів у Карпатах водиться три види отруйних змій: чорна гадюка, звичайна гадюка і червона гадюка. Як зрештою з’ясувалось, то все є форми Гадюки звичайної. Іноді чорною гадюкою ще називали полоза лісового, а червоною – мідянку -це представників родини вужевих.

Для, хоча б приблизної, ідентифікації потрібні світлини, при нагоді зробіть їх і надішліть нам – з відповіддю не баритимемось.

Танда-МИФ Каже:

23 Травень 2010 at 18:30.

Дякую!

admin Каже:

25 Травень 2010 at 01:04.

Пані Танда-МИФ, дуже прошу ;)

іра Каже:

25 Травень 2010 at 12:13.

Підкажіть які змії водяться на Гусятинщині, біля заповідника “Медобори”?
Чи небезпечні гадюки звичайні для дітей? Чи можуть жити у садку?

іра Каже:

25 Травень 2010 at 12:33.

Які змії водяться у заповіднику “Медобори” Тернопільська область? Чи може гадюка жити у садку (3 км від медоборів)? Що робити якщо вкусить трьох річну дитину? (це не вуж точно вбили а “вух” немає)? Сіро-чорне забарвлення?

admin Каже:

25 Травень 2010 at 17:32.

Пані Іро, цілком можливо, що у Вашому садку була гадюка. Ваш опис є доволі скупим, а під нього може підпадати і гадюка, і мідянка, і вуж-рибалка… У Медоборах (не тільки заповіднику) водиться одна отруйна змія – гадюка звичайна. Гадюку степову знаходили що найзахідніше, то на сході Хмельниччини, тому наврят чи вона там є.

Не хочу Вас лякати, однак, укус гадюки для такої маленької дитини може бути надзвичайно небезпечним… То ж пильнуйте і не залишайте дитину самою на природі. Будьте обережними і хай Вам щастить :) .

Ігор Каже:

27 Травень 2010 at 22:26.

Здраствуйте. Плазун темно-фіолетового окрасу зустрічався моїй бабці двічі: в лісах Прикарпаття і коло Червонограду. Це було в 60-70-х. Що це може бути за вид? Дякую.

admin Каже:

27 Травень 2010 at 22:49.

Пане Ігоре, в Україні, плазуни з таким забарвленням невідомі. Скоріш за все то могла бути темна форма гадюки звичайної, а темно-фіалкове забарвлення могло бути зумовлене інтерференцією світла на лусці. То є лише припущення, бо напевне стверджувати певний факт, можна лише володіючи матеріальними доказами існування згаданого Вами плазуна. Матимите світлини надсилайте нам на електронну пошту

wolfcat Каже:

7 Червень 2010 at 15:09.

дуже повна і цікава інформація. Дякую адміністрації. Одного разу минулої осені (здається 24-ого вересня) ходив по гриби. Черкащина, місцевість піщано-болотиста з сосновим лісом. Стільки вужів ще за один день ніколи не бачив, деякі вели себе досить агресивно (шипіли, кидались на дрючка). Це в них що? Осінній шабаш? І взагалі, коли плазуни прокидаються і коли ховаються на зиму?

Віктор Каже:

19 Червень 2010 at 20:20.

Доброго дня,чи можете Ви по фотографії підказати мені яка це змія,дякую.
с.Унів,Львівська обл.

admin Каже:

20 Червень 2010 at 14:29.

Пане Вікторе, надсилайте Вашу світлину нам на мейл: st-naturalist@rambler.ru і ми постараємось Вам допомогти.

Taras Каже:

1 Липень 2010 at 18:18.

Добрий день.

Допоможіть будь ласка ідентифікувати змійку:
http://s52.radikal.ru/i137/1007/4c/ba5c09a256b6.jpg

Лежала мертва на березі річки Опір біля Сколого (Львівська область). Довжина на око 30-40см.

На перший погляд не вуж і не гадюка. Але що?

admin Каже:

1 Липень 2010 at 19:16.

Пане Taras, це не змія, а безнога ящіка – Веретілниця ламка (Anguis fragilis). У горах її ще називають гладуном. Це не отруйна тварина.

Taras Каже:

1 Липень 2010 at 23:42.

дякую!

Володя Каже:

15 Липень 2010 at 13:38.

Як можна вивести ,або знищити ,чи примусити покинути змій чи вужів , які зайняли певну господарську територію.Будь-ласка дайте відповідь, ато вони мене дістали , недають спокійно відпочивати на дачі.

admin Каже:

15 Липень 2010 at 15:35.

Пане Володю, важко дати якусь конкретну пораду у боротьбі із плазунами – вони ж не миші чи пацюки. Хоча на них полюють, то ж якщо витруєте гризунів на дачі, то цілком ймовірно, що плазуни самі покинуть територію. Але на то немає ґарантії…

Вася Каже:

17 Липень 2010 at 12:33.

Я ішов по дорозі і побачив ось таку сумну картину( http://wapmir.waper.ru/files/%20zmya.jpg ) Що це за змія?

admin Каже:

18 Липень 2010 at 10:14.

Справді сумна картина. Правда світлина, пане Вася, не вельми якісна, та й голови у тої гадюки немає, однак, скоріш за все, то є Гадюка звичайна. Але, підкреслю, цілковитої впевненості у тому немає. Особливо у світлі того, що кінчик її хвоста має жовтувате забарвлення, як у Гадюки Нікольського… А де саме (область, район, місто, село…) Ви надибали цю змію?

Марго Каже:

8 Серпень 2010 at 13:17.

Картинки,что вы показали .В реальной жизни есть , а самое главное.оно размножается ,с катострофической скоростью в связи с жарой, ползет к водоемам .уже купаться стало не безопасно. Гаденышей видела сама лично и в большом количестве.Черкасская обл.Золотоношский р-н,притоки р.Днепр

Марго Каже:

8 Серпень 2010 at 13:48.

Кфртинки можно встретить на яву, наверное в связи с переменой климата.,Этот вид змей не редкость!!!Стало невозможно купаться в притоках р.Днепр Черкасской обл. \ Оно\ размножается с катострофической скоростью .,не боится шума и человека, соответсвенно участились случаи укусов!! А самое главное , никому до этого нет дела! Что делают службы .экологи например…протирают штаны в кабинетах . Я уже не говорю , о нашей доблесной медицине.Нехватки сыворотки!!! В XXI веке живем..А методы лечения 18 -столетия( отсосите ,завяжите ,полежите . выпейте водички. кровопускание) БАРДАК да и только .

admin Каже:

14 Серпень 2010 at 13:35.

Пані Марго, абсолютно не поділяю Ваші песимістичні настрої, оскільки вони є наслідком потоку викривленої інформації із телебачення. Я уже писав про це: http://www.naturalist.if.ua/?p=1809. Насправді усе абсолютно по-іншому – кількість укусів є мізерною, а смертельних випадків взагалі немає, тому не потрібно згущувати кольори. Чисельність популяцій гадюк залишається на постійному рівні – не збільшуюючись і не зменшуючись, а враження про їх “навалу” виникає здебільшого у людей, які раніше не стикались із цими плазунами… Саме з цієї причини у народі побутує хибна думка про “нашестя” гадюк – це лише суб’єктивне бачення окремих індивідів…

yAnTar Каже:

17 Вересень 2010 at 16:52.

Скажіть будь-ласка, це гадюка чи мідянка ?
http://dl.dropbox.com/u/5661857/IMG_2774.JPG

admin Каже:

17 Вересень 2010 at 17:21.

Пане yAnTar, на Вашій світлині однозначно зображена гадюка. Про це свідчить її коротке товсте тіло, вертикальні зіниці очей, трикутна форма голови та виступаючі надочні валики.

yAnTar Каже:

17 Вересень 2010 at 17:33.

Дякую, ходили на Сивулю, то і зустріли там цього плазуна, було прохолодно, так що вона не була активною, але коли я її фоткав – то глянула прямо на мене. :)

admin Каже:

17 Вересень 2010 at 17:46.

Дуже прошу! На світлині помітно, що було досить вогко, мабуть ішов дощ, бо гадюка мокра. Звичайно, у таку погоду вони малоактивні, а то й у заціпенінні.

yAnTar Каже:

29 Вересень 2010 at 21:14.

Ну на рахунок того, що вогко – так і було, йшов дощ, ну і холодно було – то я її зблизька сфотографував, знаючи про те, що вона малоактивна.

Але є інше питання, знайомий каже, що гадюки (наші українські) звиваються у кільце і потім як пружина розпрямляються і стрибають, щось я в це не дуже вірю.

Володимир Каже:

27 Лютий 2011 at 00:53.

добрий день! я бачив змію чорно-сіру в с. Шумляни (тернопільська обл. підгаєцький район). навіть у садку. чи може вона жити в садку біля будинку де живуть люди? буду вдячний за інформацію…

admin Каже:

27 Лютий 2011 at 12:53.

Пане Володимири, вона, радше, туди випадково заповзла адже шум поблизу людських осель їх відлякує.

А Ваша хата і садок поруч лісу?

Володимир Каже:

27 Лютий 2011 at 13:41.

дякую вам! хата і садок далеко від лісу. десь кілометрів 2. я бачив змію у літку цього року. потім ще раз десь в вересні. вона лежала на брусках з дерева і грілася на сонці… коли я підійшов вона втекла.

Володимир Каже:

27 Лютий 2011 at 13:45.

точніше влітку минулого року…

Ира Каже:

9 Березень 2011 at 20:10.

Адмін,про яке спарювання ви писали О_О,змії гермафродити :D

admin Каже:

9 Березень 2011 at 21:07.

Пані Ира, я не знаю про яких змій Ви говорите, але мені – кандидату біологічних наук – не спадає на гадку жодного гермафродита…

Олександр Зіненко Каже:

16 Березень 2011 at 11:00.

Цікава інформація, багато цікавих запитань і корисних відповідей адміна. Але нажаль згоден з СВГ – носатої гадюки у нас немає. Степова східна гадюка – V. renardi – окремий вид, але дотепер знахідки власне європейської степової гадюки V. ursinii у нас невідомі. Дійсно, європейські фахівці ще менш компетентні щодо нашіх видів, ніж Київські. І публікації російською та українською не читають, це вже певно.

admin Каже:

16 Березень 2011 at 12:06.

Пане Олександре Зіненко, для допису використано дані доволі поважного європейського джерела. Не виключаю, що у базу даних Fauna Europaea закралася помилка, одначе, там працюють серйозні фахівці, і що їх спонукало вказати для України ці види мені не відомо… А щодо українських вчених, то світ є англомовним, і аби їх думку враховували міжнародні фахівці, нехай пишуть статті англійською і публікуються у рецензованих міжнародних журналах із високими імпакт факторами, а не сидять на марґінесі і нарікають, що десь там – у Європі, їх не знають і не розуміють…
Якщо не знають англійської, то на те є рада – згадайте “Енеїду” Котляревського: коли троянці прибули до Латинії, аби порозумітися із місцевим царем Латином, вони засіли за книжки вчити латинську! Гадаю натяк зрозумілий і без пояснень…

Олександр Зіненко Каже:

17 Березень 2011 at 00:44.

Фахівці теж люди. Я бачив досить багато статей з жахливими помилками щодо наших плазунів та земноводних. Не ідеалізуйте, будь ласка, європейців.
Згоден з Вами з приводу англомовності науки і журналів з імпакт фактором, але дані щодо поширення окремого виду в окремій країні це наука не того рівня. В Німеччині цим часто-густо аматори займаються.
А взагалі-то читаю, публікуюсь. Слідкую і за українськими, і за російськими, і за європейськими публікаціями, і не лише англійською. Так що натяк не про мене.
Доречі Збруч форсував неодноразово, хоча й далеченько і грошей в мене не дуже багато. Існує декілька таксономічних питань, може цією весною нарешті щось з’ясую. Десь там у Вас гадюка Нікольского повинна бути.
З повагою,

Олександр Зіненко Каже:

17 Березень 2011 at 01:04.

Відкриваємо Fauna europea
беремо звичайну гадюку Vipera berus
http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=214764
дивимось на мапу.
Тепер відкриваємо атлас Європейських амфібій і рептилій на сайти Європейського Герпетологічного Товариства, дивимось на поширення звичайної гадюки
http://www.seh-herpetology.org/images/atlas/pdf/ophidia/vipber.pdf
Відчуваєте різницю? Так, Ален Дюбуа видатний вчений, але …
Те ж саме носата гадюка http://www.seh-herpetology.org/images/atlas/pdf/ophidia/vipamm.pdf

admin Каже:

17 Березень 2011 at 10:52.

Пане Олександре Зіненко, а Ви певні, що гадюка носата не трапляється десь у дунайських плавнях на півдні Одещини? Можливо її там ніхто не шукав? Або ж погано шукали? Адже в Румунії вона є, принаймні до 1970-х точно була, а в Україні – ні… Ситуація доволі дивна, чи не так? Як підказує мені мій власний досвід: хто шукає, той знаходить. Систематичні пошуки можуть дати результат.

Щодо європейських вчених, то я їх абсолютно не ідеалізую. У них лише набагато більше можливостей вести дослідження, а українці із методами ХІХ століття давним-давно пасуть задніх…

Гадюка Нікольського? Можливо, однак, досі не траплялась. Цілком ймовірно вона трапляється у ізольованих локалітетах на сході Галичини: у Медоборах чи Товтрах, або ж на Буковині – Хотинська височина. На Опіллі чи Покутті, ймовірність зовсім мізерна – надто далеко від її основного ареалу. Та як би там не було, приїжджайте, будемо раді зустріти :) .

Назар Каже:

28 Березень 2011 at 15:41.

)))

Сірко Каже:

22 Травень 2011 at 17:11.

На поліссі говорять- падальниця, на веретільницю.

admin Каже:

24 Травень 2011 at 09:36.

Цілком ймовірно, пане Сірко, я не обізнаний із поліським фолькльором, і “падальниця” мені не відома, але у тому, що описала вище наша читачка Natasha, вчувається народна фантазія. Змії, в принципі, при контакті зі шкірою не викликають гнійних наривів, бо їх шкіра суха і вкрита лускою, а не слизом, який, гіпотетично, міг би викликати подразнення. Якщо Вам достеменно відомо, що “падальниця” – це веретільниця, то дуже дякую Вам за інформацію.

Сірко Каже:

24 Травень 2011 at 10:02.

Саме так, я проживаю на поліссі.

vasjanja Каже:

9 Червень 2011 at 21:31.

на днях на дачі тесть бачив змію яскраво зелена з жовтими окулярами,що це таке..

admin Каже:

11 Червень 2011 at 14:54.

На жаль, пане vasjanja, мені важко сказати, що саме бачив Ваш тесть :( . Було б дуже добре отримати світлини цього створіння, якщо такі є, тоді можна говорити щось напевне…

Фостер Каже:

15 Липень 2011 at 18:09.

Доброго дня!!! Цікавий ваш сайт! Недавно була в Карпатах, зустріла маленьку змійку, мабуть молодняк, характерність – колір спинки з бронзовим відливом, без візерунків. цікаво, що воно таке. якийсь різновид вужа? на жаль, фотографію не встигла зробити ((

admin Каже:

15 Липень 2011 at 22:46.

Пані Фостер, дякую за теплі слова. Щодо Вашої змійки, то такий колір притаманний, хіба, веретільниці – безногій ящірці.

Фостер Каже:

15 Липень 2011 at 23:18.

точно вона, впізнала хуліганку!!!))) (подивилась в гуглі фотографії)!!! навіть не знала, шо є безногі ящірки ))) дякую!

admin Каже:

15 Липень 2011 at 23:38.

Прошу дуже, пані Фостер, радий, що Вам став у нагоді наш сайт ;)

Серожа Каже:

5 Лютий 2012 at 16:58.

Добрава времени суток! Я хачу поинтересоваться про иньекцией яда гадюки, разбавленая одна капля яда к 1000 капель воды.Будет ли это спасобствывать повышению имунитета илиже атнють черевато последствиям?

Vanya RV Каже:

5 Квітень 2012 at 00:25.

Вчора бачив змію дуже схожа на гадюку, тільки чорного кольору, без будь якого малюнка завдовжки десь 40см.

Це гадюка звичайна?

admin Каже:

5 Квітень 2012 at 09:25.

Цілком ймовірно, пане Vanya RV, що то була гадюка, проте без світлини чи то детального опису щось говорити напевне дуже складно. Гадюки саме почали виходити з зимівок.

Фостер Каже:

25 Квітень 2012 at 19:39.

Доброго дня!!! Згадала про ваш сайт, не знаю, до кого звернутись. У мене є змійка Кемпбелла, живе вже другий рік конкретно в мене. Наче все нормально, але останнім часом вона дуже активізувалася (зазвичай сидить в норі, тільки по вечорах виповзає на “прогулянку”), а тут практично постійно лазить по терраріуму. Сьогодні дала їй хомяка, а вона взагалі якась гіперперелякана, намагається десь втекти і сховатись і від мене і від хомяка, на нього як на їжу навіть не звертає жодної уваги. В мене є підозра, що вона скоро линяти буде, тому від їжі і відмовилась, але така активність, неспокійність і переляканість трохи насторожує. Чи не могли б ви підказати, в чому може полягати суть такої поведінки? Весна можливо? Їй вже як мінімум 2 або 3 роки, але минулої весни такого не було. Буду дуже вдячна!!!

володимир Каже:

28 Квітень 2012 at 15:03.

Зараз у більшості змій родини Coluber період спарювання,який може тривати до середини червня,в цей період спостерігається підвищена активність і відмова від їжі.Потрібно підсаджувати 2-х самців,для кращої стимуляції і 100% вдалого спарювання….після 1,5-2-х місяців самка линяє,потім десь через1-2тижні починається відкладка яєць….У деяких самок сперма може зберігатися до 2-х років,що призводить до відкладки без “втручанння”)))самця….

Фостер Каже:

29 Квітень 2012 at 09:06.

Дякую, пане Володимире!! але влаштовувати своїй змійці умови для спарювання я точно не планувала, так що прийдеться їй просто перебути цей період))

Пых Каже:

16 Серпень 2012 at 11:58.

Живу в Закарпатье 3 года, видел на Тисе не раз змею с желтой короной на голове в с.Деловое а также полностью чёрную змею, которую местные называли вужом (правда ядовитым). Что я видел?

Фостер Каже:

21 Серпень 2013 at 09:11.

Так, буквально вчора теж бачила в Сколе повністю чорну змію, така шкурка наче бархат )))) проте животик жовтенький, але характерних для вужа “жовтих вушок” не було

Напишіть коментар

 
FLYFOX Design Studio - дизайн-студія Флайфокс, Івано-Франківськ. Розробка сайтів, веб дизайн, графічний дизайн - візитки, книги, буклети.

Огляд

Календар публікацій

Грудень 2014
П В С Ч П С Н
« Лис    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  

Категорії публікацій

Цікаві сайти

 Fauna Haliciae et Carpathiae free counters Locations of visitors to this page