
Андрій М. ЗАМОРОКА
Колись, коли я був ще зовсім юним школярем, мені до рук втрапив один із численних науково-популярних журналів радянської доби, в якому я прочитав невеличку фантастичну повість про далеке майбутнє перших колоністів нових світів. Мене тоді захопила ідея покладена в основу повісті: на необжиту планету висаджували одного першопрохідця-випробувача, завданням якого було прожити кілька тижнів у дикому світі. Із собою сміливець мав лише одну річ – невеличкий пристрій, на кшталт сучасної мікрохвилівки, який, керований силою думки власника, зі сполук повітря створював їжу, інструменти, одяг та інші речі, що поміщались у його камері… Скажете – фантастика? Тоді, я розповім Вам про технологію, яка через десятиліття змінить наше усе життя…
З того часу, як я прочитав фантастичну повість, минуло, майже, два десятиліття. Я забув про неї, і навіть не пригадую автора цього творіння (читав багато, а у юному віці не дуже й цікавився, чийого пера шедевр – авт.). Згадалась мені ця повість лише тепер, коли прочитав про нову технологію – тривимірний друк. Напевно, слово “друк” тут буде не зовсім коректним, одначе, якось ліпше перекласти анґлійське “3D printing” у мене не вийшло… Та й, зрештою, його всюди так і перекладають, хоча, із друком цей процес нічого спільного, окрім назви, немає.

Отож, тривимірний друк. Як мовить Вікіпедія: “Тривимірний друк є однією з форм технології адитивного виробництва, де тривимірний об’єкт створюється шляхом накладання послідовних шарів матеріалу”. Тобто, якийсь об’єкт, віртуально спроектований у тривимірному просторі на моніторі леп топу, надсилається “на друк” і через кілька хвилин тривимірною друкаркою (принтером, якщо так до вподоби – авт.) матеріалізується перед вами! За допомогою тривимірного друку можна створювати об’єкти будь-якої складності та з будь-якого матеріалу, щоправда, й час виготовлення різний.
Технологія тривимірного друку, яка зародилась ледь більше десятиліття тому, уже сьогодні відкриває обрії та перспективи, які з пафосом і усіма реляціями можна назвати вступом до нової ери! Вона, через десятиліття-друге, докорінно змінить теперішній суспільний устрій – зникнуть, у сучасному розумінні, заводи, фабрики, ферми, супермаркети, торгівля, соціум… Фактично, людська праця буде непотрібна, а от до яких це соціальних та економічних потрясінь призведе – уявити важко. Напевне, найбільших кризів зазнають ті країни, які вибудували свої економіки на дешевій робітничій праці чи нафтовій гегемонії.

Сьогодні, ще тривають наукові експерименти, які вивчають усі можливості технології тривимірного друку, наприклад, одне з недавніх досліджень продемонструвало, що такого ґатунку принтери з легкістю здатні (язик не повертається сказати “надрукувати” – авт.) виготовити шоколад, кекси і торти. Тобто, перспектива “кухонного робота” їм уже ґарантована. Розширюючи асортимент готових страв, що можуть бути створені тривимірним принтером, люди будуть звільнені від повсякденної кухарської праці, а супермаркети з їх продуктовими наборами мають перспективу відійти в історію. Цілком ймовірно, що з’являться Інтернет-ресторації та кав’ярні, які пропонуватимуть у меню вибагані віртуальні наїдки, купуючи у них послугу “надрукувати”, Ваш домашній кухонний принтер зготує їх за усіма канонами кулінарної справи…
Сучасна медицина, завдяки цій технології, змінюється на очах – тривимірні принтери, нашаровуючи живі клітини в загаданій конфіґурації, здатні створювати тканинні імпланти. Таким чином, уже “синтезовані” шкіра, кровоносні судини, м’язові волокна, і ведуться експерименти зі створення цілих і життєздатних орґанів. Причому, затребуваний орґан, може бути створений всього за кілька днів з ґенетичного матеріалу пацієнта, який не буде відторгатися. А у стоматології тривимірні принтери уже успішно “друкують”, виготовляючи як окремі зуби, так цілі протези.

Їжа і медицина – це дуже делікатні галузі, які, окрім безпосереднього впливу на наше здоров’я, мають ще й свої моральні аспекти, а от виробництво всіляких механізмів та їх частин, текстилю, інструментів, тощо, використовуючи технологію тривимірного друку, знаходить повсюдне застосування. Навіть у НАСА почали використовувати тривимірно “надруковані” запчастини для проектування своїх марсіанських всюдиходів та для підготовки до колонізації червоної планети. А для більш земних речей, як то виробництво безшовного одягу, дана технологія є ідеальною. І хоча, собівартість тривимірних принтів сьогодні ще дуже висока, а точність виготовлення напряму залежить від вартості апарату, однак, удосконалення технології і її масове впровадження, неодмінно, спричиняться до їх здешевіння.
І хоча сучасні тривимірні принтери не здатні синтезувати речі з повітря, як то було описано у фантастичній повісті, згаданій на початку, але далекосяжність людської думки не залишає сумнівів у здоланні цього бар’єру…
У мене тільки одне питання. Як тривимірна друкарка впорається з неоднорідними матеріалами? До прикладу: кулькова ручка (метал, паста, пластмаса) чи борщ.
Пане/Пані Едм, якось же ж вони виготовляють торти і шоколадки…