Category: Тварини

Наталія Перхулин 

Еволюція зле пожартувала із людиною – ми опинилися в пастці своїх відчуттів, невідаючи яким різнобарвним і насиченим є світ довкола нас. Річ у тім, що предки ссавців і перші звірі, які жили в тіні своїх грізних сусідів динозаврів, вели, практично, виключно нічний спосіб життя по глибоких норах і як наслідок втратили здатність розрізняти більшість кольорів. Ми живемо у сірому і блідому світі, а поруч нас істоти, що бачать куди більше кольорів за нас. Цими істотами є знайомі всім нам птахи. 

Андрій М. Заморока

  В останні роки на вулицях наших міст впадає в око те, що уже в липні каштани всихають і з них опадає листя. В народі подейкують, що то радіація, а одна обласна санепідемстанція навіть заявила про масове захворювання каштанів на іржасту росу. Проте, як завжди чутки мають надуманий характер і зовсім необґрунтований… Станіславівський Натураліст разом зі Студентським Науковим Ентомологічним Товариством “Тенакс-17” спробували розібратися у ситуації.

 Наталя Глібовицька

З давніх-давен люди ставилися до цих членистоногих з острахом і тому недивно, що існує багато легенд, повір’їв та просто відвертих нісенітниць, пов’язаних з павуками. Так. у деяких місцевостях вважаться, що укус каракурта – це кара людині долею за скоєні гріхи. Тому думають, що хвороба від укусу каракуртом особлива і лікувати людину потрібно обов’язково з молитвами. Інше повір’я стверджує, що душі всіх скривджених людей після смерті переселяються в павука – каракурта для того, щоб помститися людям за завдані страждання.

Ігор ЮРКЕВИЧ та Андрій ГЛОВ’ЯК

До 1997 року районом розповсюдження целакантів вважався тільки південний захід Індійського океану (з центром на Коморських островах), але після відкриття другого виду (Latimeria menadoensis) ряд Целакантоподібні отримав розірваний ареал з відстанню між частинами приблизно 10 000 кілометрів. Зразок, що був виловлений біля устя річки Халумна в 1938 р. був пізніше визначений як занос із коморської популяції, з району островів Гран Коморо або Анжуан. Вилови в районі Малінді (Кенія) та знаходження сталої популяції в бухті Содвана (ПАР) розширили карту розповсюдження виду коморський целакант вздовж східноафриканскього узбережжя.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Екологічна станція в Тіпутіні охоплює майже 1500 акрів площі (щось близько 600 гектарів) тропічного дощового лісу. На цій, здавалось, би невеликій території зростає 3000 видів вищих рослин, проживає 530 видів птахів, 91 вид ссавців у тім числі й 11 приматів.  На одне перуанське дерево у тропічному лісі припадає до 650 видів тільки одних жуків! Облік комах на площі в один гектар у тому ж таки перуанському лісі дав ще більш вражаючий результат – 42000 (тисячі!) видів, але  це далеко не максимальний результат. Впродовж останніх років роботи на станції в Тіпутіні, налічено 60000 видів комах на одному гектарі!!!

Журнал Станіславівський натуралісТ