Найдревніші з відомих скам'янілостей орґанізмів на Землі. Джерело ілюстрації: http://www.science20.com
Андрій М. ЗАМОРОКА
Життя на Землі виникло близько 4-х мільярдів років тому – це практично зразу після утворення з космічного пилу та газу нашої рідної планети. Проте, досі вчені знаходили лише сліди присутності древніх орґанізмів – гірські породи орґанічного походження чи хімічні сліди орґаніки. Та схоже науковці знайшли найдревніші, на нинішній день, скам’янілості бактерій.
Останнє пристанище Неандертальців. Джерело ілюстрації: http://nationalgeographic.com
Андрій М. ЗАМОРОКА
Неандертальці були єдиними людьми у Європі впродовж 200-т тисяч років, аж поки наші предки Кроманьйонці не почали експансію близько 45-ти тисяч років тому… Це була катастрофа для перших – вони повсюдно вимирали, невідомо, чи то від руки прибульців, чи то від принесених ними нових хворіб… Останні, відомі вченим, поселення Неандертальців були на Іберійському півострові, однак, схоже, що тепер антропологи віднайшли невідоме раніше оселище в районі полярного кола, яке проіснувало довше за усіх…
Радіація негативно впливає на розміри мозку у птахів чорнобильської зони. На малюнку Ластівка сільська (Hirundo rustica Linnaeus, 1758) - один із об'єктів дослідження. Джерело ілюстрації: http://www.biolib.cz Андрій М. ЗАМОРОКА
Саме це й стверджують вчені із Південно-Каліфорнійського університету, котрі 12 років ведуть дослідження у чорнобильській зоні відчуження в Україні. Їхня стаття, що вийшла друком цього місяця у престижному міжнародному журналі Громадської Наукової Бібліотеки (“PLoS ONE”), підсумовує тривалі дослідження і підводить до неочікуваного висновку про вплив низьких доз радіації на мозок впродовж низки поколінь…
Чоловік Людини неандертальської (Homo neanderthalensis King, 1864). Джерело ілюстрації: http://prehistoria.info
Андрій М. ЗАМОРОКА
У 1856 році робітники, котрі добували вапняк у долині Неандерталь, поблизу Дюзельдорфа, що у Німеччині, відкопали кістки якоїсь істоти. Хтось із них припустив, що кістяк належить давньому ведмедеві, то ж, довго не гадаючи, вони віддали їх місцевому натуралісту-аматору Йогану Карлу Фуглроту. Той, у свою чергу, показав знахідки анатому Герману Шафтгавзену. Шафтгавзен одразу упізнав людський скелет, однак, давність знахідки та деякі розбіжності у тілобудові із сучасною людиною дали підстави описати його у 1857-му році як вимерлу – найдавнішу расу Людини розумної.
Природа ґенетично модифікувала Кострицю овечу (Festuca ovina L.) (ліворуч), перенісши їй ґени від Тонконога болотяного (Poa palustris L.) (праворуч). Джерело ілюстрації: http://www.sciencedaily.com Андрій М. ЗАМОРОКА
Ми уже звикли до зеленкуватих наліпок “Без ҐМО”, які клеять не тільки на продуктах, які не повинні б бути виготовлені із трансґенних орґанізмів, а й у місцях не вельми для того принагідних. Скажімо на горілці чи мінеральній воді… А якщо роззирнутися довкола, то виявиться, що в Україні жоден продукт не містить отих страшних ҐМО. Дарма, що майонез виготовлений із додаванням модифікованого крохмалю, а йогурти є продуктом бродіння сконструйованих ґенними інженерами бактерій – зате на продукті вклеєна лейба “Без ҐМО”. Та от остання новина із наукового фронту мабуть буде не до смаку усіляким ҐМО-фобам – біологи виявили природні трансґенні рослини! То ж не такий страшний вовк, як його малюють – українська мудрість.
Таємниця Чарльза Дарвіна. Джерело ілюстрації: http://www.fogonazos.es
Андрій М. ЗАМОРОКА
22 липня 1879 року, у листі до свого друга і ботаніка Джозефа Хукера, – саме того, який довів хижацтво непентесів, – Чарльз Дарвін написав про свою “жахливу таємницю”… Навіть більш, ніж через століття, сучасні вчені продовжують дискусію про “жахливу таємницю” Дарвіна. Він так назвав не подію із власного життя, а походження квіткових рослин! З’ява скам’янілих відбитків квіткових рослин у ґеологічному літописі Землі є надзвичайно раптовою – вчені не можуть віднайти проміжних форм, які могли б зв’язати покритонасінних з їх гіпотетичними предками: або насінними папоротями, або голонасінними…
Частина материнської породи зі скам'янілими істотами, знайденими у Ґабоні (шкала - 1 см). Джерело ілюстрації: Albani et all, 2010 Андрій М. ЗАМОРОКА
Останній тиждень відзначився небувалою увагою світової наукової спільноти, ЗМІ та громадськості до маленької центральноафриканської країни Ґабону, де велика міжнародна команда вчених здійснила сенсаційне відкриття. Небачений фурор здійняли виявлені скам’янілості маленьких істот, розміром заледве півтора сантиметри, яким навіть не присвоєно ще наукової назви, а їх вважають чи не найбільш ґрандіозним відкриттям у палеонтології…
Група Австралопітеків афарійських (реконструкція). Джерело ілюстрації: http://www.xabiaaldia.es
Андрій М. ЗАМОРОКА
Днями, у віснику Національної академії наук США, група антропологів із наукових установ США та Етіопії опублікувала статтю, про знаходження у 2005 році часткового скелету Австралопітека афарійського (Australopithecus afarensis Johanson et White, 1978). Вчені стверджують, що їх знахідка є давнішою на 400 тисяч років за зроблену Дональдом Йогансоном у 1970, а також те, що Австралопітеки були прямо ходячими істотами, набагато ближчими до людей, а ніж то вважалось досі.
Накаїленґа - церемонія ініціації у племен Сарі (Папуа Нова Ґвінея). Джерело: http://www.smu.ca
Андрій М. ЗАМОРОКА
Антропологія, як наука, котра вивчає цілу низку питань, з-поміж котрих чільне місце займає наше з Вами походження, у 2009 році поповнилась новими знаннями. Одні із них мають вагоме значення для розуміння людської еволюції та природи, інші побіжне, а декотрі й лише цілком дотичне. Аби навести лад із величезним потоком інформації та виокремити найбільш вагому, “Станіславівський натуралісТ” уклав рейтинг відкриттів у антропології. Отож…
Кити - древня і численна група ссаців. Джерело: http://www.hickerphoto.com
Андрій М. ЗАМОРОКА
Кілька днів тому, ми усі мали змогу бути свідками скандалу, який розгорнувся довкола київського дельфінарію. Його підхопили ЗМІ, різного ґатунку Інтернет-видання, блоґи і звичайнісінькі користувачі соціальних мереж, сформувавши громадську думку у ставленні до цього інциденту. Бродіння довкола дельфінів у дельфінарії невдовзі згаснуть, усі усе забудуть, проте зелені активісти готуватимуть нові акції… “Станіславівський натураліст” не збирається давати оцінку подіям, а пропонує своїм читачам ознайомитись із історією китів і дельфінів.