Category: Планета комах

Червень 4, 2009
Самка Трихоферуса польового (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835) впіймана на Передкарпатті
Самка Трихоферуса польового (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835) впіймана на Передкарпатті

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

У 2006 році, мій добрий товариш по ентомологічному цесі пан Роман Бідичак, з поїздки Кримом, привіз кілька вусачів. З-поміж них був і цікавий для мене вид Трихоферусів, які не поширені в Галичині. Проте, я його помилково ідентифікував як Трихоферус оксамитовий (Trichoferus holosericeus Rossi, 1790), який є звичайним видом на південному березі Криму. Але, коли у 2008 році я упіймав цей же вид на Передкарпатті, то моє природне прагнення до пізнання і відкриттів заставило більш прискіпливіше придивитись до обох знахідок. Виявилось, що вони належать до одного виду, але не є Трихоферусом оксамитовим, а невідомим раніше для України Трихоферусом польовим (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835)

Червень 2, 2009
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)
Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758)

Ігор ЮРКЕВИЧ й Андрій ГЛОВ’ЯК

 

Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.

Травень 6, 2009
Примара
Примара

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Не багато комах утримують вдома, проте, ці дивовижні істоти – паличники – стали справжнісіньким хобі для сотень тисяч українців в усіх куточках країни. На перший погляд непримітні, вони, водночас, є найдовшими комахами на Землі, і як найліпше підходять для домашнього інсектарію. Ця стаття присвячена утриманню і розмноженню паличників вдома.

Жовтень 24, 2008
Фобетікус Чана - Phobaeticus chani
Найдовша комаха у світі - Фобетікус Чана (Phobaeticus chani)

Андрій М. ЗАМОРОКА

15 жовтня 2008 року у міжнародному зоологічному журналі “Zootaxa” була опублікована величезна стаття присвячена перегляду систематики родини Фасматид, що належить до ряду комах-паличників. І, можливо, вона залишилася б непомітною, якби автори – Франк Н. Геннеман та Оскар В. Конлі – не навели у ній опис Фобетікуса Чана (Phobaeticus chani) – найдовшої комахи у світі, а уже 17 жовтня Інтернет просто вибухнув новиною про комаху рекордсмена. Оглядачі наукових новин різних сайтів, різними мовами розповідали про це чудо природи… 

Лютий 18, 2008

saga-pedo.jpg

Володимир Третяк

Мабуть для кожного науковця починаючи від аматора-натураліста, що вперше починає польові дослідження і закінчуючи досвідченим ентомологом, впродовж зими виникають надзвичайні надії та сподівання на новий польовий сезон, який приходить з весняними днями, коли відступають холоди і за якийсь тиждень природа змінюється до невпізнанності. В такі моменти хочеться залишити всі справи в похмурих, ще зимових, стінах і з звичайним своїм причандаллям вирушити назустріч новим відкриттям…

Січень 22, 2008

blaberus-craniifer.jpg

Руслан М. Жирак

Зважаючи на постійні дискусії відносно того, кого з представників живого світу можна вважати неодмінним супутником людини, я також вирішив долучитись до цієї невдячної справи і запропонувати альтернативу добре відомим собакам, котам, коровам у вигляді… тарганів. Думаю якась дещиця раціоналізму в тому є, адже всюди, де рано чи пізно з’являється людина, згодом заселяються і ці живі створіння. І хоча, майже, в усіх людей слово “тарган” породжує досить неприємні асоціації, проте, це дуже цікава група тварин, життя яких багате різноманітними неймовірними фактами. Чого варте повідомлення, що згідно палеонтологічних досліджень таргани (Blattoptera) – древніші навіть за динозаврів! І таких незвичних відомостей про життя тарганів дуже багато…. 

Листопад 16, 2007

muskorum1.jpg

Руслан Жирак

Джміль моховий (Bombus muscorum Fabricius, 1775) – напевно чи не один із 10 видів джмелів, що занесені до Червоної книги України (1994 р.), відносно якого точаться постійні суперечки біологів про його природоохоронний статус і доцільність включення у нову редакцію Червоної книги України. Проте, всупереч усім дискусіям і двояким поглядам, популяції цього виду в місцях його виявлення й поширення необхідно всебічно охороняти і проводити заходи щодо його збереження. 

Журнал Станіславівський натуралісТ

Листопад 16, 2007

lasiurus.jpg

Наталя Глібовицька  

Як відомо, кажани володіють бездоганною мисливською майстерністю. В цьому їм допомагають стратегії планеруючого польоту, зморщені морди, довгі язики і фантастична аеродинаміка. Завдяки цьому всьому деякі із цих створінь можуть запросто упіймати птаха на льоту. Але зазвичай кажани, якщо і харчуються тваринами, то набагато дрібнішими і не настільки жвавими, наприклад, нічними метеликами. Що ж такого привабливого може бути в молі – це, звичайно, знає, хіба, сам кажан. Згадується єдиний випадок, коли міль нас всіх здивувала – це відкриття її потягу до сліз птахів, які сплять. Однак, вчені знайшли ще дещо цікаве. Метелики здатні прислухатися до крил кажанів, щоб врятуватися від небезпеки бути з’їдженими. Але, як виявилося, з цією ж метою вони можуть і видавати звуки.

Жовтень 22, 2007

 Володимир Пушкар та Андрій М. Заморока 

Одним із найцікавіших відкриттів у царині жуків-турунів з Українських Карпат, у минулому столітті, став опис нового ендемічного виду Лейста українського (Leistus ucrainicus). Хоча нові види турунів тут були описані й зовсім недавно, але ця знахідка привертає особливу увагу, оскільки ось уже 53 роки ніхто окрім автора опису не ловив цього жука, а відомий він лише за двома екземплярами з г. Молода, що в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

Серпень 7, 2007

showpic.jpg

Андрій М. Заморока

  В останні роки на вулицях наших міст впадає в око те, що уже в липні каштани всихають і з них опадає листя. В народі подейкують, що то радіація, а одна обласна санепідемстанція навіть заявила про масове захворювання каштанів на іржасту росу. Проте, як завжди чутки мають надуманий характер і зовсім необґрунтований… Станіславівський Натураліст разом зі Студентським Науковим Ентомологічним Товариством “Тенакс-17” спробували розібратися у ситуації.