Author: admin

Жовтень 25, 2009
Відбитки листків тропічних дерев знайдені у відкладах вугільних копалень Північної Колумбії. Джерело: http://www.pnas.org
Відбитки листків тропічних дерев знайдені у відкладах вугільних копалень Північної Колумбії. Джерело: http://www.pnas.org

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Палеонтологічні знахідки, які б стосувалися сучасних тропічних лісів є надзвичайно рідкісними, проте групі американських вчених зі Смітсонівського Інституту, Каліфорнійського та Пенсильванського університетів під керівництвом Скота Л. Вінґа (Scott L. Wing) вдалося віднайти найдавніші скам’янілі залишки тропічних лісів сучасного типу. Провівши детальні дослідження у вугільних копальнях півночі Колумбії – у місцевості під назвою Керехон (Cerrejón), вчені оцінили вік своєї знахідки у 58 млн. років – це практично зразу після вимирання динозаврів…

Жовтень 18, 2009
Колонії різних видів пліснявих грибів. Джерело: http://www.en.wikipedia.org
Колонії різних видів пліснявих грибів. Джерело: http://www.en.wikipedia.org

 

Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ

 

Плісняві гриби з’явились на Землі дуже давно, перші достовірні палеонтологічні відомості про них датуються кінцем тріасового і початком юрського періодів – близько 200 млн. років тому. Вони є повсюди. Навіть у таких місцях де інші живі істоти існувати не можуть – на місці вибуху реактора Чорнобильської АЕС було знайдено велику кількість цвілевих грибів. Їх знаходять у товщі льодовиків Антарктиди на глибині до декількох сотень метрів. І навіть у ракетному паливі, та на ілюмінаторі космічного корабля, що ледь не призвело до аварії. Ще плісняву знаходять у стерильних умовах лабораторій…

Жовтень 14, 2009
Вуалева форма Цихліди-метелика. Джерело: http://www.atlas.drpez.org
Вуалева форма Цихліди-метелика. Джерело: http://www.atlas.drpez.org

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Мабуть, найбільш веселковою з-поміж усіх акваріумних рибок є південноамериканська Цихліда-метелик. Незвично дрібна, як на родичку скалярій, дискусів і малавійських цихлід, вона привертає увагу акваріумістів своїм феєричним забарвленням і неординарною поведінкою. На відміну від своїх великих і дорогих родичок, Цихліда-метелик не стала офісним символом феншую, а залишається домашнім улюбленцем для величезної кількості акваріумних хобістів по всьому світі. 

Жовтень 13, 2009
Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896). Джерело: http://www.news.nationalgeographic.com
Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896). Джерело: http://www.news.nationalgeographic.com

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Коли у 1896 році подружня американських натуралістів Джордж та Елізабет Пікхани описали кількаміліметрового павука із тропічних лісів Мезоамерики, то вони навіть гадки не мали, що більш, ніж через століття, ця мініатюрна істота спричинить справжнісінький фурор у світі науки. Сучасні дослідження показали, що він єдиний із павуків, який живиться рослинною їжею…

Жовтень 12, 2009

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

251 мільйонів років тому, на межі пермського й тріасового періодів, Землю сколихнула небачена раніше до того катастрофа, яка вражає своєю масштабністю. За дуже короткий відтинок часу вимерли ледь не всі живі організми, які населяли нашу планету в той час! Палеонтологи уже давно шукали винуватця трагедії, підозрюючи астероїд або комету, проте, причина виявилась цілком інша…

Жовтень 7, 2009
Галицький національний парк. Касова Гора. Підчас польових досліджень. Джерело: Василь Маланюк
Галицький національний парк. Касова Гора. Підчас польових досліджень. Джерело: Василь Маланюк

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

До першої з’яви людини, на Європейськім терені, а трапилось то близько 1,8 млн. років тому, дика природа процвітала. Перші поселенці не чинили великого впливу на неї, але минав час і від колись безмежних дібров Прикарпаття майже нічого не залишилось, прадавні степи Поділля практично повсюдно розорані… Минуло б іще зовсім небагато часу і наші внуки дізнавались би про дику природу Галичини лише із давніх фоліантів та різноманітних Інтернет-ресурсів… На щастя, нині ще є терени, де знайшли свій останній прихисток ліси, степи і болота з їх неймовірним багатством флори і фауни – це Галицький природний національний парк. З усіх природо-заповідних територій, він займає унікальне положення, адже саме на його терені охороняються природні екосистеми одночасно і Передкарпаття і Поділля.

Жовтень 7, 2009
Галицький національний парк. Степовий локалітет "Камінь". Ентомолог за роботою. Джерело: Руслан Жирак
Галицький національний парк. Степовий локалітет "Камінь". Ентомолог за роботою. Джерело: Руслан Жирак

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Комахи. Вони всюдисущі і вражають своїм різноманіттям. З усього безмежжя живих організмів, які населяють Галицький національний парк, комахи є найбільш чисельною групою біоти, як за кількістю видів, так й особин. Ми так звикли до них, що напевно важко уявити собі луки без метеликів і бджіл, ліси без жуків і мурах, болота без бабок і водомірок, а степи без численних коників і джмелів… Одні із них, як от комарі та мухи, нам дошкуляють, а інші, на кшталт, метеликів причаровують, чи до прикладу, бджоли і мурахи вражають своєю “працьовитістю”.

Жовтень 5, 2009
Жовтень 4, 2009
Червоне вино є визнаним антиоксидантом (Надмірне споживання алкоголю шкодить здоров'ю). Джерело: Галя Воронич і Наталя Щипанська
Червоне вино є визнаним антиоксидантом (Надмірне споживання алкоголю шкодить здоров'ю). Джерело: Галя Воронич і Наталя Щипанська

 

Галя Воронич та Наталя Щипанська

 

 

З телевізійної реклами, радіо, ґазет нам усім часто доводиться чути про “антиоксиданти”. Що ж воно таке, що усі навперебій пропагують їх? Ми вирішили дослідити це питання і поділитись із нашими читачами. Перш за все, нас зацікавило, що ж собою являють антиоксиданти, їх механізм дії, локалізація і чи насправді вони є настільки корисними. Результати читайте далі…

Вересень 24, 2009
Кити - древня і численна група ссаців. Джерело: http://www.hickerphoto.com
Кити - древня і численна група ссаців. Джерело: http://www.hickerphoto.com

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Кілька днів тому, ми усі мали змогу бути свідками скандалу, який розгорнувся довкола київського дельфінарію. Його підхопили ЗМІ, різного ґатунку Інтернет-видання, блоґи і звичайнісінькі користувачі соціальних мереж, сформувавши громадську думку у ставленні до цього інциденту. Бродіння довкола дельфінів у дельфінарії невдовзі згаснуть, усі усе забудуть, проте зелені активісти готуватимуть нові акції… “Станіславівський натураліст” не збирається давати оцінку подіям, а пропонує своїм читачам ознайомитись із історією китів і дельфінів.