Антон ВЛАЩЕНКО, Альона ГУКАСОВА та Ксенія КРАВЧЕНКО
Продовження. Початок.
Наш перший табір був розташований посеред лісу поруч закинутої, розбитої будівлі військової частини. Ще у травні ми знайшли у приміщеннях першого поверху Підковиків малих (Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800). Ці кажани обрали найбільш захищені від протягів приміщення, але не спускались до підвалу, де було занадто холодно. Зараз вони були на тих самих місцях, але вже з дитинчатами.
Антон ВЛАЩЕНКО, Альона ГУКАСОВА та Ксенія КРАВЧЕНКО
Кажани є однією з найбільш загадкових груп хребетних тварин. Вдень вони розміщуються по добре захищених схованках, а ввечері, у густих сутінках, вилітають на полювання. У темряві ці тварини покладаються на свій природний сонар, що дозволяє їм безпомилково орієнтуватися у просторі та полювати на нічних комах. Кажани можуть “бачити” там, де всі інші хребетні, що покладаються на зір, є безпорадними. Вилетівши зі сховища, тварина подається полювати.
Андрій ГЛОВ’ЯК
Люди завжди цікавились своїм походженням. Звідки ми, як виникло життя на Землі? Тепер наука знає, що всі хімічні елементи утворились у надрах зірок. Але постає питання, звідки ж взялись зірки? Першим поштовхом до відповіді на це питання стало відкриття надзвичайної сили гама-променів, які можуть утворюватись при вибусі зірки…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Минулої суботи – 5 березня 2011-го року – “Космологічний журнал” (Journal of Cosmology), у вільному онлайн доступі, опублікував статтю про знаходження скам’янілих відбитків позаземних синьо-зелених водоростей у метеориті, що впав на Землю у 1865-му році. Ця новина збурила науковий світ, який уже встиг трохи “заспокоїтись” після аналогічної статті 1996-го року щодо знаходження ймовірних скам’янілих бактерій у марсіанському метеориті ALH 84001… Як висловився з цього приводу сайт “Популярна наука” (POPSCI), реакція наукової спільноти на цю публікацію знаходиться десь в межах: “Гм, що?” та “Ні”…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Острів Мадаґаскар завжди вирізнявся своєрідними флорою та фауною, для котрих властивий високий ступінь ендемізму. Більшість із тутешніх тварин більше ніде на Землі не трапляються, одначе, за останні два століття природа острова практично цілковито була знищена: ліси вирубані, а на їх місці постали пасовища, савани розорані під поля, збудовані нові міста і села… Але навіть тепер, коли від дощових лісів залишились лише клапті у горах, а сухі ліси збереглись у неприступних скелястих районах, вчені відкривають все нові і нові види тварин. Не став винятком і новий вид птахів із заходу Мадаґаскару…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Близиться туристичний сезон, і невдовзі вервиці любителів мандрувати потягнуться до Карпатських гір. Куди податись? “Станіславівський натураліст” вирішив запропонувати чотири Ґорґанські вершини, які припадуть до смаку не лише любителям екстремальних походів, а й прихильникам комфортного відпочинку…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Саме це й стверджують вчені із Південно-Каліфорнійського університету, котрі 12 років ведуть дослідження у чорнобильській зоні відчуження в Україні. Їхня стаття, що вийшла друком цього місяця у престижному міжнародному журналі Громадської Наукової Бібліотеки (“PLoS ONE”), підсумовує тривалі дослідження і підводить до неочікуваного висновку про вплив низьких доз радіації на мозок впродовж низки поколінь…
Андрій М. ЗАМОРОКА
2010 рік був не лише багатим на відкриття по усьому світі, благо, багато з яких активно промоціювалися у ЗМІ, декотрі відомі лише фахівцям, а інші залишились непоміченими… Одначе, 2010-й – це ще й кінець першого десятиліття у нових столітті і тисячолітті! То ж пропонуємо нашим читачам короткий огляд найвагоміших досягнень першого десятиліття міленіуму…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Багато кому, та, певна річ, не усім відома ця незвичайна рослина – родом із Далекого Сходу. На своїй батьківщині, вона утворює густі непрохідні колючі чагарі по узліссях, ярах та видолинках, а от у нас в Європі Аралії (Aralia L.) відомі, радше, як декоративні рослини у ботанічних садах та парках. Одначе, є у Аралії й більш практичне застосування, ніж декоративність, – це лікувальні властивості.