#14 ШАЦЬКІ ОЗЕРА – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Світязь. Джерело ілюстрації: http://photodocumentalist.org.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Волинська область]

На півночі Волині, де на десятки кілометрів тягнуться гребені піщаних дюн, порослих смарагдовими борами, наче розсипи коштовного каміння, розкинулись небесно-сапфірові озера. То є край українського поозір’я – одна із найбільших і найвідоміших природних дивовиж України – Шацькі Озера. Сей заповідний край є не лише туристичною атракцією, а й одним із останніх прихистків польодовикових екосистем на наших теренах.

Найбільші із Шацьких Озер: Пулемецьке (зліва), Світязь (вцентрі) та Люцимир (справа). Джерело ілюстрації: http://www.marshrut-club.com

Мальовничі терени шацького поозір’я розкинулись на півтисячі квадратних кілометрів у межиріччі Прип’яті і Західного Бугу. На цій пласкій хвилястій від піщаних дюн рівнині, заболоченій у пониззях і сухій на гребенях, налічується більш, ніж три десятки озер. Ядро системи Шацьких Озер складає 5 великих водоймищ завбільшки від 2,5 до 27,5 квадратних кілометрів, між котрими розкидані чисельні дрібніші озерця.

Шацькі Озера об'єднують більше 30-ти великих і малих озер. Джерело ілюстрації: https://uk.wikipedia.org

Найбільшим і найвідомішим з-поміж Шацьких Озер є Світязь. Його прозорі й спокійні води сягають найбільшої глибини, майже, 60 метрів! Другим за розмірами є Пулемецьке озеро – 16,3 квадратних кілометрів і завглибшки до 20-ти метрів. Третім з найбільших є озеро Луки площею, майже, 7 квадратних кілометрів і глибиною близько 3 метри. Четверте – озеро Люцимир площею 4 квадратні кілометри і глибиною понад 11 метрів. П’ятим із найбільших Шацьких Озер є Острів’янське озеро завбільшки 2,5 квадратні кілометри і майже 4 метри завглибшки.

На Світязі. Джерело ілюстрації: http://www.marshrut-club.com

Між Шацькими Озерами та рікою Прип’яттю пролягла гряда низьких пагорбів, яка є головним європейським вододілом, що розмежовує Балтику і Чорномор’я. Тож поозір’я належить до водозбору Балтіського моря. Цікаво, що Шацькі озера лежать нижче Прип’яті, а відповідно і рівень вод у них відмінний.

Шацькі Озера ваблять до себе чаруючими краєвидами і тихими водами. Джерело ілюстрації: http://svityaz-centr.com

Шацькі озера – це все, що залишилось нам на спомин від древніх льодовиків, які вкривали терени Полісся сотні тисяч років тому. Вони є реліктом того часу, коли тут бродили мамути і шерстисті носороги, а людина розумна тільки-тільки виокремилась в окремий вид людського еволюційного дерева і почала розселятись по світу… Ця історія сягає у минуле на 150 тисячоліть.

Прозорі води і піщане дно Шацьких Озер - це одна із чисельних тутушніх дивовиж. Джерело ілюстрації: http://www.shackie-ozera.com.ua

Близько 200-т тисяч років тому розпочалось передостаннє і найжорсткіше, за останнє мільйоноліття, риське зледеніння – потужні льодовики кількакілометрової товщини скували північну півкулю, просунувшись далеко на південь. В Україні, по долині сучасного Дніпра, льодовик досягав аж Полтави, а зона вічної мерзлоти – Миколаєва і Херсону! Однак, на Волині, його край пролягав значно північніше – поблизу сучасних Луцька і Рівного. Риський льодовик, насуваючись, у буквальному розумінні, ошкурив терени геть аж до материнської породи. І коли 120-110 тисячоліть тому клімат на Землі різко потеплішав, риський льодовик стрімко розтанув, заповнивши волинську котловину водами, – виникло велетенське озеро, яке охоплювало терени Західного Полісся України, Польщі і Білорусі. Щоправда, воно проіснувало зовсім недовго, мабуть всього два-три століття, допоки льодовик не звільнив водам шлях до Балтійського моря – вода стекла, залишивши по собі систему озер. Ті озера були набагато більшими, ніж сучасні.

Тихе надвечір'я в українському поозір'ї. Джерело ілюстрації: http://www.marshrut-club.com

Сучасні Шацькі озера сформувались уже після останнього – вюрмського зледеніння, що завершився близько 10 тисячоліть тому. Вюрмський льодовиковий період був набагато м’якшим за риський – льодовики тоді сковували Прибалтику і польське Помор’є, досягаючи півночі Білорусі, а теперішня Волинь нагадувала тундру із вічною мерзлотою і наскрізь замерзлими озерами. Формування сучасного ландшафту розпочалось близько 14 тисячоліть тому у часі надстрімкого Бьолінґського потепління. У той період, вюрмський льодовик зазнав потужного руйнування внаслідок танення. Величезні раптові обсяги талої води затопили вічну мерзлоту і замерзлі озера, у буквальному розумінні, промивши їх до самого дна. Заразом, води із льодовика намили потужні багатометрові товщі піску і гальки, які частково замулили озера, зменшивши їх розміри приблизно до сучасних. Однак, теплий період тривав всього 300-400 років і змінився різким дріасовим позимнінням – останньою стадією вюрмського льодовикового часу. Принесені річками пісок і галька, тепер піддались еоловим стихіям – вітер, поверх нової мерзлоти, наніс дюни, утворивши, такий знайомий тепер, хвилястий рельєф.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #13 Гора Говерла Наступна стаття – #15 Букові праліси Карпат

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

4 Comments

  1. Квітень 3, 2016
    Reply

    Вот это красота я понимаю настоящая украинская природа.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

48 − 46 =