ЗАГИБЕЛЬ “БІЛИХ ПРАПОРЦІВ”

dolph.jpg
Останні із фотографій Янцзійського річкового дельфіна Lipotes vexillifer (Miller, 1918)

Андрій М. ЗАМОРОКА

У 2006 році міжнародна експедиція півтора місяця безуспішно намагалась віднайти найбільш рідкісного янцзійського річкового дельфіна. Науковці з шести країн світу, на двох наукових суднах, озброєні найсучаснішою оптикою та ехолокаторами, пройшовши по ріці Янцзи більше 3,5 тис. кілометрів, із сумом констатували, що “білі прапорці” – янцзійські річкові дельфіни вимерли…

Експедиція, споряджена за підтримки Міністерства агрополітики та продовольства Китаю, Швейцарського федерального інституту водних досліджень та технологій, Національної агенції океанічних та атмосферних досліджень, Інституту океанографії США та Японської агенції рибогосподарських досліджень, покликана була встановити чисельність Янцзійських річкових дельфінів. Проте, дослідивши величезну територію, вчені принесли всьому прогресивному людству сумну звістку – дельфіни вимерли.

Янцзійський річковий дельфін ще за часів древнього Китаю знаходився під захистом релігії, оскільки вважався річковим божеством, перші згадки про них датуються періодом династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.), проте науці вони стали відомими лише у 1918 році. Народна назва янцзійського річкового дельфіна “Пейші” – “білий прапорець”. І справді його спинний плавець нагадує нагадує маленький прапорець, а оскільки загальне забарвлення тіла світло-блакитно-сіре, то він виглядає білим. Наукова назва цього дельфіна – Lipotes vexillifer (Miller, 1918) – перекладається як: “невідомий прапороносець”.

Янцзійські річкові дельфіни невеликих розмірів – 1,4-2,5 м завдовжки і важать від 42-х до 167-и кг. Самки значно більші за самців, тіло валькувате, дуже рухома шия. Грудні плавці короткі, виглядають, наче обрубані, спинний – невисокий, пологий і зміщений на задню частину тіла. Щелепи витягнуті у дуже довгий і вузький рострум, який трохи загнутий догори. Дихальце овальне та зсунуте вліво. На відміну від інших видів річкових дельфінів, у янцзійського надзвичайно маленькі очі – вони, майже, цілковито редуковані, тому зір дуже поганий. Здебільшого вони орієнтуються не на зір, а на ехолокацію, на додачу, вода у Янцзи дуже каламутна, тож очі й не допоможуть.

Екологія цих дельфінів вивчена дуже погано, відомо, що вони полюють на дрібну рибу, часто траплялися на мілководдях і є дуже лякливими. Часом вони здійснювали міґрації по ріці й запливали у сусідні озера.

Раніше янцзійський річковий дельфін траплявся у центрально-східній частині Китаю в річках Янцзи та Цяньтан, а також у озерах Дунтінху і Поянху. Проте індустріалізація Китаю, будівництво дамб гідроелектростанцій, хімічне та шумове забруднення річок, призвели до зміни їх гідрологічних режимів, міграційних коридорів риб та самих дельфінів. Все це разом поставило дельфінів на межу вимирання ще у 1975 році, коли в КНР їх взяли під охорону. У 1979 році янцзійського річкового дельфіна було визнано національним надбанням Китаю, а полювання на нього заборонили лише з 1983р. Чисельність дельфінів до 1900-го року оцінювалась у 3000-5000 особин, в 1980-му року – 400, у 1990-у році – 200, у 2000-му році – 5-13, останній відомий екземпляр помер природною смертю у 2002-му році, а у 2006-му їх оголосили, можливо, вимерлим видом. Залишається невідомим чи збереглись ці унікальні тварини ще у якихось невеликих притоках Янцзи, а може людство уже ніколи більше не побачить “білих прапорців”…

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

One Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 25 = 33