ОТРУЙНІ СТВОРІННЯ КОРАЛОВОГО ЦАРСТВА

pterois-volitans.jpg

 Дмитро Бажанський

Багатство і різноманітність коралових рифів зумовлює феноменальну концентрацію тварин на дуже малій території – маса всіляких хижаків від найнижчої до найвищої ланок, від креветок до акул і баракуд. І в цьому шаленому коловороті, усі намагаються когось з’їсти, й одночасно усі намагаються не стати чиїмсь обідом. Еволюція спільноти коралового рифу пішла на вигадку найрізноманітніших способів захисту і порятунку – одні тварини закопуються у пісок і забиваються у найдрібніші щілини між каменями, інші ховаються між гілками коралів, а треті озброєні смертоносними отруйними голками, щупальцями і слизом. Ми, пілігрими із суходолу, є чужими у фантастично красивому світі рифу, і наша самовпевненість не дозволяє побачити ту небезпеку, яка виникає, хоча б з необережності.
 

Навіть коралові поліпи є небезпечними, адже, окрім жалких клітин-ктенідій, їхні вапнякові скелети мають гострі вирости, рани від яких заживають дуже довго і болісно. Численні і різноманітні медузи, від цілком безневинних до смертельно небезпечних, які забрали не одне життя пірнальників. Наприклад, невелика медуза Міллепора – жовтуватого чи кремового забарвлення, може завдати опіків не сильніших, ніж кропива, а от контакт із сумнозвісною Морською осою (Chironex fleckeri) призводить до паралічу і навіть смерті. Ззовні ця медуза нічим не примітна – прозоре тіло завбільшки із літрову банку і чотири галузисті щупальця. Токсичні опіки, завдані нею, дуже довго не заживають і впродовж кількох місяців викликають нестерпні болі.

Дно всипане біленьким кораловим піском, часто приховує більше небезпек, аніж відкриті води. Річ у тім, що дуже багато донних тварин мають чудове маскувальне забарвлення, а на випадок, коли хижак їх таки виявив, у них є цілий арсенал отруйних голок і шипів. До таких тварин належать скат-хвостокіл, риба-камінь, морські їжаки, голо зяброві молюски і ще багато інших. Наприклад, Риба-камінь або Риба-скорпіон (Synanceja verrucosa) ховається між каменями і у ямках з піском. Нерухому рибу неможливо відрізнити від дна – вона, зачаївшись, вичікує на свою здобич, але аби не стати чиїмсь обідом, у цієї риби є на спинному плавці є кілька отруйних шипів. Для необережного пірнальника, який випадково наступив на рибу, знайомство може коштувати життя. Сильне отруєння викликає параліч і гостру серцеву недостатність, що під водою закінчується трагічно. Інші отруйні риби, як от Риба-крилатка чи Риба-зебра (Pterios volitans) зовсім не ховається і навіть не має особливого маскувального забарвлення. Вона повільно плаває між коралами, розставивши в різні боки свої фантастичні плавники-віяла, які озброєні численними отруйними шипами та гачками. Отрута Риби-крилатки не є смертельною для людини, але викликає больові відчуття. Озброєні отруйними голками і морські Їжаки-діадеми, які є звичайними мешканцями рифу. Вони часто збираються у великі групи, а іноді поодинці сидять на коралах та в щілинах між каменями. Необачний дайвер може познайомитись з крихкими голками Діадем, які обламуються і викликають запалення і зараження. Поруч з ними трапляються отруйні равлики, які приналежні до роду Конус (Conus). Вони є хижаками, що полюють на коралових риб – з-під мушлі, равлик, висовує довгий хоботок, і як тільки риба підпливе ближче, миттєвим ударом він пробиває луску і шкіру й впорскує отруту, що вбиває рибу, а тоді спокійно, не кваплячись, поїдає мертву жертву. Для людей кожен третій контакт із Конусом закінчується смертельним випадком від паралічу.

Екстраординарними мешканцями рифу є Морські змії-плоскохвости, що мають дуже небезпечну і смертельну для людини отруту. На нинішній день відомо близько 50 видів Морських змій. Вони все життя проводять у відкритому морі, на коралових рифах і в манґрових болотах, але для розмноження виходять на сушу. Наприклад, Великий Плоскохвіст (Laticauda semifasciata), що досягає 2-х метрів у довжину, живе на коралових рифах, повільно плаваючи у пошуках здобичі. Пірнальника він може сприймати за частину рифу, тому часто підпливає і досліджує його за допомогою свого роздвоєного язика. У такому випадку не варто впадати у паніку, Плоскохвіст, переконавшись, що на дайвері немає нічого їстівного попливе собі далі, незавдавши жодної шкоди.

Але, незважаючи на всі ті небезпеки, що можуть підстерігати необачного пірнальника на рифі, краса і магічність коралового царства лише заворожує. Вона дивує вчених своїм багатством і заставляє шалено калатати серця туристів від захвату. А тварини у цьому дивному світі не налаштовані завдати шкоди людині, проте, сама людина чинить величезну шкоду рифові…

admin Written by:

One Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 4 =