ЧОМУ ПОМИРАЮТЬ КАШТАНИ?

Андрій М. Заморока

  В останні роки на вулицях наших міст впадає в око те, що уже в липні каштани всихають і з них опадає листя. В народі подейкують, що то радіація, а одна обласна санепідемстанція навіть заявила про масове захворювання каштанів на іржасту росу. Проте, як завжди чутки мають надуманий характер і зовсім необґрунтований… Станіславівський Натураліст разом зі Студентським Науковим Ентомологічним Товариством “Тенакс-17” спробували розібратися у ситуації.

Хто не бачив каштану, точніше гіркокаштану кінського (Aesculus hipocastanus) – така його наукова назва? Звичайно, що всі. Його лопатеві листки стали такими звичними для жителів міст і сіл України, що мало хто сумнівається у тому, що це дерево істинно українське. Але то не так, ще в ХІХ столітті гіркокаштан був екзотикою і висаджувався лише у ботанічних садах і великих містах, на кшталт Києва, Харкова чи Львова. І з цим, таким звичним деревом, щось трапилось. В останні роки каштани раптово почали сохнути, влітку скидати листя і цвісти восени. Спершу це відбулось на Закарпатті десь на межі 2000-го року, проте ця подія якось не привернула уваги ні населення, ні влади, ні науковців. Забили на сполох, коли дивні речі з каштанами почали творитись у Львові в 2002 році. За дослідження взялись науковці і видали результат. Виявилось, що бідою наших каштанів є міліметрових розмірів моль – Cameraria ohridella Deschka et Dimič або каштанова мінуюча моль – вид невідомого походження, який був виявлений в ізольованому локалітеті озера Охрид в Македонії (Formed Jugoslavian Repablic Makedonia) у 1985 р, а як новий вид – описаний у 1986 р. Cameraria ohridella не є автохтонним видом і вважається завізним, проте його батьківщина до нинішнього дня так і невстановлена. До 2000 р. даний вид поширився по всій Європі, втому числі і в Україні. Вважається, що інвазія Cameraria ohridella в Україну розпочалась у 1998-1999 рр. з Угорщини. Впродовж останніх років вид поширився на територію більшої частини Західної України і розпочав експансію в центральні реґіони держави. Науковці Інституту зоології імені І.І. Шмальґаузена НАН України (Київ) на чолі І. Акімовим вказують, що поширення молі відбувалось вздовж автотраси Чоп-Київ за рахунок перевезення автомобілями та залізничним транспортом уражених листків каштану. Проте перші достовірні дані про наявність цього виду в Україні припадають на 2002 р, коли Cameraria ohridella масово була виявлена у м. Львові, де спричинила серйозну стурбованість тамтешніх біологів. Загалом Акімов І. зі співавторами вказують наявність молі і для м. Івано-Франківська у той самий час, коли вона була виявлена у м. Львові, проте такі дані не підтверджуються, оскільки опадання листя в серпні і навіть типового ушкодження листя гіркокаштану ні в м. Івано-Франківську, ні в районних центрах області у 2002-2003 рр. не спостерігалося. Однак в другій половині липня 2004р. було відмічено наявність типових охристих плям на листках гіркокаштану, їх скручування та опадання у м. Івано-Франківську та цілій низці населених пунктів області.Личинки каштанової мінуючої молі поселяються в листках гіркокаштану, клену гостролистого (Acer plataniodes), липи серцелистої (Tilia cordata), платану західного (Platan occidentalis) та ясена (Fraxinus excelsior). За даними Наукового департаменту Студентського Наукового Ентомологічного Товариства “Тенакс-17” та відділу лепідоптерології встановлено ареал Cameraria ohridella в Івано-Франківській області, який охоплює практично всю її північно-східну частину. Зокрема каштанову міль виявлено у населених пунктах Рогатинського, Галицького, Тисменицького, Калуського, Долинського, Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Коломийського, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів, а також у м. Івано-Франківськ. Не виявлено шкідника лише у гірських районах, що пов’язується з температурним режимом і незначними площами каштанових насаджень. Очевидно, що інвазія шкідника на територію Івано-Франківщини відбувалась одночасно в двох напрямках: на північному заході через містечко Болехів і на півночі через місто Рогатин.