Category: Палеонтологія

Вересень 18, 2025

Андрій М. Заморока

Світ сповнений таємниць і несподіваних відкриттів, зриваючи полуду незнання з яких, перед нами постає неймовірна картина реальності, більш вишукано багатша, аніж будь-яка фантазія. Уявіть собі, що глибоко у вічній мерзлоті, де лід зберіг тіла велетенських мамутів, вчені докопались до неймовірної таємниці – найдавнішої на сьогодні ДНК мікробів, що жили разом зі своїми господарями. У скам’янілих зубах і кістках шерстистих і степових мамутів – тварин, які колись панували на просторах від Північної Америки до Європи, – дослідники знайшли сліди бактерій, що жили у тілах цих слонових. Ба, більше – декотрі з них були смертоносними…

Березень 26, 2020

Андрій М. ЗАМОРОКА

На берегах сучасної Адріатики, в глибині печер Динарських Гір, куди ніколи не проникає світло, у холодних підземних озерах і потічках мешкають загадкові істоти протеї. Мало кому, окрім окремих дослідників, щастило бачити цих незвичайних, безбарвних і позбавлених очей істот. Однак, де губиться їх рід у пітьмі мільйоноліть?…

Грудень 16, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Допоки нещасних динозаврів малюють голими почварками, палеонтологи віднаходять все більше і більше доказів, що ці дивовижні істоти були опереними і вельми схожими на сучасних пташок, хіба, що лиш із зубами… Жахливий тиранозавр, зі своїми недорозвинутими мацьонькими “ручками”, більше був схожий на сучасних ківі, редуковані крила яких заховані під густим пір’ям. Стає все більш очевидним, що тероподові динозаври, на кшталт, велоцираптора, не “носили” свої передні кінцівки поперед тіла, а складали їх вздовж, як крила птахів. Але мова у статті піде не проце, а про хвіст динозавра, ідеально збережений у шматку бурштину.

Листопад 15, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

У часі останнього зледеніння, безмежні терени холодних тундрових степів від Іберії до Апалацьких Гір заселяли велетенські волохаті мамути. Їхні стада випасались на безлісих рівнинах, щовесни міґруючи з півдня на північ, а восени назад. Ця, фактично, ідилічна історія добігла свого трагічного кінця, коли клімат різко потеплішав, рівнини поросли лісами, а володарем у нових умовах стала людина. Мамути вимерли…

Листопад 5, 2018
Лютий 19, 2016
Одна із давніх світлин найбільшого і найвідомішого фраґменту скам'янілого дерева на околиці Дружківки. Джерело ілюстрації: http://esu.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Донецька область]

В Україні є місця неймовірної краси і мальовничості, а є місця неймовірної історії, де всього за кілька секунд із сучасності провалюєшся у таку сиву давнину, що навіть древність динозаврів перед нею тьмяніє. Саме таким місцем є пагорби довкола містечка Дружківка на Донбасі, де просто на схилах розкинувся скам’янілий ліс віком 300-280 мільйоноліть!

Січень 19, 2016
Довга шия жирафи, ще з часів Ламарка і Дарвіна, була приводом для з'ясовування стосунків між креаціоністами і еволюціоністами. Але ж як вона виникла насправді? Джерело ілюстрації: http://www.tolweb.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

“…Вчені з легкістю можуть пояснити чому у жирафи довга шия, проте, чому саме у жирафи – цього не скаже ніхто, як би не намагався…”

Ден Сімонс
“Падіння Гіперіону”
1990

Чаруюча і ґрацильна зовнішність жирафів – цих непересічних мешканців африканської савани, – увібрала в себе усю витонченість і красу еволюції. А скільки списів було наламано довкола загадки походження їх довгої шиї, співставних, хіба лише, з еволюційною таємницею яскравого хвоста самця павича… І попри те, що то є хрестоматійний приклад еволюції зі шкільного підручника біології, але якоїсь ясності у самім механізмі та причинах її виникнення не було. Шия жирафи активно артикулювалася, у рівній мірі, як еволюціоністами, так і креаціоністами, арґументуючи, як не дивно, цілковито протилежні теорії… А уся проблема полягала у тому, що досі не було палеонтологічних знахідок, які б вказували на проміжні етапи еволюції жирафової довгошийості.

Листопад 8, 2015
Грибочки. Джерело ілюстрації: http://s-media-cache-ak0.pinimg.om

Андрій М. ЗАМОРОКА

У палеонтологічному літописі нашої планети є періоди, коли життя набувало фантастичних форм, випадаючи із загального еволюційного тренду. Прикладом цього можуть слугувати вимерлі девонські (320-470 мільйоноліть тому) істоти, які отримали назву Першотисів (Prototaxites). Вчені досі немають єдиної думки яке таксономічне становище займали ці орґанізми, проте, більшість фахівців схиляється до гадки, що то були гриби. Велетенські гриби, заввишки до 8-ми і завширшки до 1-го метрів!

Липень 28, 2015
Чотириніг в'юнкий. Джерело ілюстрації: http://www.nature.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Змії викликають неоднозначні відчуття у більшості людей: вони одночасно і лякають, і зачаровують своєю загадковістю. Однак, є люди, для яких вивчення змій, – сенс життя. Їх захоплює розмаїття, спосіб життя, полювання та еволюція змій. Подібність змій до ящірок вказує на спільного предка, від якого обидві групи еволюціонували. А чисельні варіації видів ящірок із вкороченими ногами та й взагалі без ніг, вселяла вченим впевненість у близьких родинних зв’язках між зміями та ящірками. Проте, відсутність палеонтологічних даних, які були б підтвердженням спільного походження обох груп цих тварин, завше залишала простір для теоретизування. Знахідка скам’янілої чотириногої змії стала переломним моментом у візіях про час і місце виникнення змій.

Грудень 19, 2014
Анхіорніси - дрібні пернаті динозаври, - на гніздівлі. Джерело ілюстрації: http://www.riseofanimals.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Схоже, що філософська дилема про первинність курки чи яйця вирішилась на користь останнього. Адже поведінка насиджувати яйця так, як то роблять птахи, з’явилась задовго до виникнення цих пернатих тварин. І, власне, “авторами” цього стали динозаври.