Станіславівський Натураліст Posts

Ірена Москалюк

У своїй книзі “Парк юрського періоду”, відомий американський письменник Майкл Крайтон, якось несвідомо чи може навмисне оспівав, повернувши із небуття, таких древніх істот, що людям і не снилося. Він оживив, хоча й на сторінках роману, динозаврів, тим самим спричинивши небачену до того “динозавроманію”. Ці істоти, вимирання яких дало можливість народитись Homo sapiens, якось так органічно влились у наше життя: від маленьких сувенірчиків до героїв серіалів та модернових блокбастерів, що уже більшість з нас й не уявляє свого життя без цих істот. Але хто ж вони, ці загадкові і незбагненні тварини?

Про ріку, яка збігає з гір і губиться десь у земних надрах, а потім виринає в низах, вперше я почув від одного з викладачів, ще як навчався в університеті. Все ніяк не вистачало часу щоб з’їздити в цей дикий край. Нарешті, зібравши когорту знайомих, – затятих туристів, ми подались в мандри. Маршрут з Яремчі через перевал Пересліп, вниз по Зелениці до місця впадіння в неї потоку Ситного, а відтак повільний підйом по ньому – нічим екстраординарним не відзначається, проте займає цілий день, – майже, двадцять кілометрів. За мету собі поставили пройти по дну ущелини у верхів’ях Ситного й за одне піднятись на вершину Поленської.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Турун Фабра український – реліктовий вид льодовикового періоду, який зберігся у високогірних районах Карпат та Західних Альп. У зв’язку з диз’юнктивністю ареалу, утворює численні підвиди і форми. Ендемічний підвид Carabus (Platycarabus) fabricii ucrainicus Lazorko, 1951 або Турун (Плоскотурун) Фабра Український поширений виключно у гірському масиві Ґорґани на території Івано-Франківської області.

Руслан ЖИРАК

Напевно немає такої людини, яка б у своїх мріях не переносилась у такі далекі і майже неприступні тропічні ліси. Ще кілька десятиліть тому, вважалося, що „легеням нашої Планети” ніщо і ніхто не загрожує. Однак, виявляється, що це не зовсім так. Через  брак екологічної свідомості, а частіше просто через своє байдуже ставлення, людина знищує, здавалось би, незнищенне. Тому, мрії багатьох дослідників, науковців чи просто романтиків можуть так і залишитись мріями, кольоровими снами, які ніколи не втіляться в реальному і трохи жорстокому світі.

Руслан ЖИРАК

…Ми захоплюємось природою Кавказу і Карпат, Уралу і Середньої Азії, Криму і Алтаю і прагнемо будь-що побувати там. Але не всі знають, що дністровська долина з її ландшафтами має свою неповторну красу. Найціннішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок близько 250 кілометрів від гирла Золотої Липи (Івано-Франківська обл.) до гирла Збруча (Тернопільщина). Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині глибиною 80-200 м, утворюючи багато фантастичних звивів – меандр. Це наслідок геологічної будови терену, тектонічних рухів та процесів водної і вітрової ерозій. Турист, натураліст, археолог, географ, ботанік, гідролог, золог, іхтіолог знайде на території Дністровського каньйону величезну кількість пізнавальних матеріалів з історії розвитку живої і неживої природи. Тут, наче в природничому музеї під відкритим небом, “зібрані” геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки, які вкупі творять неповторні ландшафти.  

Журнал Станіславівський натуралісТ