Андрій М. Заморока
Наприкінці осені 2007 року двоє британських вчених – Симон Брейді та Марк Пошмен, з Брістольського університету повідомили світу про відкриття найбільшого за всю історію Землі членистоного. Цим членистоногим виявився гігантський ракоскорпіон, якого дослідники назвали Єкелоптерус рейнський (Jaekelopterus rhenaniae) на честь визначного німецького палеонтолога Отто Макса Йоганна Єкеля, тим паче, що знахідка була зроблена саме на території Німеччини…
Ірина Боднарук
Дощові тропічні ліси – це “легені Землі”, вони відповідають за циркуляцію третини всього вуглекислого газу в атмосфері, поглинаючи його внаслідок фотосинтезу. Проте, в останні десятиліття, при прискіпливому вивченні динаміки цих екосистем, біологи виявили тривожні тенденції. Збільшення парникових газів у атмосфері призвело до зростання середніх нічних температур, які спричинили прискорення дихання тропічних дерев, а відтак кількість вуглекислого газу, який видихається, зросла – розпочалась ланцюгова реакція…
Дмитро Бажанський
Людська діяльність зачіпає увесь земний простір, втім числі, і коралові рифи. Сьогодні над ними нависла гостра небезпека загибелі. Вразливий до зовнішніх впливів, він з його фантастичним різноманіттям видів, кольорів і форм може зникнути назавжди, перетворившись у безплідну пустелю тропічних морів. Людство повинно зберегти цю унікальну екосистему, і буде дуже шкода, якщо ми втратимо можливість поринання у паралельну реальність, що робить наш світ багатшим і різноманітнішим.
Андрій М. Заморока
Уродженцем славного міста Станіславова був відомий галицький натураліст кінця ХІХ й початку ХХ століть Ярослав Ломницький, який прославився дослідженнями з геології, палеонтології та ентомології. Ставши директором Музею імені Дідушицьких в період Першої Світової Війни, Ломницький зумів не лише зберегти музейні фонди у часи розрухи, занепаду і російської окупації, а й примножити їх та провадити наукові дослідження, якими послуговуються нині як біологи, так й геологи, та географи.
Наталя Глібовицька
Поблизу міста Теруел в Іспанії палеонтологи виявили павутину, яка була сплетена в хвойному лісі 110 млн. років тому. Вона збереглася у шматку затверділої деревної смоли – бурштину. На павутині виявили рештки тодішніх видів кліщів, мух, жуків й ос, яких уполював доісторичний павук. Палеонтологи знайшли в цьому шматку бурштину 26 ниток павутини. Деякі з них перепліталися. Найдовша мала
Наталя Перхулин
Початок ери вірусотерапії припадає на кінець 90-х років ХХ століття, коли двома незалежними групами науковців з Каліфорнії, було повідомлено про результати тривалих досліджень. У повідомленнях йшлось про те, що за допомогою аденовірусів вдалось цілеспрямовано знищити ракові пухлини, вирощені у культурі й імплантовані піддослідній миші. Найцікавіше те, що аденовіруси – це збудники відомого всім нам нежиттю, а у наукових колах ці віруси добре знайомі у молекулярних дослідженнях, оскільки вчені використовують їх модельні об’єкти й для переносу генів.
Ігор Юркевич та Андрій Глов’як
Жителі села Сомин Турійського району на Волині бояться купатися в озері неподалік. Кажуть, у його глибинах плаває довготіле чудовисько з головою змії і крокодилячим тулубом. Місцеві жителі розповідають, що озеро є згиблим місцем – там не співають птахи, не ловиться риба, немає витоптаних місць для пікніків, саморобних цегляних мангалів, а тільки хмари комарів… Шестигектарне озеро сховане в лісовій гущавині всього за
Ірина Боднарук
В багатьох народів світу вшановувалися дерева – племена скандинавів вважали, що світ навколо них є частиною великого світового дерева – ясеня Іґдрасіля, який містить разом з людським світом – Мідґардом, дев’ять різних світів населених людьми, богами і велетнями. А кельти уявляли собі дерева посередниками між світом померлих, куди ішло коріння дерев, і світом живих, де знаходилась їх крона. Всі дерева вважалися праобразом дерева життя, яке виступало символом родючості. Чи не звідси Дж.Р.Р. Толкієн взяв прообраз свого священного дерева у Валінорі чи білого дерева у Ґондорі?… Сучасна людина просто не уявляє свого життя без дерев, які дають їй стільки всього, що й важко перелічити.
Андрій М. Заморока
Історія з відкриттям чергового підвиду Атлапети латинської (Atlapetes latinuchus yariguierum) у Колумбії набула присмаку сенсації, хоча у науковому плані – це цілком буденне явище, адже за рік по всій планеті відкривають з десяток нових для науки видів птахів. Та ще якби то був новий вид, а тут маємо справу лише з підвидом Атлапети латинської, для якої відомо близько десяти підвидів, розповсюджених по всій тропічно-екваторіальній частині Анд: від Чилі і Перу до Венесуели. Розголосу ця новина набула після публікації матеріалів у Віснику Британського орнітологічного товариства восени 2006, яку підхопили і жваво обговорювали ЗМІ, зокрема, Associated Press, Daily Mail, День і безліч Інтернетівських видань. Звичайно, цього не міг оминути і Станіславівський Натураліст, проте ми вирішили виправити ту кричущу помилку, яку допускають журналісти, акцентуючи увагу на відкритті нового виду.
Кава це щось значно більше, ніж просто рослина чи буденний напій. Кава – це настрій, присмак і спосіб життя… Кава – це окрема культура, оспівана і возвеличена багатьма митцями пера і слова… Кава – це стан душі…. Це щось незбагненно загадкове і далеке… А розгадку цієї таємничості слід шукати в двох невеличких зернятках вічнозеленого кавового куща.