Андрій М. ЗАМОРОКА
Паразитизм є найбільш еволюційно досконалою формою хижацтва, оскільки зникає потреба у смерті жертви. Одні – справжні паразити – живляться своїми жертвами, а інші – паразити-коменсали – об’їдають їх, живучи за рахунок їжі, яку жертва спожила. Одначе, у природі є ще паразитоїди та суперпаразити. Перші паразитують на жертві лише у якийсь один період свого життя, спричинюючи її кінцеву смерть, а другі є паразитами паразитів. Саме про ці дві групи істот й піде мова далі…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Така туристична атракція, як “birdwaching” або “споглядання птахів”, в Україні ще дуже далека від масовості та популярності, на противагу розвиненим країнам Європи та Північної Америки, де вона налічує уже більше століття. Десятки мільйонів мешканців цих країн, щотижня, на період вакацій, покидають пенати меґаполісів і подаються у дику природу аби обзервувати пернатих. У США навіть існує неформальне змагання з-поміж орнітологів-любителів, яке називається “Великий Рік”, – переможець той, хто зафіксує найбільше птахів за один календарний рік.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Дриокоцелус південний (Dryococelus australis (Montrouzier, 1855) – велетенська нелітаюча комаха, яка колись мирно мешкала у лісах острова Лорда Гова, що на схід від Австралії. Однак, далекого 1918-го року біля берегів острова зазнало аварії вантажне судно “S.S. Makambo”. Допоки тривали ремонтні роботи, із судна на беріг, разом із товарами, потрапили чорні пацюки… До 1920-го року вони цілковито винищили Дриокоцелусів, зрештою, у 1960-му ці комахи офіційно були оголошені вимерлими. Так сумно розпочинається наша історія…
Андрій М. ЗАМОРОКА
У свіжому номері наукового журналу Громадської Наукової Бібліотеки (PLoS ONE), німецько-американська група герпетологів опублікувала статтю із описом чотирьох нових видів Хамелеонів-брукезій із Мадаґаскару. З-поміж описаних видів своєю незвичайністю виділяється Брокезія мікра (Brookesia micra Glaw et., 2012) – найменша, із відомих на сьогодні, рептилій. Довжина тіла дорослих самців становить лише 22-23 мм, а самок – 27-28 мм!
Сергій СИЛАНЬТЄВ
Вступ. Чому це було цікаво.
“Політика – найкращі ліки проти пам’яті
і на добре, і на зле”
Нікколо Макіавеллі
Острів Зміїний став відомим та навіть популярним завдяки політичним обставинам. І в політичних пристрастях розмежування виключних економічних зон загубилась його унікальність з точки зору геологічної та біологічної. По-перше, це єдиний скелястий острів на Чорному морі, якщо не брати до уваги численних дрібних скель, що випинаються з води під самим берегом Криму та Туреччини: все інше – це просто відокремлені від суходолу наносні піщано-мулові коси, такі як Тендра та Джарилгач. По-друге, це найвіддаленіший від берегів острів Чорного моря і України: найближчий берег (дельта Дунаю) знаходиться за 37,5 кілометри на захід. По-третє, на просторі північно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ: акваторія, відокремлена лінією, що проходить від точки впадіння в море Георгіївського гирла Дунаю до мису Тарханкут) підводні околиці Зміїного – єдине місце, де можна зустріти скелястий підводний ландшафт. Дно решти ПЗЧМ – це пласка піщана або мулиста рівнина, і вже це одне робить околиці острова унікальним біотопом.
Закінчення. Початок.
Василь МАЛАНЮК
Третя поширена в нас змія насправді не є нею. Мова йде про безногу ящірку веретільницю (Anguis fragilis Linnaeus, 1758) з родини Веретільницевих (Anguidae). Саме через відсутність ніг веретільницю часто плутають зі зміями і часто вигадують всякі байки про неї. В народі існує прикмета, що якщо часто показуються веретільниці, то скоро буде дощ. В цій прикметі є доля правди, оскільки перед дощем на поверхню виповзають дощові черв’яки – основна їжа цього плазуна.
Продовження. Початок.
Василь МАЛАНЮК
Вужам (Natrix natrix Linnaeus, 1758), на відміну від гадюк, перепадає менше від людей, і вбивають їх, переважно, плутаючи саме з гадюками. Насправді, відрізнити їх досить легко через наявність у вужа жовтих плям позаду голови, а також однотонного забарвлення тіла, яке варіює від чорного до світло оливкового на відміну від гадюки, яка, за винятком особин, які поширені переважно в бореальних областях і забарвлені в чорний колір (в Україні такі гадюки-меланісти часто трапляються у Карпатах), має строкатий візерунок на спині.
Василь МАЛАНЮК
Про змій мабуть чув кожен. Не існує напевно такої людини, яка би нічого не знала про цих тварин. Одні їх бояться, інші ненавидять, треті взагалі обожнюють і створюють культи змії. Багато людей вважають їх дивними, напевно через відсутність кінцівок, довгий роздвоєний язик, який необізнані люди неправильно називають жалом. Все ж таки, як не сумно це констатувати, переважна більшість відчуває глибоку антипатію до змій, і не тільки змій, але й до решти плазунів та амфібій.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Яка комаха є найменшою у світі? На це питання, отак сходу, навряд чи дасть відповідь навіть найбільш професійний ентомолог… Тут потребуються знання у дуже вузьких галузях “комашиної науки”, тобто, ентомології. Мені довелось переглянути кілька десятків різних джерел аби знайти найменшу комаху в світі. Як виявилось, претендентів було кілька з двох рядів: жуків та перетинчастокрилих. Але про все по черзі.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Рідкісний випадок трапився вченим зробити відкриття, яке спонукало їх пригадати відому трагедію Йоґана Вольвґанґа Ґете “Фауст”… Майже, як і у “Фаусті”, науковці здійснили мандрівку на понад три з половиною кілометри в глибину Землі (ледь що не “сім кіл пекла”…), де натрапили на дивовижну істоту… Вона настільки була несподіваною, що фактично зробила переворот у екології тварин…