Андрій М. ЗАМОРОКА
Великий еволюційний сенс усілякої рябкуватості забарвленні тіла тварин полягає у тому, що вона дає можливість прожити довше і дати більше потомства. Природний добір постійно відсіює тих, хто менш пристосований до середовища існування і гірше маскується. І якщо у макроеволюційному контексті це цілком зрозуміло, то питання про клітинні і молекулярні механізми формування смуг, плям і цяток, залишається досі відкритим.
Андрій М. ЗАМОРОКА
2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).
Андрій М. ЗАМОРОКА
Злободенна тема глобальних змін клімату на Землі з кожним новим дослідженням розкриває нові і нові механізми біосферної регуляції вуглекислого газу у атмосфері. Не винятком стало одне із найсвіжіших досліджень, яке виявило, що мурашині колонії здатні поглинати вуглекислий газ, перетворюючи його на нерозчинні мінерали. Автор дослідження настільки захопився своїм відкриттям, що береться стверджувати, буцімто еволюційний вибух розмаїття мурах близько 30-ти мільйоноліть тому і призвів до початку ери льодовикових періодів…
Вікторія ГУБКО
Здається, не так давно повідомлялося про початок проекту, спрямованого на збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) та покращення якості середовища його проживання в межах українсько-румунської прикордонної території і безперешкодної міграції між Українськими та Румунськими Карпатами – “Відкриті кордони для ведмедів між Українськими та Румунськими Карпатами”, який реалізовується Рахівською районною громадською організацією “РахівЕкоТур” та Мармароським відділенням WWF-Румунія (румунський офіс Всесвітнього фонду дикої природи WWF). Проект здійснюється впродовж 2012-2014 років в рамках Програми транскордонного співробітництва ENPI CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Якось, грудневого недільного ранку, я завітав на станіславівський зоологічний ринок, і до своєї втіхи, виявив у одному із численних акваріумів невеличких прозорих риб Криптоптерусів. З-поміж акваріумних хобістів ці риби знані за назвою шкляні соми або соми-примари. То й не дивно, адже мініатюрні тіла цих риб є цілковито прозорими, наче шкло. Ці, направду, габітуально харизматичні риби, на жаль, ще не здобули широкого розповсюдження у любительських акваріумах. Чому так, і як еволюція витворила таке чудо природи? Про це далі.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Роль джмелів, як запилювачів незліченних дикорослих та й навіть культивованих людиною рослин, є беззаперечною та зрозумілою. Ці колоніальні бджоли сумісно еволюціонували із рослинами так, що декотрі з останніх уже не можуть існувати без джмелів. Рослини, у свою чергу, виробили велику кількість способів приваблення джмелів – це форма, текстура, колір, запах квіток. Сигнали, які подають рослини запилювачам є найрізноманітнішими, до прикладу, колір уже запиленої квітки відрізняється від ще не запиленої, відповідно у першій уже немає нектару, а в другій – є. Це зменшує витрату зусиль запилювачів і підвищує ефективність запилення. Однак, цьогоріч, вчені відкрили ще один спосіб комунікації між джмелями і рослинами – електромагнітні поля…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Арахнофобія – страх перед павуками, очевидно, є інстинктивною відразою до істот дуже відмінних від нас ссавців. Людей проймає первісний жах, коли вони спостерігають як ці потаємні багатоногі волохаті створіння, засідково, нападають на своїх жертв, вбиваючи їх своїм отруйним укусом… Цей страх настільки стійкий, що із вигодою експлуатується творцями фільмів жахів, але це не більше, ніж перебільшення і гра уяви. Звичайно, абсолютна більшість павуків є цілковито безпечними, проте, з-поміж них є й винятки, про які піде мова далі.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Ідея про мавпу, яка, взявши до рук знаряддя, перетворилась на людину є лише цікавою філософською концепцією, адже біолог завжди поставить питання: що спонукало мавпу взятися за знаряддя? Чи дійсно знаряддя породило соціальну істоту?… А може уся справа у ґенах – суспільність людей і людське суспільство закодовані у ДНК і передаються з покоління в покоління?…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Далекого 1842-го року, відомий данійський натураліст Теодор Едвард Кантор повідав світу про велетенських павуків у Китаї, які ловлять кажанів своїми тенетами. Багато вчених висловлювали сумніви стосовно такого феномену, адже у ті часи існувало безліч натуралістичних нісенітниць та перебільшень, якими грішив навіть великий Альфред Брем… То чи справді можуть павуки полювати на кажанів? З часів Теодора Кантора проминуло уже півтора століття, а ця тема знову сколихнула вчений світ, проте, уже підкріплена неспростовними доказами.
Андрій М. ЗАМОРОКА
На початку лютого 2013-го року, підчас обліків зимуючих водоплавних птахів на Бурштинському водосховищі, що у Галицькому національному природному парку, було виявлено незвичайного пернатого, якого, за 20 років моніторинґу, ніколи раніше не спостерігали. Птах виявився настільки незвичайним, що його не вдалось віднайти у жодному із європейських визначників!