Володимир Третяк
Мабуть для кожного науковця починаючи від аматора-натураліста, що вперше починає польові дослідження і закінчуючи досвідченим ентомологом, впродовж зими виникають надзвичайні надії та сподівання на новий польовий сезон, який приходить з весняними днями, коли відступають холоди і за якийсь тиждень природа змінюється до невпізнанності. В такі моменти хочеться залишити всі справи в похмурих, ще зимових, стінах і з звичайним своїм причандаллям вирушити назустріч новим відкриттям…
Джміль моховий (Bombus muscorum Fabricius, 1775) – напевно чи не один із 10 видів джмелів, що занесені до Червоної книги України (1994 р.), відносно якого точаться постійні суперечки біологів про його природоохоронний статус і доцільність включення у нову редакцію Червоної книги України. Проте, всупереч усім дискусіям і двояким поглядам, популяції цього виду в місцях його виявлення й поширення необхідно всебічно охороняти і проводити заходи щодо його збереження.
Володимир Пушкар та Андрій М. Заморока
Одним із найцікавіших відкриттів у царині жуків-турунів з Українських Карпат, у минулому столітті, став опис нового ендемічного виду Лейста українського (Leistus ucrainicus). Хоча нові види турунів тут були описані й зовсім недавно, але ця знахідка привертає особливу увагу, оскільки ось уже 53 роки ніхто окрім автора опису не ловив цього жука, а відомий він лише за двома екземплярами з г. Молода, що в Рожнятівському районі Івано-Франківської області.
Андрій М. Заморока
Cerambyx cerdo Linnaeus, 1758 – це вид занесений до Червоної книги України, розповсюджений по всій Європі. Він утворює два підвиди, межа між якими проходить по Центральній Україні. В Івано-Франківській області розповсюджений західний підвид Великого дубового вусача. Для території області відоме лише одне місце знаходження цього виду – околиці містечка Болехів.
Володимир Третяк
Певне ні один з Європейських видів денних метеликів (тай напевне нічних) не викликав до себе такого зацікавлення з боку колекціонерів, ентомологів, природознавців та й звичайних людей як аполлон (Parnassius apollo Linnaeus, 1758). Утворюючи, на всій протяжності свого ареалу, близько 600 форм, він став найбажанішим об’єктом кожного колекціонера. Водночас він став на ряду з пандою і символом того як діяльність людини може вплинути на природну систему. У ХХ столітті кожна популяція стала лакмусовим папірцем господарської діяльності та змін ландшафту людиною. Не витримавши конкуренції вид практично зник по всьому ареалу де не проводились заходи щодо його захисту.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Вусач альпійський (Rosalia alpina Linnaeus, 1758) – рідкісний вид жуків-вусачів (Cerambycidae), який занесений до Червоної книги України і потребує охорони. В Івано-Франківській області цей вид є надзвичайно рідкісним і відмічався лише в околицях двох населених пунктів: м. Яремчі та с. Пасічна (Надвірнянський район).
Володмир ПУШКАР і Андрій М. ЗАМОРОКА
Ще з часів описання Туруна Гампея, у 1846 році, довкола нього виникло стільки різних ентомологічних міфів, легенд, плутанини, що не один досвідчений ентомолог з європейським іменем наламав списів. Carabus (Morphocarabus) hampei Küster 1846 – це ендемік східної частини Карпатської дуги, поширений на північному сході Угорщини, північному заході Румунії та заході України. Східна межа ареалу цього виду проходить по головному вододілі Українських Карпат.
Руслан М. Жирак
Bombus pomorum Pamzer, 1805 або Джміль яскравий – вид занесений до Червоної книги України (ІІ категорія). Територія поширення Джмеля яскравого є дуже великою – він заселяє всю Європу, Південний Урал, Туреччину, але повсюдно цей вид зникає через зменшення придатних для гніздування місць. Це спричинено розорюванням цілинних земель, випасом худоби, рекреацією та глобальним потеплінням.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Турун Фабра український – реліктовий вид льодовикового періоду, який зберігся у високогірних районах Карпат та Західних Альп. У зв’язку з диз’юнктивністю ареалу, утворює численні підвиди і форми. Ендемічний підвид Carabus (Platycarabus) fabricii ucrainicus Lazorko, 1951 або Турун (Плоскотурун) Фабра Український поширений виключно у гірському масиві Ґорґани на території Івано-Франківської області.