Андрій М. ЗАМОРОКА
З’ява цієї комахи на теренах нашої держави не стала несподіванкою для ентомологів – вчених, котрі вивчають комах. Науковці очікували на нього. Річ у тім, що новий вид – це Сонечко-Гармонія далекосхідна (Harmonia axyridis (Pallas, 1773), яке уже заселило усі континенти окрім Австралії, і певна річ, Антарктиди.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Мабуть, кожному із наших читачів відомі нічні метелики – таємничі створіння, які невідомо звідкіль з’являються у присмерку. На відміну від їх денних родичів, яскраво і різнобарвно розфарбованих, вони тьм’яно-мішковинового кольору. А багато хто взагалі лякається цих волохатих і тріпотливих істот… Однак, нічні метелики мають свій шарм, красу і є невід’ємними компонентами природних екосистем.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Щороку, наприкінці серпня, у південних провінціях Канади розпочинається одне із найдивовижніших дійств на Землі. Воно поволі охоплює північні та лавиною накриває центральні й південні штати США, досягаючи врешті-решт свого апоґею у Центральній Мексиці. Сотні мільйонів Метеликів-монархів (Danaus plexippus (Linnaeus, 1758) одномоментно здіймаються у небо і летять на південь до місць своєї зимівлі, долаючи тисячі кілометрів, вони здійснюють Велику Міґрацію – справжнє диво природи.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Уже минуло більше десятка років, як я вперше розпочав свої наукові пошукування відносно таких милих і привабливих створінь, як жуки-вусачі. А вперше ми з ними “познайомилися” на польовій практиці із зоології у Карпатах, коли я був ще студентом-біологом на першому курсі в університеті. З тих пір я всіляко пізнав їх життя, і от тепер, як науковець і фахівець у цій сфері, можу розповісти про дивовижних “вусатих” жуків Українських Карпат читачам “Станіславівського натураліста”.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Ні, то не жарт і навіть не сюжет апокаліптичного кіна у головній ролі із Мілою Йовович. У цій статті до “Станіславівського натураліста” я розповім Вам про справжніх мурашиних зомбі, у цілковитому сенсі цього слова. Річ у тім, що в тропічних лісах Амазонії та Конґо розповсюджений мікроскопічний паразитичний гриб, який бере під контроль мозок мурах і заставляє їх виконувати потрібні йому дії…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Світ складається із безмежної кількості дрібниць, які власне й витворюють його сутність. Те, що на перший погляд видається очевидним, часом може грати далеко не першорядну роль, коли мова іде про формування та функціонування екосистеми. Так склалось й із саванами – здавалось би, мільйонні стада антилоп, газелей та зебр разом зі слонами, жирафами, левами, гепардами та гієнами, і є тим визначальним фактором, який забезпечує баланс та різноманіття екосистеми. Одначе, у екологів на цю позицію є свій погляд – основу екосистеми савани становлять… терміти!
Андрій М. ЗАМОРОКА
До першої з’яви людини, на Європейськім терені, а трапилось то близько 1,8 млн. років тому, дика природа процвітала. Перші поселенці не чинили великого впливу на неї, але минав час і від колись безмежних дібров Прикарпаття майже нічого не залишилось, прадавні степи Поділля практично повсюдно розорані… Минуло б іще зовсім небагато часу і наші внуки дізнавались би про дику природу Галичини лише із давніх фоліантів та різноманітних Інтернет-ресурсів… На щастя, нині ще є терени, де знайшли свій останній прихисток ліси, степи і болота з їх неймовірним багатством флори і фауни – це Галицький природний національний парк. З усіх природо-заповідних територій, він займає унікальне положення, адже саме на його терені охороняються природні екосистеми одночасно і Передкарпаття і Поділля.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Комахи. Вони всюдисущі і вражають своїм різноманіттям. З усього безмежжя живих організмів, які населяють Галицький національний парк, комахи є найбільш чисельною групою біоти, як за кількістю видів, так й особин. Ми так звикли до них, що напевно важко уявити собі луки без метеликів і бджіл, ліси без жуків і мурах, болота без бабок і водомірок, а степи без численних коників і джмелів… Одні із них, як от комарі та мухи, нам дошкуляють, а інші, на кшталт, метеликів причаровують, чи до прикладу, бджоли і мурахи вражають своєю “працьовитістю”.
Андрій М ЗАМОРОКА
Що ми знаємо про мурах? Це такі ж звичні для кожного з нас істоти, як птахи, кішки чи собаки. Вони всюдисущі і вельми чисельні – від дощових тропічних лісів до найпосушливіших пустель. Мурахи живуть у ґрунті, скелях, деревах і хмаросягах – лекше сказати, де їх немає, ніж перелічити місця, де вони розповсюджені. А немає їх лише в Антарктиді, де вічні морози, і на вершинах найвищих гір на Землі… Мабуть, не знайдеться жодної людини, яка хоча б раз у житті не стикалася з цими дрібними істотами, незалежно де то було: у лісі, на пікніку, чи на кухні, енного поверху. То що ж ми про них знаємо?
Андрій М. ЗАМОРОКА
Комахи є одними із найдревніших суходільних істот та першими хто підкорив повітряний простір Землі. Як і коли вони виникли залишається загадкою і достеменно нікому невідомо. Палеонтологи лише констатують, що у кам’яновугільному періоді – 350 мільйонів років тому, комахи уже були звичайнісінькими мешканцями наземних екосистем. Декотрі, як от велетенські бабки, досягали фантастичних розмірів, наприклад, розмах крил у Меґаневри Монія (Meganeura monyi (C. Brongniart, 1893) становив 69-71 см!