Андрій М. ЗАМОРОКА
Міська влада Станіславова долучилася до Години Землі, про що йдеться на офіціному сайті міста. Мерія закликає усіх мешканців нашого рідного міста, в занк солідарності зі світовою спільнотою, на одну годину – з 20:30 по 21:30, – 28.03.2009, вимкнути у домівках та офісах світло. Ця акція покликана привернути увагу лідерів найпотужніших країн світу до негайних дій у боротьбі з глобальним потеплінням.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Якось довелося побачити, на одному з провідних національних телеканалів, репортаж-жахалку про ґенетично модифіковані орґанізми. Парадокс у тому, що а ні самі кореспонденти, які за фахом, у кращому разі, журналісти, а здебільшого випадкові люди без належної освіти, а ні глядачі, зовсім не розуміють чим є оте страшне ГМО… З екрану телевізора нас лякають якоюсь незрозумілою абревіатурою і схожими чи то на маразм, чи то на марення у гарячці, розповідями. Пишучи цю статтю, я не ставив собі за мету дати оцінку добре чи зле створення ґенетично модифікованих орґанізмів. Чи може зашкодити ГМО нашому здоров’ю, чи ні… Це тема окремої розмови, яку наш журнал ще продовжить, а зараз дізнайтесь більше об’єктивної інформації про них.
Шановні друзі, Станіславівське Ентомологічне Товариство “Тенакс-17” та Інтернет-портал “Станіславівський натураліст” запрошують молодих науковців, ентомологів,…
Наша планета хвора. І, нажаль, такою її робимо ми – люди. Не задумуючись про наслідки, рубаємо ліси, розорюємо степи, зливаємо відходи у моря і ріки, забруднюємо повітря… І немає виправдання тому, хто каже: “Це ВОНИ винні, а я ж нічого не можу вкоїти…” Проте, кожен потребує таких елементарних речей як тепло у домівках, гаряча вода, електрика, телебачення чи Інтернет. Так чи інакше, ми усі разом потураємо нищенню нашого рідного дому. “Станіславівський натураліст” закликає усіх НЕ БУТИ БАЙДУЖИМИ та ПРИЄДНАТИСЯ до всепланетарної акції ГОДИНА ЗЕМЛІ! 28 березня о 20:30, на одну годину, ВИМКНІТЬ ЕЛЕКТРИКУ у себе вдома чи у офісі, залучіть до акції друзів і сусідів, розкажіть про неї всім.
Головний редактор
Андрій М. Заморока
Коли, вперше, у 1877 році, доктор Самюель Вендель Вільсон розкопав і описав скелет довгошийої доісторичної істоти, схожої на велетенську ящірку, – публіка ХІХ століття була у захваті. А знаний, на той час, палеонтолог доктор Отніл Чарльз Марш дав йому ім’я Диплодок (Diplodocus). Були й такі, що сумнівались у цій знахідці, вони задавалися питанням, а чи справжній він, чи можливо це витвір чиєїсь хворобливої уяви?… Проте, нині, не залишилось жодних сумнівів у правдивості відкриття Вільсона. Науковці-палеонтологи знайшли величезну кількість як цілих, так і фраґментованих скелетів, вони визначили для нього чітке місце в систематиці динозаврів і тварин, загалом.
Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ
Щорічно, у Гавані, на Кубі, проводяться любительські змагання рибалок, присвячені пам’яті Ернеста Хемінґвея. Він надзвичайно любив море – це відомо усім, хто читав його твори, але небагато українців знають, що Хемінґвей також був затятим рибалкою… Він полюбляв порибалити у відкритому морі на найшвидшу у світі рибу-вітрильника. До слова, з-поміж його рибальських трофеїв було кілька вельми солідних за розмірами. З часів Хемінґвея цей вид спортивної риболовлі набув широкого розповсюдження у США, Австралії та Новій Зеландії. Проте, “Станіславівський натуралісТ” розповість Вам про саму рибу, а не те як її ловити.
Галя ВОРОНИЧ і Наталія ЩИПАНСЬКА
Готуючи цю статтю, ми задалися питанням – а чим, власне, ми дихаємо, поспішаючи на пари в університеті? Тому в основу її написання лягло наше власне дослідження мікробіологічної якості повітря у корпусі Інституту природничих наук, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Адже усі ми біологи, а тут навіть гадки не маємо чи забруднене різноманітними мікроорґанізмами повітря, яке вдихаємо…
Христина ВОЙТКІВ
Як солодко спиться вранці! У теплому ліжку додивляємося солодкі сни; з горням гарячого вранішнього напою та сонним поглядом доходимо до вікна… А там?… А там вона! Така чарівна і неповторна заглядає у вікно, пестить уже зовсім весняним вітром та чарує передчуттями. Вони виникають спонтанно, немовби той самий вітерець приносить їх на своїх крилах з далеких країв! Весна!… Якими б ще словами не намагався описати цю красу, та те, що коїться на душі – незбагненне. І не дивно. Це ж весна! І її провісники – первоцвіти…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Одними із найбільш екзотичних тераріумних тварин, якщо не зважати на павуків-птахоїдів, є жаби-дереволази (Dendrobatidae). Родом із Південної та Центральної Америк, ці маленькі – всього 1,8-4 см – жабки вирізняються з-поміж усіх своїх близьких і далеких родичів найнеймовірнішими комбінаціями кольорів у забарвленні тіла: від світло-синього до яскраво червоного. Їх утримання у домашніх тераріумах набуває дедалі більшої популярності, особливо це помітно у Нідерландах та Німеччині. Пропоную Вам коротенький екскурс всередину тераріуму.