Андрій М. ЗАМОРОКА
Справжнім героєм минулого тижня став надзвичайно рідкісний підвид Лорі тонкорукий червоний гірський (Loris tardigradus nycticeboides Hill, 1942) зі Шрі-Ланки. З легкої подачі CNN та інших світових ЗМІ, найрідкісніший примат планети став справжнісінькою телезіркою, якого, до слова, вважали вимерлим уже понад 60 років. Тепер цього лорі зафільмовано, а Інтернет рясніє його знимками…
Василь МАЛАНЮК
Літо у розпалі: прийшов час відпусток, відпочинку на природі, дачі, риболовлі, і певна річ, вийти на “тихе полювання” з кошиком. І хоча масове паломництво за грибами спостерігатиметься пізніше, а саме, в кінці літа та восени, проте, уже зараз, народ, спраглий за зимовий період свіжих емоцій, рушив у ліс, щоб підкріпитися білками, вітамінами, а також новими враженнями.
Андрій М. ЗАМОРОКА
22 липня 1879 року, у листі до свого друга і ботаніка Джозефа Хукера, – саме того, який довів хижацтво непентесів, – Чарльз Дарвін написав про свою “жахливу таємницю”… Навіть більш, ніж через століття, сучасні вчені продовжують дискусію про “жахливу таємницю” Дарвіна. Він так назвав не подію із власного життя, а походження квіткових рослин! З’ява скам’янілих відбитків квіткових рослин у ґеологічному літописі Землі є надзвичайно раптовою – вчені не можуть віднайти проміжних форм, які могли б зв’язати покритонасінних з їх гіпотетичними предками: або насінними папоротями, або голонасінними…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Днями у журналі “Природа” (Nature) вийшла друком стаття великої групи палеонтологів, яка повідомила світ про відкриття нового виду викопних мавп із пізнього олігоцену (28-29 млн. років тому). Ця знахідка привернула увагу, в першу чергу, тим, що заповнює палеонтологічну прогалину між раннім і пізнім олігоценом, коли відбулось розходження Собакоголових (Cercopithecoidea Gray, 1821) та Людиноподібних (Hominoidea Gray, 1825) мавп.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Якось відомий популяризатор науки і ботанік Олексій Смірнов у своїй книзі написав: “…В Америці амброзії бояться більше, ніж у нас тополевого пуху. Її пилок, подейкують, у час цвітіння хмарами клубочиться над континентом і спричинює алергію… Гадаю, що то є дуже перебільшено…” він навіть не міг припустити, що мине лише тридцять років і “хмари пилку” амброзії нависнуть над іншим континентом – нашою Європою.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Що може бути незвичайного у картоплі? Це настільки звичайна рослина на присадибних ділянках, що у житті більшості українців виник цілий аграрний ритуал садіння, сапання та збирання картоплі, а ще процедура знищення колорадського жука… Страви із неї не може замінити жоден інший продукт харчування. Деякі науковці сходяться на думці, що добробут та ріст населення Землі забезпечила не науково-технічна революція, а саме картопля – “другий хліб”!
Андрій М. ЗАМОРОКА
Останній тиждень відзначився небувалою увагою світової наукової спільноти, ЗМІ та громадськості до маленької центральноафриканської країни Ґабону, де велика міжнародна команда вчених здійснила сенсаційне відкриття. Небачений фурор здійняли виявлені скам’янілості маленьких істот, розміром заледве півтора сантиметри, яким навіть не присвоєно ще наукової назви, а їх вважають чи не найбільш ґрандіозним відкриттям у палеонтології…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Вірус геморагічної пропасниці Еболи є настільки небезпечним для людини, що його відносять до потенційної біологічної зброї категорії “А”. Смертність від ураження вірусом Еболи складає від 50 до 90%, однак, найгірше те, що до нині не розроблено, а ні якихось загальних і прийнятних методів лікування, а ні вакцин. Вченим навіть достеменно невідомо звідки береться цей вірус… Усі сучасні знання про нього ґрунтуються лише на низці локальних епідемій, опосередкованих спостережень і теоретизацій, хоча його ґеном сиквеновано, а сам вірус успішно культивується у лабораторіях…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Здавалося б, що може бути більш стабільним за силу тяжіння? Предмети, за її дії, завжди падають додолу, а не вилітають у відкритий космос – це зрозуміла усім істина, ба навіть догма. Однак, як виявилось у гравітаційному полі Землі є справжнісінькі провалля і круті піки – сила тяжіння на нашій планеті не всюди однакова!
Андрій М. ЗАМОРОКА
Яка ж то атракція, скажу я Вам, спостерігати різнобарв’я малавійських цихлід у акваріумі! Натхнення для чинного допису надав мені візит до одного мого доброго колєґи, зрештою, такого ж натураліста, як і я. У нього чималий акваріум, населений неймовірної краси рибами з озера Малаві. Це настільки відверто колоровані риби – усіх відтінків від майже сірого, до блакитного, і аж до яскраво-помаранчевого, вертикально і поздовжньо посмуговані, що у мене аж запаморочилось в голові… Чудово декорований шматками алябастру із Вовчинецьких Гір, химерно закрученими корчами, вийнятими із Бистриці і лаконічними кущиками ехінодорусів, малавійський акваріум справив на мене незабутнє враження.