ДИНОЗАВР НА ВИСОКИХ ШПИЛЬКАХ, АБО ЯК ХОДИВ БРАХІОЗАВР

diplodocus-3.jpg

Ірена МОСКАЛЮК

Гламурні кралі по всьому світі не уявляють свого існування без високих підборів. Туфлі на підборах стали символом моди, і кожна дівчина чи жінка, яка себе хоч на дещицю поважає, має їх у своєму гардеробі. Але як виявилось, матінка природа давно вигадала техніку пересування на підборах – ще сотні мільйонів років тому… Для сучасної людини ходьба на підборах вимагає певної практики і навичок, а от динозаври, свого часу, не тільки ходили, а й бігали на своїх “підборах”…

 

Журнал “Станіславівський натуралісТ” – перейти

З-поміж сучасних тварин, які пересуваються на “підборах”, прикладом може бути слон – для великих тварин взагалі проблематично ефективно пересуватися через їх вагу. Для цього їм необхідні широкі і пласкі ступні, а така структура ступні, як у людини, слону просто не годиться, оскільки кістки, які утворюють склепіння у людини, у слона утворювали б дуже глибоке підняття. При ходьбі, ступнею на кшталт людської доводилось би кожен крок розпочинати з підняття всієї маси тіла на пальцях, що енергетично є невигідним і потребує великих зусиль. Саме тому природа наділила слона високим “підбором” і виходить, що слон постійно ходить на пальцях, а потреба припіднімати вагу тіла відпала сама по собі. “Підбори” розміщуються під шкірою в задній частині ступні й утворені з однієї сторони еластичною, а з іншої жорсткою волокнистою тканиною. Аналогічно пересувались й гігантські динозаври-зауроподи. Їх ступні мали позаду товсте клиноподібне потовщення тканини, яке виконувало функцію “підбору”.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Найбільше дискусій точиться між науковцями-палеонтологами про те, з якою швидкістю пересувались динозаври. Зрозуміло, що різні групи і різні види мали відмінну один від одного швидкість ходьби та бігу. Перш за все, швидкість пересування тварини залежить від її ваги, довжини задньої кінцівки та ширини кроку. Довгі ноги та широкий крок дозволяли динозавру швидко рухатись. Опосередкованим доказом про швидкість пересування динозаврів є численні відбитки їх слідів, що скам’яніли і дійшли до наших днів. Співставляючи скам’янілі сліди та викопні скелети, вчені з’ясували, що найкращими бігунами були, так звані, “страусоподібні” динозаври, наприклад, Велоцираптори чи Пахіцефалозаври. Їх швидкість, за розрахунками, сягала приблизно 50 км/год. Тоді як гігантські зауроподи, як от 35-ти тонний Апатозавр (Бронтозавр – заст.) ходили значно повільніше, проте, очевидно, що пересувались з такою ж легкістю, що й сучасні слони, і навіть могли бігати. А от велетенські Брахіозавр та Арґентинозавр навряд чи могли бігати з такою легкістю, скоріш за все вини поволі крокували зі швидкістю 4-6 км/год.
Вчені лише привідкрили завісу таємниць минулого, але здобули стільки інформації, що її вистачить ще не на одне покоління дослідників.

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − = 4