АПОЛЛОН – ДОСВІД ВТРАТ І ЗДОБУТКІВ

Парнас Аполлон
Парнас Аполлон

Володимир Третяк

Певне ні один з Європейських видів денних метеликів (тай напевне нічних) не викликав до себе такого зацікавлення з боку колекціонерів, ентомологів, природознавців та й звичайних людей як аполлон (Parnassius apollo Linnaeus, 1758). Утворюючи, на всій протяжності свого ареалу, близько 600 форм, він став найбажанішим об’єктом кожного колекціонера. Водночас він став на ряду з пандою і символом того як діяльність людини може вплинути на природну систему. У ХХ столітті кожна популяція стала лакмусовим папірцем господарської діяльності та змін ландшафту людиною. Не витримавши конкуренції вид практично зник по всьому ареалу де не проводились заходи щодо його захисту.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Дана стаття вийшла за підтримки Станіславівського Ентомологічного Товариства “Тенакс-17”

“…Вивчення метеликів – цього втілення непостійності та легковажності – замість того щоб бути в зневазі, буде в майбутньому вважатись однією з найважливіших біологічних наук.”

Альфред Воллес

Вперше я побачив аполлона в липні 2001 року в Пенінському Парку Народовому в Польщі, де проходила програма з його реституції. Знаючи цього метелика тільки за визначниками та книгами, я не зміг стримати здивування від побаченого. Справді, на мою думку, всі денні метелики пройшовши свій еволюційний шлях повинні чудово освоїти техніку польоту, пристосуватись до фотоперіодизму та до зовнішніх подразників але все це ніби не стосується аполлона. Політ метелика доволі кволий, повільний, немов він нікуди не поспішає, а зляканий мною, і змушений пролетіти декілька метрів, в момент коли сонце ховається за хмару метелик стрімко падає вниз на першу кращу квітку, та й потривожений аполлон не поспішає полетіти а демонстративно піднімає передні крила показуючи червоні плями на задніх, при цьому шкрябаючи своїми задніми ніжками по нижній частині крил відтворюючи шиплячі звуки. Важкувато флегматичному аполлону почуватися в безпеці. Безперечно, що природнім хижакам – птахам добре відомі ці яскраві плями, але ж недосвідчена молодь вчиться на своєму гіркому досвіді, тому, напевне досить дорого обходиться таке «навчання» для малочисленої популяції.
Про аполлона пишуть, що він надає перевагу висогірним лукам, долинам та схилам, можливо на сьогодні це дійсно так – в пошуках кормової рослини (різних видів очитку) та самотності і летить аполлон. Здається, ніби потрібно зовсім небагато – очитку є вдосталь і гусінь з’явилась, проте будь-який день без сонячного проміння повністю перебиває апетит, і вони перестають їсти, ховаючись серед каміння.
Приблизно, два-три роки тому, мені до рук потрапила книга Юрія Аракчеєва «В пошуках Аполлона», де автор описує свої прагнення знайти цього рідкісного метелика, і пошуки заводять його до Азії. Автор висловлює своє занепокоєння з приводу зникнення цієї комахи, що заселяла наші (Європейські) поля та луки.
В Червоній книзі Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) вид має 3 категорію охорони (VU – чутливий таксон, що знаходиться під загрозою зникнення в перспективі, в силу своїх морфо-фізіологічних і/або поведінкових особливостей, що роблять їх чутливими до будь-яких, навіть незначних, змін навколишнього середовища). Включений в “Червону книгу Європейських денних метеликів” з категорією SPEC3 – вид, що мешкає як в Європі так і за її межами, але знаходиться на території Європи під загрозою зникнення. Включений в Червоні книги Фінляндії (2 категорія), Норвегії, Швеції, Німечини, Білорусії (1993 – 1), України та Росії.
На мою, суб’єктивну, думку, на Україні аполлон зник. В Івано-Франківській області аполлона не знаходили вже років 150, ще з часів Максиміліана Сили-Новицького, який востаннє відзначив цього метелика між селом Кути і містечком Жаб’є (тепер Верховина). Усі відомості про аполлона у області з Червоної книги чи в іншої літератури, взяті саме із півторастолітніх праць Максиміліана Сили-Новицького. Хочеться вірити що десь на якомусь гірському схилі чи у Дністровському каньйоні таки залишилась невелика популяція цих метеликів. Можливо скоро і у нас, за прикладами, Німеччини, Чехії та Польщі будуть проводитись заходи з реституції Аполлона, але чи будуть вони вдалими покаже тільки час…

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

admin Written by:

2 Comments

  1. Антон
    Серпень 11, 2007
    Reply

    Стаття прекрасна. Прикро, що аполон приречений, зрештою не вын один…

  2. Євгеній
    Липень 30, 2015
    Reply

    Дуже гарна стаття, як і весь Ваш сайт!
    Чув багато розповідей від туристів, що аполлона бачили і в Дністровському канйоні і на схилах Горган..але це зрештою лише чутки..

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 83 = 85