Андрій М. ЗАМОРОКА
Після довгих років досліджень, надій і віри, науковцям із НАСА вдалось виявити потічки у горах та каньйонах Марсу. Ці невеличкі струмки, наче на Землі, оживають з приходом марсіанського літа, зникаючи під кригою взимку. Наявність рідкої води на Червоній планеті виводить пошуки позаземного життя на новий етап – від гіпотези до його виявлення.
Андрій М. ЗАМОРОКА
14 липня 1965-го року американський космічний корабель “Моряк-4” (“Mariner-4”) досяг орбіти Марсу і передав на Землю низку світлин та відомостей про умови на планеті та довкола неї. Це, напевно, було найбільше розчарування за усю історію людства – планета, яку вважали населеною розумними істотами, виявилась мертвою холодною пустелею… Через десятиліття це підтвердили негативними мікробіологічними тестами і посадкові апарати “Вікінґ-1” та “Вікінґ-2”. Попри те, вчені не втрачають надії знайти життя на червоній планеті, посилаючи все нові апарати на дослідження далекого світу. І ось, майже, сенсація: марсохід “Цікавість”, більш відомий за його анґлійською назвою “Curiosity”, вперше виявив у марсіанському ґрунті орґанічні молекули.
Андрій М. ЗАМОРОКА
“…За пять лет колонизации Марса мы не встретили здесь
животных крупнее мимикродона…”
Аркадій і Борис Стругацькі
“Ніч на Марсі”, 1960
Численні місії космічних апаратів на Марс, станом на сьогодні, не виявили жодних ознак присутності життя на цій планеті. Наче червонявий пісок під поривами холодного марсіанського вітру, розвіялись романтичні сподівання поколінь дослідників, письменників і мільйонів простих громадян на зустріч із позаземними – марсіанськими – істотами. Зайвим підтвердженням цього стала недавня дослідницька стаття у журналі “Ґеофізичні Наукові Записки” (Geophysical Research Letters) – Марс перетворився у пустелю 600 мільйонів років тому…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Дискусія про те, що ж було знайдено у 1996-му році у славнозвісному марсіанському метеориті ALH 84001 не вщухає от уже друге десятиліття. Прихильники висновків доктора Девіда МакКея гаряче обстоюють ідею про скам’янілі марсіанські бактерії. Противники – радикально відкидають таку можливість і шукають тому підтверджень. То все ж таки – бактерії були чи ні?…
Андрій М. ЗАМОРОКА
15 січня в онлайн-версії американського журналу “Наука” (Science) опубліковано статтю про утворення метану на Марсі. Ця новина сколихнула науковий світ, адже метан є продуктом життєдіяльності живих організмів! Питання про існування життя на Марсі увійшло в нову фазу дискусій, як це було після знаходження скам’янілих бактерій у марсіанському метеориті, про що “Станіславівський натуралісТ” уже писав. Дискусія розгорілась довкола того, чи є марсіанський метан біологічного, а чи може ґеологічного походжень.
Андрій М. Заморока
Свого часу вчений світ сколихнула фантастична звістка про знахідку скам’янілих бактерій у метеориті із Марсу. Стаття доктора Девіда МакКея (David McKay) та його колег із НАСА, що була опублікована у журналі “Наука” (Science) 6 серпня 1996 року зчинила справжній фурор, адже ось вони докази того, що на марсі, принаймні, існувало життя. Президент США – Біл Клінтон, зразу ж анонсував початок широкомасштабної марсіанської дослідницької кампанії. Але, як тільки минула ейфорія, дехто з науковців засумнівався у правдивості отриманих результатів. І як же цим не міг скористатися відомий американський письменник Ден Браун. Його не тільки цікавив “Код Да Вінчі”, він спритно вхопився за ідею фальсифікації результатів досліджень і написав новий гостросюжетний бестселер “Точка обману”. Але Станіславівського натураліста цікавить інше – то чи справді у марсіанському метеориті є сліди марсіанських бактерій?