Андрій М. ЗАМОРОКА
2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).
Андрій М. ЗАМОРОКА
Мураха арґентинська (Linepithema humile (Mayr, 1868) є одним із найбільш успішних видів комах у світі, адже вона сьогодні захопила усі континенти і успішно завойовує Європу. Аґресія, з якою Мураха арґентинська загарбує нові території можна зрівняти хіба лише із людською – вона створює мільйонні колонії, які простягаються на сотні кілометрів, перебудовує природні екосистеми, пристосовуючи їх для своїх потреб, нещадно знищує абориґенні види. І немає жодної сили, яка б могла зупини її експансію, чи може не було…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824), для аграрної України, де кожен другий мешканець так чи інак задіяний у вирощуванні картоплі, є напастю, про яку у деталях розповідати, напевне, немає жодного сенсу, адже усім відома його шкодочинність. Боротьба з ним – “кроплення і збирання жука” – перетворилася на справжній городній “ритуал” на присадибних ділянках і дачах. І ця боротьба триває з поперемінним успіхом – хімічні корпорації викидають на ринок нові отрутохімікати, до котрих шкідники пристосовуються уже через два-три покоління (читай роки). Спроби залучити до війни із жуком його природних ворогів досі не відзначались особливою успішністю, одначе, схоже, усе змінюється…
Андрій М. ЗАМОРОКА
У 2006 році, мій добрий товариш по ентомологічному цесі пан Роман Бідичак, з поїздки Кримом, привіз кілька вусачів. З-поміж них був і цікавий для мене вид Трихоферусів, які не поширені в Галичині. Проте, я його помилково ідентифікував як Трихоферус оксамитовий (Trichoferus holosericeus Rossi, 1790), який є звичайним видом на південному березі Криму. Але, коли у 2008 році я упіймав цей же вид на Передкарпатті, то моє природне прагнення до пізнання і відкриттів заставило більш прискіпливіше придивитись до обох знахідок. Виявилось, що вони належать до одного виду, але не є Трихоферусом оксамитовим, а невідомим раніше для України Трихоферусом польовим (Trichoferus campestris (Faldermann, 1835)
Пасічники з усієї нашої Європи забили на сполох, адже Бджола медоносна (Apis mellifera Linnaeus, 1758), – чи не єдина приручена людиною комаха, – почала масово гинути на всьому континенті. Це може привести до зникнення багатьох рослин: майже 80% з них запилюють медоносні бджоли і інші дикі бджоли. Це непокоїть, як бджолярів, так і звичайних людей. Адже бджоли є основними запилювачами більшості сільськогосподарських культур. Загибель бджіл у великій кількості може призвести до багатьох проблем для людства.
Андрій М. Заморока
В останні роки на вулицях наших міст впадає в око те, що уже в липні каштани всихають і з них опадає листя. В народі подейкують, що то радіація, а одна обласна санепідемстанція навіть заявила про масове захворювання каштанів на іржасту росу. Проте, як завжди чутки мають надуманий характер і зовсім необґрунтований… Станіславівський Натураліст разом зі Студентським Науковим Ентомологічним Товариством “Тенакс-17” спробували розібратися у ситуації.