Category: Тварини

Ігор Юркевич та Андрій Глов’як Маленька манґрова рибка Rivulus marmoratus зуміла здивувати вчених, які багато бачили у світі природи. Мало того, що ця рибка здатна до двох місяців – впродовж посушливого сезону, вижити без води, а зябра пристосовані до дихання атмосферним повітрям, то вона ще й здатна змінювати свою стать із самців на самок, із самок на самців, але більшість рибок виявляються гермафродитами і їм для розмноження зовсім не потрібно партнерів…

Наталя Глібовицька  

Як відомо, кажани володіють бездоганною мисливською майстерністю. В цьому їм допомагають стратегії планеруючого польоту, зморщені морди, довгі язики і фантастична аеродинаміка. Завдяки цьому всьому деякі із цих створінь можуть запросто упіймати птаха на льоту. Але зазвичай кажани, якщо і харчуються тваринами, то набагато дрібнішими і не настільки жвавими, наприклад, нічними метеликами. Що ж такого привабливого може бути в молі – це, звичайно, знає, хіба, сам кажан. Згадується єдиний випадок, коли міль нас всіх здивувала – це відкриття її потягу до сліз птахів, які сплять. Однак, вчені знайшли ще дещо цікаве. Метелики здатні прислухатися до крил кажанів, щоб врятуватися від небезпеки бути з’їдженими. Але, як виявилося, з цією ж метою вони можуть і видавати звуки.

Руслан ЖИРАК

Ще донедавна походження птахів було однією з найбільших загадок біології, адже птахи кардинально відрізняються від усіх інших живих істот. Пір’я, беззубі дзьоби, порожнисті кістки, лапи, що пристосовані для гнізда, вилочкові, грудні та хвостові кістки, подібні до обрубаної кінцівки, – ось далеко не повний перелік ознак скелету, яких в такому поєднанні нема в жодної іншої з сучасних тварин. Ще дивовижнішим був розвиток пір’я і здатність до польоту. Проте, за минулих 20 років останні відкриття скам’янілостей та нові дослідницькі методи дали змогу палеонтологам стверджувати, що птахи походять від наземних м’ясоїдних динозаврів з групи тероподів.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ні міфи скандинавських племен-мореплавців, які повідують про страшну потвору – Кракена, що, часом, підіймається з глибин океану, опутуючи кораблі відважних вікінґів своїми щупальцями, і затягує у водну безодню. Ні легенди давніх греків, що розповідають про страшного морського монстра Сциллу, яка нападала на кораблі топлячи їх, а моряків безжалісно поїдала. І навіть оповідки карибських рибалок про страшного монстра Люску зі щупальцями і величезною зубатою пащею не змогли злякати відважних японських морських біологів із Національного Музею Науки та Оґасаварської асоціації спостережень за китами, які 30 вересня 2004 року вперше зробили знімки Гігантського Кальмара у його природному середовищі.

Наталія Перхулин

Одним із чудес живої природи є, здавалось таке звичне і всім знайоме, пташине перо. Насправді ж, еволюція добряче попрацювала над створенням цього шедевру: спершу як елемент теплозбереження, пізніше як елемент польоту, а нарешті як прикраса. Пір’я більшості самців птахів виконує саме цю останню функцію, перед якою не можуть встояти самки.