Author: admin

Вересень 29, 2008

dendrobium_nobile_st_naturalist.jpg

Христина ВОЙТКІВ

Завдяки гіпнозу орхідей, тропічні ліси видаються пишними і яскравими. Їх разюче барвиста зовнішність і нескінченне розмаїття форм впадає в око при першому знайомстві. Стираються спогади, притуплюються відчуття і загасають дзвінкі звучання тропіків у пам’яті, але яскраві барви орхідей залишаються. Забуваються темні стіни лісу, багно під ногами, укуси комах, а ти лише бачиш прекрасні, наче неземні квіти. Вони приковують до себе увагу мандрівника і створюють на серці якийсь тривожний стан.

Вересень 18, 2008

scorpena_s_naturalist.jpg

Наталя ГЛІБОВИЦЬКА 

 

В океані є чимало отруйних створінь. Проте, найбільш фантастичною видається скорпена – риба-скорпіон. Подібно до хамелеона, вона буває то зеленою, то коричневою, то червоною – залежно від переважаючого забарвлення середовища. Тому побачити її нелегко. Але скорпена – це хижак, який нападає із засідки і здатен чудово маскуватись. Залягаючи на дні вона годинами очікує на необережну рибину чи креветку – якась мить і… 

Вересень 16, 2008

juglans_regia.jpg

Ірина БОДНАРУК 

Горіх грецький, або, як його ще називають, волоський відомий людству кілька тисяч років років. Теофраст називав його перським, римські вчені Варрон і Плітій – грецьким. Його опис зустрічається у працях Ціцерона, Вергілія, Овідія, Діоскорида та інших. Жерці древнього Вавілону забороняли простолюдинам вживати горіхи в їжу, бо застерігались фізичного та розумового розвитку пригноблених народів. Горіх грецький в дослівному перекладі з латини означає кісточковий плід Юпітера царський. За римською міфологією Юпітер – верховний бог – цар неба, богів та людей. А якщо він вживався головним богом , то він і є “їжа богів”. 

 

Вересень 14, 2008
Вигляд Марсу із космосу
Вигляд Марсу із космосу

Андрій М. Заморока

 
Свого часу вчений світ сколихнула фантастична звістка про знахідку скам’янілих бактерій у метеориті із Марсу. Стаття доктора Девіда МакКея (David McKay) та його колег із НАСА, що була опублікована у журналі “Наука” (Science) 6 серпня 1996 року зчинила справжній фурор, адже ось вони докази того, що на марсі, принаймні, існувало життя. Президент США – Біл Клінтон, зразу ж анонсував початок широкомасштабної марсіанської дослідницької кампанії. Але, як тільки минула ейфорія, дехто з науковців засумнівався у правдивості отриманих результатів. І як же цим не міг скористатися відомий американський письменник Ден Браун. Його не тільки цікавив “Код Да Вінчі”, він спритно вхопився за ідею фальсифікації результатів досліджень і написав новий гостросюжетний бестселер “Точка обману”. Але Станіславівського натураліста цікавить інше – то чи справді у марсіанському метеориті є сліди марсіанських бактерій?

Журнал Станіславівський натуралісТ

Вересень 10, 2008
new_ice_age.jpg
Льодовик Росса, Антарктида
Андрій М. ЗАМОРКА

Страх перед глобальним потеплінням, яке, за прогнозами, може спричинити неймовірні посухи і породити жахливі тропічні шторми у помірних районах Землі, невдовзі може змінитись страхом перед глобальним похолоданням. І така собі фантастика з фільму “Післязавтра” може стати цілковитою реальністю. Науковці нарешті докопались до фактів, що показують неймовірну картину катаклізмів зі змінами клімату за останні 450 тисяч років, коли 8 разів наступав глобальний льодовиковий період, а льодовий панцир сковував Європу. То чого ж нам чекати?..

Серпень 31, 2008

glacier_blanc22.jpg

Андрій М. ЗАМОРОКА

Майже 10 тисяч років тому льодовим панциром була скована більша частина Європи, Азії та Північної Америки. Але з початком атлантичного часу, льодовики танули і відступили за полярне коло, ті ж, що залишились до наших днів, лежать високо в горах, в Арктиці та Антарктиці. Вони продовжують танути і нині, що викликає не аби яку тривогу у природозахисників, які малюють страшні картини катаклізмів, в результаті глобального потепління. Обивателів лякають безплідними землями, що простягнуться на місцях колишніх льодовикових щитів і шапок. Але читак воно буде насправді?

Серпень 27, 2008

homotherium.jpg 

Андрій М. ЗАМОРОКА

Палеонтологи Венесуели при розкопках у штаті Монагас знайшли скам’янілі останки шаблезубої кішки-гомотерія. Як відомо у Піденній Америці були розповсюджені шаблезубі тигри: Смілодони та Меґантереони, проте про шаблезубих кішок нічого не було відомо. Вік знахідки датується пліоценом 1,8 мільйона років тому.

Серпень 22, 2008
ДНК - спадкова молекула живих організмів на Землі
ДНК - спадкова молекула живих організмів на Землі

Галя ВОРОНИЧ та Наталія ЩИПАНСЬКА 

Так часто нам буває важко змусити себе займатися спортом, щоранку робити зарядку, вчасно виконувати задані завдання чи зайвий раз пройтися пішки додому, хоча ми й розуміємо, що це було б корисно. Чим же зумовлена наша лінь? Якостями характеру? Байдужістю до фізичних навантажень? А можливо відповідь криється десь значно глибше, там де не підвладна наша свідомість? Можливо наші гени у всьому винні?

Серпень 10, 2008
Букові ліси у Кузівському масиві Карпатського біосферного заповідника, Закарпаття
Букові ліси у Кузівському масиві Карпатського біосферного заповідника, Закарпаття

Андрій М. ЗАМОРОКА

Є у наших Карпатах місця, де ще ніколи не замахувалась сокира, не гуркотіли тягачі та лісовози – це не метафора – це реальність. Правда, таких місць залишилось небагато, але вони є, і саме тим цінні. Особливо це стосується букових пралісів Закарпаття, які приналежні до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. 28 червня 2007 року, Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО, на 31 сесії в місті Крістчьорч (Нова Зеландія) одноголосно, без жодних зауважень, прийняв рішення про включення українсько-словацької номінації “Букові праліси Карпат” до Списку об’єктів світової природної спадщини.

Липень 28, 2008

smilodon_bbc21.jpg 

Руслан ЖИРАК 

Четвертинний період або антропогенова система – найновіший період історії Землі, який розпочався 1,8 млн. років тому й триває дотепер. Назва вперше вжита в 1922 році російським геологом О. П. Павловим, який за її змістом (період людини) відбив принцип виділення і основну особливість. Антропоген – найкороткотриваліший з усіх геологічних періодів. За рішенням Міжнародної Стратиграфічної Комісії (січень 2008р.) антропоген розчленовано на дві епохи – плейстоцен і голоцен.