Author: admin

Ірина РЕПЕТИЛО

Природа, як фокусник:
за нею потрібне постійне спостереження

Семюель Батлер

Вплив людського господарювання на навколишнє середовище набув загрозливого глобального масштабу. Це є стало рушієм до усілякого ґатунку екологічних досліджень, що мають за ціль визначити ступінь впливу техногенних забруднень і впливів на живі істоти та екосистеми в цілому. Дослідники, з тою метою, пропонують використовувати рослини, які є дуже зручним об’єктом для біоіндикації – здійснення моніторинґу стану середовища, хоча б з тієї причини, що вони становлять понад 90% біомаси більшості наземних екосистем. Основна вимога до них – простота і швидкість виконання при високому рівні чутливості та достовірності. Як варіант, індикатором забруднення води, ґрунту і повітря може слугувати показник флуктуаційної асиметрії листя дерев.

Олександра ФОГАШ, Михайло БІЛАНИЧ та Єва АНДРИК

Іштван Лаудон був учителем Ужгородської Королівської католицької головної ґімназії. Він мав філологічну освіту, але у ґімназії викладав ще й природознавство. У ґімназії Лаудон працював з 1886 до 1914 року. Він створив невеликий ботанічний сад в Ужгороді, залишки якого знаходяться біля теперішньої міської дитячої лікарні.

Вікторія ГУБКО

Карпатський біосферний заповідник (далі КБЗ – ред.) належить до найбільших за площею та найцікавіших у туристичному сенсі об’єктів природно-заповідного фонду України. Це зумовлено як наявністю на його території значної кількості природних атракцій, так і неосяжним пластом місцевої культурної та історичної спадщин. Цінність його екосистем визнана на міжнародному рівні, і з 1993-го року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Територіальна структура та широкий діапазон висот (від 180 до 2061 м. н.р.) дозволяє репрезентувати практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат.

Бачачи неповторну красу рідного краю щодня, ми так звикаємо до вражаючих панорам довкола, що сприймаємо цей Божий дар як даність і забуваємо про відповідальність перед прийдешніми поколіннями зберегти і передати нащадкам його первозданну красу. Також ми рідко замислюємося, що крім естетичної привабливості Карпатський екорегіон відомий своїм біорізноманіттям і займає одне з перших місць у списку пріоритетних регіонів збереження дикої природи WWF. Карпати є одним з останніх в Європі прихистків дикої природи – це бастіон для хижих тварин з більш ніж половиною континентальної популяції ведмедів, вовків і рисі, а також єдиним в Європі регіоном з великими ділянками пралісів…

Андрій М. ЗАМОРОКА

Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824), для аграрної України, де кожен другий мешканець так чи інак задіяний у вирощуванні картоплі, є напастю, про яку у деталях розповідати, напевне, немає жодного сенсу, адже усім відома його шкодочинність. Боротьба з ним – “кроплення і збирання жука” – перетворилася на справжній городній “ритуал” на присадибних ділянках і дачах. І ця боротьба триває з поперемінним успіхом – хімічні корпорації викидають на ринок нові отрутохімікати, до котрих шкідники пристосовуються уже через два-три покоління (читай роки). Спроби залучити до війни із жуком його природних ворогів досі не відзначались особливою успішністю, одначе, схоже, усе змінюється…