Author: admin

Андрій М. ЗАМОРОКА

Роль джмелів, як запилювачів незліченних дикорослих та й навіть культивованих людиною рослин, є беззаперечною та зрозумілою. Ці колоніальні бджоли сумісно еволюціонували із рослинами так, що декотрі з останніх уже не можуть існувати без джмелів. Рослини, у свою чергу, виробили велику кількість способів приваблення джмелів – це форма, текстура, колір, запах квіток. Сигнали, які подають рослини запилювачам є найрізноманітнішими, до прикладу, колір уже запиленої квітки відрізняється від ще не запиленої, відповідно у першій уже немає нектару, а в другій – є. Це зменшує витрату зусиль запилювачів і підвищує ефективність запилення. Однак, цьогоріч, вчені відкрили ще один спосіб комунікації між джмелями і рослинами – електромагнітні поля…

Андрій М. ЗАМОРОКА

Арахнофобія – страх перед павуками, очевидно, є інстинктивною відразою до істот дуже відмінних від нас ссавців. Людей проймає первісний жах, коли вони спостерігають як ці потаємні багатоногі волохаті створіння, засідково, нападають на своїх жертв, вбиваючи їх своїм отруйним укусом… Цей страх настільки стійкий, що із вигодою експлуатується творцями фільмів жахів, але це не більше, ніж перебільшення і гра уяви. Звичайно, абсолютна більшість павуків є цілковито безпечними, проте, з-поміж них є й винятки, про які піде мова далі.

Увесь минулий тиждень світова наукова спільнота смакувала новину про неочікувану знахідку слідів живих істот у акреціях антарктичного озера Восток. З’ява цієї новини підірвала світовий інформаційний простір, викликавши безмежне захоплення і незліченні реляції громадськості на адрес авторів дослідження, та гарячу критику наукового середовища… Адже відкриття балансує на межі зміни загальної парадигми та уявлень про життя як явище, руйнуючи низку уставлених, на сьогодні, у біологічній науці норм…

Андрій М. ЗАМОРОКА

Проминуло уже два десятиліття з тих пір, коли ґенетично модифіковані рослини з’явились на фермерських полях та полицях супермаркетів. З тяжкими потугами, зустрічаючи фанатичний опір фінансованих хімічними корпораціями ортодоксальних екофундаменталістів, модифіковані сільськогосподарські культури таки розповсюдились по світу, зайнявши свою економічну нішу. Однією із цілей їх створення була мінімізація витрат на хімічний захист посівів від комах-шкідників. І це дало результат – втрати виробництва зменшились, продуктивність зросла, а шкідники канули в Лету. Здавалось би, ось воно – тріумф людського генію, проте, у природі не все так однозначно… Отож, читайте далі: еволюція проти біотехнологій.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Сказати, що уявлення про еволюцію тварин впродовж останніх півтори століття були неправильними – це нічого не сказати! Запропонована у ХІХ столітті Ернстом Геккелем теорія виникнення тварин у вигляді вільноплаваючих пелагічних личинкоподібних істот була настільки зрозумілою і видавалася природною, що на ній побудувалася уся система донедавньої зоології… Проте, у вік молекулярної біології виявились настільки потужні несумісності між анатомією і морфологією з однієї сторони та ґенетикою – з іншої, що у науці назріла революція – личинкова революція.