Андрій М. ЗАМОРОКА
Позаминулого тижня світ облетіла сенсаційна звістка про те, що австралійцям і американцям вдалося клонувати вимерлу тварину – Тасманійського сумчастого тигра (Thylacinus cynосерhalus). Світові засоби масової інформації, у буквальному розумінні, вибухнули ґейзерами інформації, сюжетів і коментарів, які часом перекликались із відомою книгою Майкла Крайтона “Парк юрського періоду”. В Україні, чи то через черговий поворот сюжетної лінії у мильній опері “На Банковій також плачуть”, чи то редактори новин загадали, що новий блокбастер “Повернення хрещеного батька у Київ” куди цікавіший, а ніж прорив у світовій науці, але ця новина якось залишилась непоміченою. Тоді як провідні видання і канали світових ЗМІ розпочали справжню дискусію про можливості і перспективи, які відкрились перед людством, та етичність такого відкриття. Одним словом, цивілізований світ живе майбутнім, а не копирсається у політичних чварах. Попри все сказане, “Станіславівський натураліст” спробував розібратись – то чи було клоновано Тасманійського тигра, а чи може тут більше шуму, ніж діла.