Андрій М. ЗАМОРОКА
Амбіційні ідеї, про можливість перемогти невиліковні недуги ґенною терапією, займали найясніші голови світових вчених ще із кінця 1960-х років. Одначе, технології і знання не встигали за летом передової думки науковців – дослідницькі проби і помилки часто-густо заводили у глухий кут дослідження, але на те вона й наука, що б шукати вихід із безвихідних ситуацій. Основна проблема, з якою стикались вчені – яким чином виправити ґенетичні дефекти якщо не у всіх клітинах орґанізму, то принаймні, конкретного орґану? Те, що залишалось фантастикою донедавна, сьогодні стало реальністю, ознаменувавши прихід нової ери у медицині!