Tag: Еволюція тварин

Січень 19, 2016
Довга шия жирафи, ще з часів Ламарка і Дарвіна, була приводом для з'ясовування стосунків між креаціоністами і еволюціоністами. Але ж як вона виникла насправді? Джерело ілюстрації: http://www.tolweb.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

“…Вчені з легкістю можуть пояснити чому у жирафи довга шия, проте, чому саме у жирафи – цього не скаже ніхто, як би не намагався…”

Ден Сімонс
“Падіння Гіперіону”
1990

Чаруюча і ґрацильна зовнішність жирафів – цих непересічних мешканців африканської савани, – увібрала в себе усю витонченість і красу еволюції. А скільки списів було наламано довкола загадки походження їх довгої шиї, співставних, хіба лише, з еволюційною таємницею яскравого хвоста самця павича… І попри те, що то є хрестоматійний приклад еволюції зі шкільного підручника біології, але якоїсь ясності у самім механізмі та причинах її виникнення не було. Шия жирафи активно артикулювалася, у рівній мірі, як еволюціоністами, так і креаціоністами, арґументуючи, як не дивно, цілковито протилежні теорії… А уся проблема полягала у тому, що досі не було палеонтологічних знахідок, які б вказували на проміжні етапи еволюції жирафової довгошийості.

Грудень 9, 2015
Видати себе за когось іншого - один зі способів вижити у джунґлях. Гусінь метелика-сфінкса Гемероплана триптолема. Джерело ілюстрації: http://www.treehugger.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Закон джунґлів – виживає найсильніший, працює далеко не завжди. Світ сповнений міріадами істот, які не можуть себе захистити. То що ж тоді чинити? Відповідь проста – хитрувати! Хитрувати усіма можливими способами: вдавати із себе сильнішого і більшого, ніж ти є насправді, навчитись маскуватись і причаюватись, видавати себе за когось іншого… Усі ці способи надурити потенційного хижака описуються науковим терміном мімікрія, яка є предметом прискіпливого вивчення еволюції, а заразом і її неспростовним доказом.

Червень 25, 2014
Комахи є ключовим чинником успіху покритонасінних, однак, питання про те хто був першим квітка чи запилювач - залишається відкритим по нині день... Джерело ілюстрації: http://wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Спільна еволюція комах і квіткових рослин, які вони запилюють, – факт відомий, напевно, ще з часів Чарльза Дарвіна. Взаємини цих живих істот, часом, набувають настільки химерних форм, що існування обох партерів стає неможливим один без іншого. І цілком логічним висновком є припущення, що запилювачі виникли разом із квітковими рослинами – своїми господарями. Однак, постає питання не цілком філософського характеру: хто був перший: квітка чи запилювач? Якщо квітка, то звідки, навіть у найпримітивніших покритонасінних, з’явилися нектарники та пристосування до запилення комахами, а якщо запилювач, то що вони запилювали до з’яви квіткових? Палеонтологічний літопис розкриває декотрі секрети, і скидається на те, що екологічна ніша запилювачів виникла значно раніше, ніж з’явилися квіткові рослини…

Червень 11, 2014
Земна біосфера відзначається розмаїттям видів і екосистем, одначе, питання про її еволюцію залишається відкритим... Джерело ілюстрації: http://www.cs.trinity.edu

Андрій М. ЗАМОРОКА

Чи еволюціонує біосфера? У першому наближенні, питання у рафінованих наукових колах виглядає, м’яко кажучи, непристойним. Сучасне уявлення про процес розвитку біосфери полягає в тому, що впродовж сотень мільйонів років розмаїття життя та структури екосистем на планеті ґрадуально зростали і сьогодні ми тішимося їх апоґею… Але залишається одне але, – в другому наближенні, постає закономірне питання: чи можуть, згідно екологічних законів, нескінченно зростати рівні внутрішньої структурованості й біорізноманіття у замкненому просторі та з лімітованими ресурсами планети Земля?…

Травень 30, 2013
Личинка омара дуже віддалено нагадує велетенського морського дорослого рака... Джерело ілюстрації: www.rsmas.miami.edu

Андрій М. ЗАМОРОКА

Сказати, що уявлення про еволюцію тварин впродовж останніх півтори століття були неправильними – це нічого не сказати! Запропонована у ХІХ столітті Ернстом Геккелем теорія виникнення тварин у вигляді вільноплаваючих пелагічних личинкоподібних істот була настільки зрозумілою і видавалася природною, що на ній побудувалася уся система донедавньої зоології… Проте, у вік молекулярної біології виявились настільки потужні несумісності між анатомією і морфологією з однієї сторони та ґенетикою – з іншої, що у науці назріла революція – личинкова революція.