Станіславівський Натураліст Posts

Вересень 20, 2019
Земна біосфера відзначається розмаїттям видів і екосистем, одначе, питання про її еволюцію залишається відкритим... Джерело ілюстрації: http://www.cs.trinity.edu

Андрій М. ЗАМОРОКА

Чи еволюціонує біосфера? У першому наближенні, питання у рафінованих наукових колах виглядає, м’яко кажучи, непристойним. Сучасне уявлення про процес розвитку біосфери полягає в тому, що впродовж сотень мільйонів років розмаїття життя та структури екосистем на планеті ґрадуально зростали і сьогодні ми тішимося їх апоґею… Але залишається одне але, – в другому наближенні, постає закономірне питання: чи можуть, згідно екологічних законів, нескінченно зростати рівні внутрішньої структурованості й біорізноманіття у замкненому просторі та з лімітованими ресурсами планети Земля?…

Вересень 20, 2019
Ця розфарбована картинка - новий смертоносний коронавірус... Джерело ілюстрації: http://edition.cnn.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

У відомому романі Івана Єфремова “Година Бика”, автор розповідає фантастичну історію про ізольовану людську цивілізацію на планеті Торманс, яка в наслідок неконтрольованої експлуатації ресурсів та перенаселення, зіткнулася із проблемою з’яви нових смертоносних вірусів і катастрофічних пандемій. І, дійсно, еволюція вірусів, як й інших істот, залежить від кількості поколінь та накопичення мутацій, що особливо прискорюється при перенаселенні популяцій їх господарів. Тільки за першу декаду ХХІ століття людство зіткнулося із новими вірусними пандеміями, на кшталт, свинячого чи пташиного грипу, а сьогодні, провідні медичні центри світу б’ють на сполох – з’явився новий смертоносний вірус…

Вересень 20, 2019
Океан завжди вважався колискою життя... Джерело ілюстрації: http://www.studio-central.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Скільки океанів Вам відомо? Індійський, Атлантичний, Тихий, Північний – чотири… Хтось ще може говорити про Південний, але усі вони разом становлять єдиний Світовий океан. Ще донедавна вчені і пересічні громадяни були переконані, що Земля – єдина планета Сонячної системи, на якій є океан, а потім була Європа з її власним океаном, відтак заговорили про два океани Титану – поверхневий з метану і підльодовиковий з води, а зовсім недавно стало відомо про зниклий океан на Марсі… І ось сьогодні вчені уже говорять про ще один позаземний океан на Енцеладі…

Вересень 20, 2019
Хорізодонтум. Джерело ілюстрації: http://www.novate.ru

Андрій М. ЗАМОРОКА

На початку листопада 2013-го, мене надзвичайно обурило трактування результатів дослідження, яке, незадовго перед тим, було опубліковане групою науковців з Університету Колорадо. Власне, я мав низку критичних арґументів, які, практично, нівелювали їх твердження стосовно зв’язку між спричиненим людиною глобальним потеплінням, таненням льодовиків і знайденим підльодовиковим мохом… Свою незгоду тоді вибудував на невеликому дослідженні канадійських вчених, які виявили факт реґенерації підльодовикових мохів віком близько 400 років. Арґумент, звичайно, був вагомий, однак не абсолютний, бо мова у колорадських дослідників велась про десятки тисяч років, а мох, який би ожив бодай через тисячу років, був невідомим… Але, яка вдача (!), кілька тижнів тому, у журналі “Сучасна Біологія” (“Current Biology”) опубліковано статтю про оживання мохів, які пролежали замороженими під льодовиком близько 1500 років! Тож пропоную короткий огляд цього дослідження.

Вересень 20, 2019
Полярний вихор є ключовим явищем, яке формує погоду північної півкулі Землі. Джерело ілюстрації: http://www.theweatherprediction.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Зима 2013-2014, як і низка попередніх, виявилась багатою на погодні “аномалії”. Північна Америка пережила найхолодніший грудень за увесь період метеорологічних спостережень, а увесь світ облетіли неймовірні кадри замерзлого Ніаґарського водоспаду… Тим часом у Західній Європі лили дощі й виходили з берегів ріки. А вже наприкінці січня Східну Європу скували тріскучі морози, які з початком лютого змінилися дощами… Багато людей задаються питанням: “Чому?”. Спробуймо з’ясувати відповідь на нього, користаючись даними науки.

Вересень 20, 2019
Ведмідь бурий. Джерело ілюстрації: http://tsikave.ostriv.in.ua

Вікторія ГУБКО

Здається, не так давно повідомлялося про початок проекту, спрямованого на збереження ведмедя бурого (Ursus arctos) та покращення якості середовища його проживання в межах українсько-румунської прикордонної території і безперешкодної міграції між Українськими та Румунськими Карпатами – “Відкриті кордони для ведмедів між Українськими та Румунськими Карпатами”, який реалізовується Рахівською районною громадською організацією “РахівЕкоТур” та Мармароським відділенням WWF-Румунія (румунський офіс Всесвітнього фонду дикої природи WWF). Проект здійснюється впродовж 2012-2014 років в рамках Програми транскордонного співробітництва ENPI CBC Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 рр.

Вересень 20, 2019
Картина Ганни Березовської "Викрадення Європи". Джерело ілюстрації: http://bezlik.kultor.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Далека і недосяжна Європа, скована льодами і скрипучими морозами… Та чи є там життя в його абсолютному розумінні? Чи може це безмежний, збавлений берегів, мертвий океан, в якому колись потонуть наші примарні надії на нове і невідоме життя? Хіба то не є світ наших ілюзій? Що з цього приводу думають вчені і чи буде коли-небудь місія до Європи?…

Вересень 20, 2019

Сом-примара. Джерело ілюстрації: http://www.tankgeek.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Якось, грудневого недільного ранку, я завітав на станіславівський зоологічний ринок, і до своєї втіхи, виявив у одному із численних акваріумів невеличких прозорих риб Криптоптерусів. З-поміж акваріумних хобістів ці риби знані за назвою шкляні соми або соми-примари. То й не дивно, адже мініатюрні тіла цих риб є цілковито прозорими, наче шкло. Ці, направду, габітуально харизматичні риби, на жаль, ще не здобули широкого розповсюдження у любительських акваріумах. Чому так, і як еволюція витворила таке чудо природи? Про це далі.

Вересень 20, 2019
Усе, що залишолось від озера Чад, - це велетенське болото... Джерело ілюстрації: http://www.climate4you.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Майже дві тисячі років тому, давньоримський філософ Клавдій Птолемей звів воєдине усі ґеографічні знання античного світу, створивши найповнішу, на той час, мапу, якою послуговувались наступні півтора тисячоліття. У самісінькім серці Африки, посеред безводної Сахари, він зробив надпис “Libie Palus“, що означає “Лівійське Болото”. З тих пір, аж до початку ХІХ століття, ніхто з європейців не бачив “Лівійського Болота”, а коли у 1823-му експедиція Х’ю Клапертона вперше дісталася цієї місцини, то виявилось що то зовсім не болото, а велетенське прісне озеро, яке місцеві абориґени називають просто – “чад”, тобто “озеро”. Будучи шостим за площею у світі, озеро Чад, сьогодні, помирає відступаючи під натиском пустелі та людської цивілізації – за останні 40 років воно зменшилось на 95%!

Вересень 20, 2019
Насінні папороті були домінуючою групою рослин впродовж 300-т мільйоноліть, розпочинаючи із пізнього девону, і завершуючи пізньою крейдою... Джерело ілюстрації: http://www.genesispark.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Подібно розриву бомби, гучно і безапеляційно, на увесь вчений світ, під завершення ХІХ століття, пролунало дивовижне відкриття, що ознаменувало з’яву із мороку мільйоноліть небачених досі папоротей із насінням! Це трапилось щойно, за кілька років, по смерті Дарвіна, коли його теорію еволюції усіляко шельмували і нещадно критикували. І ось вона – вимерла проміжна ланка між споровими і насінними рослинами, прямий доказ справедливості еволюції, наче холодний душ, остудила гарячі голови критиків… Одначе, з тих пір проминуло уже більше століття, і вартує задатися питанням: “Що ж ми знаємо про ці древні вимерлі рослини – насінні папороті? Яка сьогоденна їх візія?”